Рішення № 30099539, 21.03.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/801/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Горовець М.І.

Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину Доповідач Кодрул М. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.03.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Кодрула М.А.

суддів - Потапенка В.І., Черненко В.В.

при секретарі - Животовській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2013 року по цивільній справі за позовом прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні до ОСОБА_2 про стягнення вартості лікування ,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Добровеличківського району Кіровоградської області діючи в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні, звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості лікування. Зазначав, що згідно постанови Добровеличківського районного суду від 08 травня 2012 року ОСОБА_2 визнанно винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження. На підставі ст. 46 КК України підсудного від кримінальної відповідальності звільнено, а справу закрито на підставі ст.8 КК України у зв"язку з примиренням з потерпілою.

ОСОБА_3 в зв"язку з отриманою травмою перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Кіровоградської обласної лікарні з 07 листопада 2011 року по 19 січня 2012 року, тобто 73 ліжко-дня, на її лікування витрачено 17893,07 грн., які відповідач повинен відшкодувати лікарні.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні 4576,74 грн. в рахунок відшкодування витрат закладу охорони здоров"я на лікування потерпілої від злочину та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови Добровеличківського районного суду від 08.05.2012 року по кримінальній справі № 1105/1168/12 встановлено, що ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України при наступних обставинах: 31.10.2011 року о 17 годині 05 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, грубо порушуючи п. 31.4.5 ПДР України (маючи понаднормовий знос малюнку протектору шин лівого заднього колеса, з яким забороняється експлуатація транспортного засобу), рухаючись по проїзній частині вулиці Дзержинського в селі Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області, біля колишньої автобусної станції, в напрямку з міста Помічна до смт. Добровеличківка, з метою уникнути зіткнення з невстановленим слідством автомобілем марки «КАМАЗ», який рухався в зустрічному напрямку, виїхав на праве по ходу руху узбіччя та в порушення п. 12.1 ПДР України не обрав безпечної швидкості, яка б дала змогу контролювати рух автомобіля, не пильно стежив за дорожньою обстановкою під час руху, і втративши контроль за рухом автомобіля, допустив занос автомобіля з послідуючим виїздом на ліве узбіччя по ходу його руху та ненавмисно скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка рухалася по узбіччю дороги в зустрічному напрямку. Внаслідок наїзду потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням по довжині та ширині, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 190 від 01.12.2011 року відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, оскільки потягнули за собою тривалий розлад здоров'я на термін більше 3-х тижнів. Згідно постанови Добровеличківського районного суду від 08.05.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. На підставі ст. 46 КК України підсудного від кримінальної відповідальності звільнено, а справу закрито на підставі ст. 8 КПК України у зв'язку з примиренням з потерпілою.

Потерпіла по кримінальній справі ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Кіровоградської обласної лікарні на протязі з 07.11.2011 року по 19.01.2012 року, тобто 73 ліжко-дня. Вартість одного ліжко-дня лікарні у вказаному відділенні у листопаді 2011 року склала 5012,62 грн., у грудні 2011 року - 7684,90 грн., у січні 2012 року - 5195,55 грн., загальна вартість лікування склала 17893 грн. 07 коп., що підтверджується довідкою Кіровоградської обласної лікарні № 2890/31 від 20.07.2012 року.

З висновку судово-медичної експертизи № 277 від 19.12.2012 року вбачається, що згідно наданої медичної карти стаціонарного хворого № 23465 ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні 73 ліжко-дні з діагнозом "Закритий подвійний перелам лівої стегнової кістки зі зміщенням. Забій правого плечевого суглобу. Псевдомембранний коліт, важкий перебіг. Хронічний гастродуоденіт. Хронічний панкреатит. Хронічний гепатит. Консолідований перелом ребер справа". Згідно виставленого діагнозу у гр. ОСОБА_3 мались захворювання на псевдомембранний коліт з важким перебігом , хронічний гастродуоденіт, хронічний панкреатит , хронічний гепатит. Вказані захворювання не являються наслідком травми.

Тривале знаходження гр. ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні обумовлено не тяжкістю травми, а наявністю у неї супутніх захворювань на псевдомембранний коліт з важким перебігом, хронічний гастродуоденіт, хронічний панкреатит, хронічний гепатит, середня тривалість перебування на стаціонарному лікуванні хворих із переломом стегнової кістки становить 21 добу.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд прийшов до висновку, що відповідач, як особа, визнана винною в скоєнні злочину, зобов'язаний відшкодувати закладу охорони здоров'я витрати на лікування потерпілої від даного злочину, тому позов слід задовольнити частково, оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи № 277 від 19.12.2012 року встановлено, що середня тривалість перебування на стаціонарному лікуванні хворих із переломом стегнової кістки становить 21 добу, тобто 4576,74 гривень ( 21 ліжно-день х 217,94 грн. вартість одного ліжно-дня = 4576,74 гривень, а тривале знаходження гр. ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні обумовлено не тяжкістю травми, а наявністю у неї супутніх захворювань на псевдомембранний коліт з важким перебігом, хронічний гастродуоденіт, хронічний панкреатит, хронічний гепатит.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає встановленим обставинам та вимогам ч.1 ст. 1206 ЦК України, а доводи апеляційної скарги прокурора стосовно розміру стягнення витрат цього висновку не спростовують.

Допитані за клопотанням прокурора в судовому засіданні апеляційного суду в якості спеціалістів експерти ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проводили по справі експертизу, підтвердили свій висновок про те, що перебування на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні ОСОБА_3 протягом 73 днів, обумовлено не тяжкістю травми, а наявністю в неї інших хронічних захворювань. Зокрема ОСОБА_6, завідуючий травматологічним відділенням Кіровоградської обласної лікарні, пояснив, що тривале лікування ОСОБА_3 було обумовлене тим, що своєю поведінкою та вживанням їжі, яка була їй протипоказана в з"язку з хронічними захворюваннями, ОСОБА_3 провокувала загострення своїх хронічних хвороб, тому лікарі вимушені були спочатку проводити лікування хронічних хвороб, а лише потім проводити необхідне лікування травм, отриманих нею з вини відповідача. За відсутності необхідності лікування хронічних хвороб ОСОБА_7, необхідне стаціонарне лікування пов"язане з отриманими травмами було б проведене протягом 10-12 днів.

Таким чином, тривалість перебування ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні протягом 73 днів не перебуває у прямому причинному зв"язку з отриманою нею травмою, а тому відповідач зобов"язаний відшкодовувати витрати на її лікування за не за ввесь час лікування, а лише в межах максимального строку, який необхідний для стаціонарного лікування хворого з аналогічними травмами, як це визначив суд.

Проте, суд першої інстанції, стягуючи кошти витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину на користь Кіровоградської обласної лікарні, не звернув увагу, що відповідно до ч.3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров"я, що є у державній власності, у власності автономної республіки Крим або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на протязі 73 днів знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Кіровоградської обласної лікарні, яка належить до комунальної власності області та джерелами її фінансування є надходження загального та спеціального фонду обласного бюджету.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач по справі відповідно до статті 1206 ЦК України зобов'язаний відшкодувати витрати понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої від злочину на користь бюджету Кіровоградської обласної ради.

Зважаючи що судом допущене неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів змінює рішення суду згідно п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, скасувавши його в частині стягнення з відповідача на користь Кіровоградської обласної лікарні 4576,74 грн. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину та ухвалює в цій частині рішення про стягнення цих коштів на користь бюджету Кіровоградської обласної ради.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 313-315, 319 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області задовольнити частково.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні 4576,74 грн. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь бюджету Кіровоградської обласної ради 4576,74гривень ( чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість гривень 74 копійки) в рахунок відшкодування витрат комунального закладу охорони здоров'я Кіровоградська обласна лікарня на лікування потерпілої від злочину.

В іншому рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: