Рішення № 30098222, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2037/13 19.03.13Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»доПриватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» простягнення 16 797,00 грн. Представники сторін: від позивачаДубовий О.С. - представник за довіреністю;від відповідачане з'явились.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» 16 797,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1187 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем, тому відповідальним за завдані збитки є відповідач, в межах укладеного договору страхування.

Представник позивача в судове засідання 19.03.2013 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду у справі не виконав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвали суду надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем, та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем, та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою про вручення поштової кореспонденції, наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

26.12.2011 р. між Шепляковим Сергієм Вікторовичем, як страхувальником та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як страховиком, був укладений комплексний Договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків № 06/02-200033759, предметом якого є страхування автомобіля марки «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 8343 КХ.

17.05.2012 р. в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 8343 КХ, під керуванням Шеплякова Сергія Вікторовича та автомобіля марки «Шевроле» державний реєстраційний номер АІ 9658 ВН під керуванням Бакум Миколи Івановича.

01.06.2012 р. постановою Голосіївського районного суду міста Києва Бакум Миколу Івановича було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту від 04.07.2012 р. № 1663/4 про оцінку автомобіля «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 8343 КХ матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 8343 КХ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 19 912,33 грн.

Відповідно до страхового акту № 132745600-1 від 21.08.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 8343 КХ, в зв'язку з дорожньо-транспортною подією визнано страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № 06/02-200033759 від 26.12.2011 р. та визначено суму страхового відшкодування у розмірі 16 797,00 грн.

27.08.2012 р. позивач на підставі розпорядження № 132745600-12-2946 від 22.08.2012 р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 16 797,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32500.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Бакум Миколи Івановича встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Шевроле» державний реєстраційний номер АІ 9658 ВН відшкодовується Бакум Миколою Івановичем.

Цивільно-правова відповідальність Бакум Миколи Івановича застрахована Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» згідно із полісом № АА/6021435.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно з ст. 38.2.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За таких обставин, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 16 797,00 грн.

Отже, з урахуванням наведеного вище, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30.11.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 12-2748 відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 16 797,00 грн.

Відповідачем відповідь на вказану вимогу № 12-2748 надано не було, грошові кошти не перераховано.

26.12.2012 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 12-2748 відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 16 797,00 грн.

Відповідачем відповідь на вказану вимогу № 12-2748 надано не було. Сплату страхового відшкодування в порядку регресу відповідач не здійснив.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АА/6021435 встановлено франшизу у розмірі 510,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду не враховано вимоги п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не зменшено страхове відшкодування на суму франшизи.

Отже, сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, розмір страхового відшкодування становить 16 287,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 16 287,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, літера «А»; ідентифікаційний код 31093336) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (місцезнаходження: 04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44; ідентифікаційний код 24175269) суму страхового відшкодування у розмірі 16 287,00 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 00 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1 668,26 (одна тисяча шістсот шістдесят вісім) грн. 26 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 21.03.2013 р.

Суддя В.В. Джарти