Ухвала суду № 30101018, 21.03.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

21 березня 2013 р. Справа № 902/406/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення, м.Вінниця

до приватного підприємства "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд", с.Зарванці Вінницького району Вінницької області

до приватного підприємства "Вінтурпроектгруп", м.Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне підприємство "Полісся-Він", с.Зарванці Вінницького району Вінницької області

про звернення стягнення на предмет іпотеки та зобов'язання передати майно

Головуючий суддя Нешик О.С.

Представники сторін не викликались

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 21.08.2009 року, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та ПП "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд" з метою забезпечення повного, належного та своєчасного виконання останнім зобов'язань за кредитним договором №10/09 від 21.08.2009 року.

Ухвалою суду від 21 березня 2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі з призначенням судового засідання.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову №84-12/485 від 12.03.2013 року, в якій останній просить накласти арешт на адміністративно-учбовий корпус, розташований в м.Вінниці по вул.Червоноармійській, 1-А.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач посилається на те, що в результаті незаконних дій ПП "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд" право власності на адміністративно-учбовий корпус, розташований в м.Вінниці по вул.Червоноармійській, 1-А перейшло до ПП «Полісся-Він». Останній здійснив відчуження майна, яке знаходиться в іпотеці позивача, шляхом здійснення згаданим майном внеску до статутного фонду ПП «Вінтурпроектгруп», а ПП «Вінтурпроектгруп» може також здійснити відчуження майна, внаслідок чого складеться ситуація, яка утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За твердженням позивача існує очевидна небезпека заподіяння шкоди останньому, оскільки новий власник предмету іпотеки ПП «Вінтурпроектгруп» здійснює підготовчі дії до його реалізації, а саме: ВМУРоЛ «Україна» проведено оплату ПП «Вінтурпроектгруп» в сумі 156000 грн., платіжним дорученням №12 від 18.01.2013 року та в сумі 95088,00 грн. платіжним дорученням №70 від 20.02.201З року, на підставі попереднього договору купівлі-продажу адміністративно-учбового корпусу, який розташований в м.Вінниці, по вул..Червоноармійській за №1-А, укладеного між ВМУРоЛ «Україна» та ПП «Вінтурпроектгруп». Відтак, на його думку, є обґрунтоване припущення, що не вжиття засобів до забезпечення позову призведе до порушення його майнових прав та інтересів до ухвалення рішення у справі, при цьому для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

При цьому на підтвердження своїх доводів позивач надав платіжне доручення №12 від 18.01.2013 року на суму 156000 грн. та платіжне доручення №70 від 20.02.201З року на суму 95088,00 грн., які свідчать про оплату згідно попереднього договору купівлі-продажу будівлі, розташованої в м.Вінниці, по вул.Червоноармійській за №1-А.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", якщо клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову подано разом з позовною заявою або викладено в цій заяві, його може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (надалі - Постанова пленуму ВГСУ) забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Крім того, п.3 названої Постанови пленуму визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Ознайомившись з поданою заявою та доданими до неї матеріалами, суд, визначаючись щодо вжиття заходів до забезпечення позову, виходив із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 66 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею ст. 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як загадувалось вище, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття обраного заходу, суд виходить з наявності зв'язку між зазначеним заходом та предметом позовної вимоги, співрозмірності заходу позовній вимозі та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу (п.3 Постанови пленуму ВГСУ).

Отже, право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить з предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника. Застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову.

Як слідує з обставин, якими обґрунтовується подана заява, 21.08.2009 року між позивачем та ПП "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд" укладено кредитний договір №10/09, в забезпечення виконання зобов'язань за яким між цими ж сторонами укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ПП "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд" в якості іпотекодавця передало в іпотеку належне йому нерухоме майно - адміністративно-учбовий корпус, розташований в м.Вінниці по вул.Червоноармійській, 1-А.

Водночас, як стверджується доданими до заяви матеріалами, від виконання зобов'язань за укладеним кредитним договором ПП "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд" ухиляється.

При цьому, на думку суду, очевидно, що існує реальна загроза, що вказане майно під час судового розгляду може зникнути у зв'язку із відчуженням іншим особам, що призведе у свою чергу до затягування судового процесу через встановлення нового власника та до порушення майнових прав позивача.

Отже, на переконання суду, наведені представником позивача обставини щодо можливості утруднення та невиконання рішення суду через не вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованими, оскільки вірогідність їх настання підтверджується наявними у справі матеріалами.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (п.7.2 Постанови пленуму ВГСУ).

Крім того, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти (п.9 Постанови пленуму ВГСУ).

Визначаючись щодо обрання заходу забезпечення позову, суд, надаючи оцінку адекватності та співмірності запропонованих позивачем заходів предмету заявлених позовних вимог, наявності конкретного зв'язку між обраним заходом та предметом позову, виходив із наступного.

В поданій до суду заяві позивач наполягає на застосуванні такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на іпотечне майно.

На думку суду, застосування такого заходу є адекватним та співмірним предмету заявлених позовних вимог, забезпечить збалансованість інтересів сторін, а отже є доцільним.

На підставі викладеного та враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також з метою запобігання відповідачем подальшого відчуження майна, що знаходиться в іпотеці, заява публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на нерухоме майно - адміністративно-учбовий корпус, розташований в м.Вінниці по вул.Червоноармійській, 1-А до вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно - адміністративно-учбовий корпус, розташований в м.Вінниці по вул.Червоноармійській, 1-А.

2.1. Заборонити будь-яким особам вчиняти дії, що можуть призвести до зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна, а також заборонити вчинення дії щодо відчуження адміністративно-учбового корпусу, розташованого в м.Вінниці по вул.Червоноармійській, 1-А.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відповідно до ч.3 ст.67 ГПК України оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

5. Оригінал ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати позивачу та Першій Вінницькій державній нотаріальній конторі, копію ухвали відповідачам та третій особі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення (21020, м.Вінниця, вул. 1-го Травня,158);

3 - відповідачу - ПП "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд" (23223, Вінницька область, с. Зарванці, вул. Соснова, 17);

4 - відповідачу - ПП "Вінтурпроектгруп" (м. Вінниця, вул. Конева, б.6, кв. 13);

5 - третій особі - ПП "Полісся-Він" (23233, Вінницька область, с.Зарванці, вул. Соснова, буд. 17);

6 - Першій Вінницькій державній нотаріальній конторі