Постанова № 30102860, 12.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4963/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Раченку Д.Г.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін» до Державної податкової інспекції у місті Черкаси Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Черкасах від 29.08.2012 року за №0004072301 та №0004062301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду від 25.01.2013 року та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Айлін» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.02.2012 року №128/23-2/33018404.

В процесі вказаної перевірки відповідачем досліджувалася господарська діяльність позивача на предмет її законності та відповідності вимогам чинного законодавства через взаємовідносини ТОВ «Айлін» та його контрагентів, зокрема з ТОВ «Укртехномас-сервіс», з вивченням відповідних документів первинного бухгалтерського обліку позивача, на основі яких і відбулося формування показників з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Наступною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Айлін» з питань господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Укртехномас-сервіс» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року в результаті повторного дослідження господарської діяльності позивача виявлені порушення, які зафіксовано в акті від 20.08.2012 року №189/22-12/33018402.

Вказаним актом встановлено, що ТОВ «Айлін» в порушення норм пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а також п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 87341 грн. і неправомірно сформовано податковий кредит в деклараціях з ПДВ на загальну суму 69873 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року на суму 18000 грн., за листопад 2010 року на суму 17100 грн., за грудень 2010 року на суму 34773 грн. по операціях з ТОВ «Укртехномас-сервіс».

29 серпня 2012 року на підставі даного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за №0004072301 та №0004062301, якими позивачу відповідно визначено суми податкових зобов'язань: з податку на додану вартість в сумі 69873 грн. основного платежу та 17468 грн. штрафних санкцій, а також з податку на прибуток в розмірі 87341 грн. основного платежу та 21835 грн. штрафних санкцій.

Позивач вважає, що підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства було визначено податкові зобов'язання, а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво інших виробів з паперу та картону, інша поліграфічна діяльність, виробництво меблів для офісів та підприємств торгівлі, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесених до інших групувань, рекламна діяльність.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у м. Черкасах листом від 18.06.2012 року № 10994/22-1217 зверталася до TOB «Айлін» з проханням надати документальне підтвердження щодо взаємовідносин з TOB «Укртехномас-сервіс» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

TOB «Айлін» для перевірки було надано лише журнал проведень по бухгалтерських рахунках 631 та 31 по зазначеному контрагенту за період з 01.10.2010 року по 30.09.2012 рік, в якому наведені дані щодо здійснення оплат TOB «Укртехномас-сервіс».

Інших документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з TOB «Укртехномас-сервіс» товариством не надано.

Крім того, в листі від 05.07.2012 року №206, наданому податковому органу на вказаний вище запит, керівник товариства Філіпченко О.О. зазначив, що 01.03.2012 року проведено списання та знищення первинних бухгалтерських документів, термін зберігання яких вийшов та тих, за якими були проведені перевірки контролюючими органами. Відповідно, було знищено і первинні бухгалтерські документи, які відносяться до взаємовідносин із TOB «Укртехномас-сервіс».

В підтвердження зазначеного товариством надано до перевірки копію наказу про списання та знищення бухгалтерських документів від 28.02.2012 року, копію акта від 01.03.-12 про списання та знищення бухгалтерських документів за період з 01.01.2007 року до 01.01.2011 року (том 1 а.с.73, 74).

Разом з цим, посадові особи TOB «Айлін» не повідомляли податковий орган про дострокове знищення документів в строки визначені п.44.5. ст.44 Податкового кодексу України.

Згідно п.44.6 ст.46 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення

Також, слід зазначити, що відповідно до переліку типових документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року № 41 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.1998 року за № 576/3016) зі змінами та доповненнями, термін зберігання первинних документів і додатків до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) організаціями, установами, підприємствами становить три роки за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а в разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ - зберігаються до ухвалення остаточного рішення.

Документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Айлін» з питань господарських взаєморозрахунків з TOB «Укртехномас-сервіс» (код за ЄДРПОУ 37144600) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року проведено на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 13.08.2012 року № 736 про проведення згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки TOB «Айлін» використано дані акту від 25.07.12 №548/22-08 37144600 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки TOB «Укртехномас-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.06.2010 року по 10.05.2011 рік, яка проведена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції Черняк І.Р. від 20.06.2012 року; інформацію бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; копію Постанови Печерського районного суду м. Києва по справі №1-167/12 від 19.03.2012 року.

В акті від 25.07.2012 року №548/22-08/37144600 зазначено, що операції між TOB «Укртехномас-Сервіс» та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Відповідно до центральної бази даних ДПС України по платнику податків TOB «Укртехномас-Сервіс» стан « 10» - фактична адреса не встановлена (юридична адреса масової реєстрації) .

Згідно акту директором TOB «Укртехномас-Сервіс» за період з червня 2010 року по травень 2012 року був ОСОБА_5.

На підставі постанови від 23 листопада 2011 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи, винесеної слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у м. Києві, старшим лейтенантом юстиції Якобчуком О.В. за матеріалами кримінальної справи № 1719, центром судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України м. Києва, проведено почеркознавчу експертизу документів за період діяльності TOB «Укртехномас-Сервіс», які містять підписи, в графах, де зазначено прізвище директора TOB «Укртехномас- сервіс» - ОСОБА_5

Згідно висновку експерта від 08.12.2011 року №506/1 4 центру (Центр судових і спеціальних експертиз) Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України м Києва, встановлено що підпис на документах фінансово-господарської діяльності (договорах, податкових накладних, актах виконаних робіт, рахунках фактурах) TOB «Укртехномас-Сервіс» виконано не громадянином ОСОБА_5, а іншою особою.

Вироком Печерського районного суду м. Києва по справі №1-167/12 від 19.03.2012 року, яка набрала законної сили від 26.03.2012 року ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. Судом встановлено: «що в травні 2010 року у м. Києві ОСОБА_5 на прохання невстановленої особи зареєстрував на себе за грошову винагороду в органах державної влади TOB «Укртехномас-Сервіс», (код за ЄДРПОУ 35332508). Після реєстрації товариства ОСОБА_5 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначеного підприємства та банківські документи передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу таким особам вести незаконну господарську діяльність, а саме складати від імені ОСОБА_5 як директора TOB «Укртехномас-Сервіс» необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи). В судовому засідання підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та повністю підтвердив свої покази, які він лав під час досудового слідства».

Під час перевірки, також, було використано дані згідно з АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що TOB «Айлін» задекларувало податкового кредиту в податковій звітності за жовтень 2010 року в сумі 18000 грн., за листопад 2010 року в сумі 17100 грн., за грудень 2010 року в сумі 34773 грн. по взаємовідносинах з контрагентом TOB «Укртехномас-Сервіс».

TOB «Айлін» не заперечує факту включення товариством вартості придбання до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року на суму 349365 грн. та сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в податковій звітності за жовтень, за листопад та за грудень 2010 року .

Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п. 2.4. первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, для підтвердження включення витрат за отримані товари до складу валових витрат необхідні належним чином оформлені документи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз.2 п. 2.1 Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відтак, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та формування позивачем спірних сум податкового кредиту), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п 7.4.5. п. 7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити такі обставини:

-результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала);

-відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо);

-відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що документальне оформлення правовідносин TOB «Укртехномас-сервіс» здійснювали не уповноважені на те особи, а документи, оформлені від імені TOB «Укртехномас-сервіс» не являються юридично значимими і не підтверджують надання послуг, виконання робіт зазначеними підприємствами для TOB «Айлін».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо передчасності винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в порушення п.п. 7.2.6, п.7.2 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем TOB «Айлін» завищено ватові витрати за 4 квартал 2010 року на суму 349 365 грн. і неправомірно сформувало податковий кредит в податкових деклараціях з ПДВ на загальну суму 69 873 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 18 000 грн., за листопад 2010 року на суму 17 100 грн., за грудень 2010 року на суму 34 773 грн. по операціях з TOB «Укртехномас-сервіс».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що висновки судом першої інстанції не відповідають обставинам справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року та приймає нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляє.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін» до Державної податкової інспекції у місті Черкаси Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2012 року за №0004072301 та №0004062301 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 12.03.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.