Рішення № 30104945, 13.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р.Справа № 16-28/17-3608-2011

Господарський суд Одеської області

У складі колегії суддів:

Головуючого судді Желєзної С.П.

Судді Власової С.Г.

Судді Рога Н.В.

Секретаря судових засідань Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: Блонський О.Ю. за довіреністю від 02.01.2013р. № 21/17-4;

Від відповідача: Сєдова В.Ю. за довіреністю від 26.06.2012р. № 4-570;

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Одесагаз" до комунального підприємства „Іллічівськтеплокомуненерго", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Іллічівської міської ради Одеської області, про стягнення 1 729 652,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Одесагаз" (найменування якого в подальшому було змінено на публічне акціонерне товариство „Одесагаз" на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства"; далі по тексту - ПАТ „Одесагаз") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до комунального підприємства „Іллічівськтеплокомуненерго" (далі по тексту - КП „Іллічівськтеплокомуненерго") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 14 397 599,14 грн., яка складалась з суми основного боргу в розмірі 12 551 925,44 грн., пені в сумі 977 751,80 грн., трьох відсотків річних в сумі 174 173,67 грн. та інфляційних збитків в сумі 693 748,23 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором на постачання та транспортування газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організації № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. та договором на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій № 008031-КК-ТП щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного природного газу.

Згідно з ухвалою від 16.11.2011р. господарським судом на підставі ст. 27 ГПК України було залучено Іллічівську міську раду Одеської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Крім того, названою ухвалою провадження у даній справі було зупинено до остаточного вирішення справи № 5/17-4575-2011, яка перебувала в провадженні господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 24.10.2012р. провадження у даній справі було поновлено у зв'язку із усуненням обставин, які зумовили його зупинення.

В процесі розгляду даної справи позивачем постійно подавались до суду уточнення до розрахунків суми штрафних санкцій, збитків від інфляції та трьох відсотків річних, які заявлені до стягнення в межах даної справи. 25.02.2013р. ПАТ „Одесагаз" було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 6576/2013), згідно із якою позивач просить суд стягнути із КП „Іллічівськтеплокомуненерго" пеню в сумі 1 265 144,24 грн., відсотки річних в сумі 188 216,83 грн. та збитки від інфляції в сумі 276 291,75 грн., в той час як вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 12 551 925,44 грн. позивачем не пред'являються у зв'язку із погашенням відповідачем названої суми заборгованості. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач заперечує проти задоволення уточнених позовних вимог ПАТ „Одесагаз", наголошуючи на відсутності своєї вини у допущеному ним порушенні спірних грошових зобов'язань, оскільки КП „Іллічівськтеплокомуненерго" несвоєчасно отримало із державного бюджету суму компенсації витрат, які є наслідком встановлення економічно необґрунтованого тарифу на постачання відповідачем теплової енергії на користь споживачів, що є основним різновидом господарської діяльності останнього. Крім того, КП „Іллічівськтеплокомуненерго" просило від зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій на 99% від суми, заявленої до стягнення, а також розстрочити сплату штрафних санкцій на двадцять чотири місяці.

Іллічівська міська рада підтримала правову позиції відповідача в частині зменшення суми штрафних санкцій, заявлених до стягнення, до 1% від загальної суми.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.01.2005р. між ПАТ „Одесагаз" (Облгаз) та КП „Іллічівськтеплокомуненерго" (Замовник) було укладено договір на постачання та транспортування газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 008031-Т-ТП (далі по тексту - договір № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р.), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, 1.2, 11.1 якого предметом договору є надання послуг Облгазом Замовнику з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Газ, що постачається за даним договором, використовується Замовником виключно для вищезазначених потреб. Використання газу Замовником для інших потреб не є предметом даного договору. Природний газ транспортується та постачається в пункти споживання, що розташовані за наступними адресами: м. Іллічівськ, вул. Садова, 1. Даний договір набрав чинності з дати його підписання та діяв в частині транспортування газу до 31.12.2009р.

Відповідно до положень додаткової угоди від 29.12.2009р. № 01-10 до договору № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. строк дії договору було продовжено до 31.12.2013р.

Окрім того, 01.01.2005р. між ПАТ „Одесагаз" (Облгаз) та КП „Іллічівськтеплокомуненерго" (Замовник) було укладено договір на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій № 008031-КК-ТП (далі по тексту - договір № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р.), у відповідності до умов п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 11.1 якого предметом даного договору є транспортування, постачання та споживання природного газу. Газ передається на пункти споживання Замовника, розташовані за адресами: об'єкти м. Іллічівська - котельня № 2 за адресою вул. Садова, 1. Облгаз здійснює транспортування і постачання природного газу протягом року в обсязі до 1 470 тис. куб.м. із визначенням обсягу поставки по місяцях. Даний договір набрав чинності з дати його підписання та діяв в частині транспортування газу до 31.12.2009р.

У відповідності до додаткової угоди № 01-10 від 29.12.2009р. строк дії даного договору в частині постачання і транспортування природного газу продовжено до 31.12.2013р.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами договорів № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. передбачено, що Облгаз зобов'язується прийняти газ Замовника від Транс газу на ГРС (згідно окремої технічної Угоди) та транспортувати його по газових мережах Замовника; передати газ Замовнику в обсягах, зазначених у п. 2.1 договорів.

В свою чергу, згідно з п.п. 3.2 договорів № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. (з урахуванням протоколів узгодження розбіжностей) Замовник зобов'язався прийняти газ від Облгазу в планових обсягах з урахуванням кліматичних умов, що фактично склалися та фактичної оплати за спожитий газ. Відповідно до п.п. 4.18 названих договорів прийом-передача газу, спожитого Замовником у відповідному місяці, оформлюється актом прийому-передачі газу між Облгазом і Замовником. Акт прийому-передачі за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 2 (другого) числа, наступного за звітним, місяця. Акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивачем прийняті на себе за договорами № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. зобов'язання по постачанню та транспортуванню відповідачу природного газу у встановлених договором обсягах протягом періоду з листопада 2009р. по липень 2011р включно виконувались належним чином, а відповідач приймав зазначений газ, що підтверджується актами прийому-передачі газу за листопад та грудень 2009р., лютий, березень та червень 2010р., від 31.01.2010р., від 30.04.2010р., від 31.05.2010р., від 31.07.2010р., від 31.08.2010р., від 30.09.2010р., від 31.10.2010р., від 30.11.2010р., від 31.01.2010р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 31.05.2011р., від 30.04.2011р., від 31 червня 2011р., від 30.07.2011р., підписаними уповноваженими особами пунктів споживання газу.

В силу приписів ст. 632 ЦК України ціна в договору встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку вартості спожитого КП „Іллічівськтеплокомуненерго" природного газу, що складений на підставі п.п. 5.1, 5.3. укладених між сторонами по справі договорів, з урахуванням нормативних актів уповноважених органів, якими змінювалась ціна 1000 куб.м. природного газу для окремих категорій населення та споживачів, вбачається, що відповідачу, з урахуванням факту часткової оплати нарахованої суми заборгованості, було нараховано до сплати вартість поставленого та транспортованого природного газу на загальну суму в розмірі 12 551 925,44 грн.

Положеннями п.п. 6.1 договорів № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. (з урахуванням протоколів узгодження розбіжностей) оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Замовником грошовими коштами шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів природного газу. При цьому, перша частина оплати в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів поставки газу перераховується на рахунок Облгазу не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу, друга і третя частини у розмірах фактичних обсягів, до 20 та 30 (31) числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями /т.2, а.с. 62-97, 99-113/ та наданими позивачем виписками із власного особового рахунку, вбачається, що КП „Іллічівськтеплокомуненерго" сплатило вартість природного газу, придбаного та транспортованого за умовами договорів № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р., в сумі 12 551 925,44 грн. із порушенням строку внесення відповідних платежів, що свідчить про порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за вказаними договорами.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1.1 договору № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що у випадку несплати або несвоєчасної оплати за постачання та транспортування природного газу у строки, зазначені в п. 6.1 даного договору, Замовник сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, два відсотки річних за весь час прострочення платежу.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України та умови укладених між сторонами договорів, позивачем, згідно із остаточним розрахунком розміру позовних вимог, було нараховано відповідачу до сплати відсотки річних в загальній сумі 188 216,83 грн., що складаються із суми трьох відсотків річних за договором № 008031 КК-ТП від 01.01.2005р. в сумі 26 935,60 грн. та двох відсотків річних в сумі 161 281,23 грн., які є наслідком допущеного КП „Іллічівськтеплокомуненерго" порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Розглянувши позовні вимоги у названій частині та проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки, додані до заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 6576/2013 від 25.02.2013р), приймаючи до уваги доведеність факту порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договорами № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р., господарський суд дійшов висновку про правильність здійснених розрахунків та, відповідно, обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з КП „Іллічівськтеплокомуненерго" суми відсотків річних в розмірі 188 216,83 грн.

Крім того, з посиланням на норми ст. 625 ЦК України, позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 276 291,75 грн., які є наслідком неналежного виконання відповідачем власних грошових зобов'язань за договорами № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. Розглянувши позовні вимоги у названій частині та проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки, додані до заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 6576/2013 від 25.02.2013р), господарський суд дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ПАТ „Одесагаз" в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 276 291,75 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.1.1, 7.1.2 договору № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) у випадку несплати або несвоєчасної оплати за постачання та транспортування природного газу у строки, зазначені в п. 6.1 даного договору, Замовник також сплачує Облгазу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, в який нараховувалась пеня. Штрафні санкції нараховуються Облгазом протягом 5 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України).

В свою чергу, положеннями п.п. 7.2, 7.2.2 договору № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за постачання природного газу у строки, зазначені у п. 6.1, 6.1.1 даного договору, Замовник сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Штрафні санкції нараховуються Облгазом протягом 5 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України).

З посиланням на вищенаведені положення укладених між сторонами по справі договорів, позивачем було нараховано відповідачу до сплати за допущені ним порушення власних грошових зобов'язань пеню в загальній сумі 1 265 144,24 грн. Розглянувши здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій /а.с. 34/, господарський суд дійшов висновку про його правильність, у зв'язку з чим, відзначає обґрунтованість нарахування КП „Іллічівськтеплокомуненерго" до сплати пені в сумі 1 265 144,24 грн.

При цьому, розглянувши доводи КП „Іллічівськтеплокомуненерго" щодо необхідності зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки до 1% від суми заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При розгляді даного питання суд вважає за доцільне звернутися також до приписів п. 2.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", якими встановлено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, значний розмір заявленої ПАТ „Одесагаз" до стягнення пені, правовий статус відповідача, основним різновидом господарської діяльності якого є постачання теплової енергії населенню та іншим споживачам, яка є збитковою внаслідок затверджених для відповідача економічно необґрунтованих тарифів, суспільну необхідність його господарської діяльності та відіграння нею особливої соціальної ролі, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне зменшити нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді пені до суми 12 651,44 грн., що складає 1% від суми заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій. Таким чином, суд зменшує суму пені, право на стягнення якої виникло у позивача, з 1 265 144,24 грн. до суми 12 651,44 грн.

При цьому, суд звертає увагу відповідача та третьої особи на те, що відсотки річних та збитки від інфляції за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, які можуть бути зменшені судом, а є спеціальним способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. У зв'язку з викладеним, у суду відсутні правові підстави для зменшення суми нарахованих позивачем трьох відсотків річних та інфляційних збитків в порядку ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України.

Господарським судом відхиляються посилання відповідача на необхідність звільнення його від відповідальності за допущене ним порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах у зв'язку із встановленням відповідачу тарифів на послуги, які ним надаються, на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, та несвоєчасне бюджетне відшкодування різниці у відповідних тарифах з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що КП „Іллічівськтеплокомуненерго" здійснює господарську діяльність із постачання теплової енергії та є виробником відповідних житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ч.ч. 4, 5, 6, 8 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

За твердженнями відповідача, внаслідок законодавчого обмеження повноважень органів місцевого самоврядування у галузі встановлення тарифів на теплову енергію та передачі цих повноважень Національній комісії регулювання електроенергетики України та в подальшому Національній комісії регулювання ринку комунальних послуг України, названими національними комісіями було встановлено КП „Іллічівськтеплоенерго" тарифи на теплову енергію, які є економічно необґрунтованими та їх застосування унеможливлює отримання відповідачем прибутку.

В той же час, бюджетне відшкодування різниці між рівнем економічно обґрунтованих цін на житлово-комунальні послуги та затвердженими тарифами, що призвело до збиткової господарської діяльності КП „Іллічівськтеплоенерго" протягом спірного періоду, було отримане останнім лише 04.12.2012р. згідно із договорами про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування № 487/517з від 04.12.2012р. та № 464/517з-ТУ, укладеними між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Одеським головним фінансовим управлінням облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Іллічівської міської ради Одеської області, Відділом комунального господарства та благоустрою Іллічівської міської ради Одеської області, КП „Іллічівськтеплокомуненерго", ПАТ „Одесагаз", дочірньою компанією „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України". Відповідач наголошує, що він отримав можливість розрахуватись із позивачем за природний газ, поставлений згідно умов договорів № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р., виключно після отримання вищезазначеного бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 614, 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Положеннями ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За переконанням суду, вищенаведені норми закону чітко встановлюють невідворотність настання юридичної відповідальності за допущене порушення зобов'язання, та містять перелік обставин, які виключають притягнення боржника до відповідальності за вчинення порушення. Відсутність у боржника необхідної суми коштів, незалежно від джерел їх походження, як-то несвоєчасне бюджетне відшкодування різниці в тарифах, не звільняє боржника від відповідальності за допущене порушення зобов'язання, оскільки не підпадає під правову категорію обставин, наведених у ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України, наявність яких є підставою для звільнення від відповідальності. У зв'язку із викладеним, заперечення проти позову, засновані на необхідності звільнення КП „Іллічівськтеплокомуненерго" від відповідальності за допущене ним порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах у зв'язку із встановленням відповідачу тарифів на послуги, які ним надаються, на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, та несвоєчасне бюджетне відшкодування різниці у відповідних тарифах, судом відхиляються як необґрунтовані.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості КП „Іллічівськтеплокомуненерго" перед ПАТ „Одесагаз" за договорами № 008031-КК-ТП від 01.01.2005р. та № 008031-Т-ТП від 01.01.2005р. в загальній сумі 477 160,02 грн., яка складається з суми відсотків річних в розмірі 188 216,83 грн., інфляційних збитків в сумі 276 291,75 грн. та пені в сумі 12 651,44 грн., витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ПАТ „Одесагаз" на загальну суму 477 160,02 грн. Таким чином, із КП „Іллічівськтеплокомуненерго" слід стягнути на користь ПАТ „Одесагаз" суму відсотків річних в розмірі 188 216,83 грн., інфляційні збитки в сумі 276 291,75 грн. та пеню в сумі 12 651,44 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610 - 612, 614, 615, 617, 625, 629, 632, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 232, 233 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. 83 ГПК України.

Що стосується клопотання відповідача про надання йому розстрочки сплати штрафних санкцій, вимоги про стягнення яких розглядаються в межах даної справи, на двадцять чотири місяці шляхом щомісячного перерахування присудженої до стягнення заборгованості рівними частинами, суд зазначає наступне.

В обґрунтування підстав надання розстрочки виконання судового рішення відповідачем були покладені наступні обставини:

- правовий статус КП „Іллічівськтеплокомуненерго" як єдиного постачальника теплової енергії на території місті Іллічівська так, як наслідок, специфіка отримання доходів від здійснення такої діяльності, що залежить від обачності та добросовісності споживачів;

- скрутний фінансовий стан відповідача внаслідок специфіки його господарської діяльності та встановлених збиткових для останнього тарифів на теплову енергію;

- неможливість виконання судового рішення по даній справі у випадку задоволення позову через значний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій;

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проаналізувавши доводи відповідача, покладені в обґрунтування клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення в частині стягнення штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити, що до штрафних санкцій законодавчо належать виключно пеня та штраф як окремі різновиди неустойки. В той же час, законодавцем інфляційні збитки та відсотки річних, не віднесені до різновиду штрафних санкцій. У зв'язку із викладеним, суд доходить висновку, що відповідачем порушується питання про надання розстрочки виконання судового рішення по даній справі саме в частині стягнення пені, сума якої була зменшена судом у сто разів до розміру 12 651,44 грн. Тобто, за рішенням суду по даній справі було присуджено до стягнення штрафні санкції у незначному розмірі порівняно до суми основного боргу, який існував у КП „Іллічівськтеплоенерго" у спірних правовідносинах. У зв'язку із викладеним, суду не вбачаються правові підстави для надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду по даній справі в частині стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення по даній справі в частині стягнення пені строком на двадцять чотири місяці, у зв'язку з чим, відповідне клопотання КП „Іллічівськтеплокомуненерго" задоволенню не підлягає.

Судові витрати зі державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при зверненні до суду із даним позовом, слід у повному обсязі покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610 - 612, 614, 615, 617, 625, 629, 632, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 232, 233 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями)ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства „Іллічівськтеплокомуненерго" /68004, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Комсомольська, 2а, код ЄДРПОУ 31619819, р/р 2600599701 в ФАБ „Південний" м. Іллічівська, МФО 328663/ на користь публічного акціонерного товариства „Одесагаз" /65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208, р/р 2603130103944 у ВАТ „Ощадбанк" Одеське облуправління, МФО 328845/ відсотки річних в сумі 188 216 грн. 83 коп. /сто вісімдесят вісім тисяч двісті шістнадцять грн. 83 коп./, інфляційні збитки в сумі 276 291 грн. 75 коп. /двісті сімдесят шість тисяч двісті дев'яносто одна грн. 75 коп./, пеню в сумі 12 651 грн. 44 коп. /дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна грн. 44 коп./, держмито в сумі 25 500 грн. 00 коп. /двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 18.03.2013р.

Головуючий суддя С.П. Желєзна

Суддя С.Г. Власова

Суддя Н.В. Рога