Рішення № 30098041, 18.03.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 березня 2013 р. Справа № 902/322/13-г

Провадження № 2/902/9/13

Гоподарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засіданні Віннік О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Матейківінвестагро" 23050, Вінницька область, Барський район, с.Матейків

до: Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" 23500, Вінницька область, м.Шаргород, вул.Леніна, 284

про стягнення боргу 220 095,75 грн. за договорами купівлі-продажу

За участю представників сторін:

позивача : Кучерук В.В. - керівник СТОВ "Матейківінвестагро" ; Радзієвськиий А.М. - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Матейківінвестагро" до Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" про стягнення боргу 220 095,75 грн. за договорами купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 04.03.13 р. порушено провадження у справі №902/322/13-г та призначено засідання на 18.03.13 р.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовільнити з підстав, визначених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з''явився, відзиву по справі не надав, причини своєї неявки суду не повідомив.

При цьому слід вказати, що про дату, час та місце проведення судового засідання останній був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

За вказаних обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Матейківінвестагро» (надалі по тексту - «Позивач») та Відкритим акціонерним товариством «Шаргородський маслозавод», що в подальшому змінив назву на приватне акціонерне товариство (надалі по тексту - «Відповідач»), були укладені договори на закупівлю молока:

- б/н від 1 жовтня 2010 року;

- №11 від 3 січня 2011 року;

- №8 від 1 січня 2012 року згідно умов яких позивач, як «Товаровиробник», взяв на себе зобов'язання продавати молоко в перерахунку по базисному вмісту жиру та білка, що відповідає за якістю діючим стандартам, технічним умовам, санітарним та ветеринарним нормам, а Відповідач як «Заготівельник» своєчасно прийняти молоко, пред'явлене «Товаровиробником» у відповідності з договорами (п 1.1, п.2.1 Договорів).

Місцем приймання-передачі Сторонами було визначено приймальний пункт «Заготівельника» (п. 1.3. Договорів).

Оплата за молоко повинна була проводитися за договірними цінами згідно протоколу погодження цін на підставі приймальної квитанції не пізніше, як за 10 календарних днів після звітного періоду, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «Товаровиробника» (п. 2.2. Договорів).

За період дії вказаних договорів на закупівлю молока між сторонами було підписано наступні протоколи погодження цін на молоко з врахуванням ПДВ:

Протокол від 31.10.2010 року, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.11.2010 року на 1- й сорт 3 грн.00 коп., 2-й сорт 2 грн. коп., несортове 1грн.80 коп.

Протокол від 15.11.2010 року, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 16.11.2010 року на 1- й сорт 2 грн.76 кой., 2-й сорт 2 грн.20 коп., несортове 1грн.65 коп.

Протокол від 31.01.2011 року, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.02.2011 року на 1- й сорт 3 грн.00 коп., 2-й сорт 2 грн.40 коп., несортове 1грн.80 коп.

Протокол від 30.04.2011 року, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.05.2011 року на 1- й сорт 3 грн.00 коп., 2-й сорт 2 грн. коп., несортове 1грн.80 коп.

Протокол від 31.05.2011 року, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.06.2011 року на 1- й сорт 2 грн.90 коп., 2-й сорт 2 грн.32 коп., несортове 1грн.74 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 16.08.2011 року на 1-й сорт 3 грн.20 коп., 2- й сорт 2 грн.56 коп., несортове 1 грн.92 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.09.2011 року на 1-й сорт 3 грн.40 коп., 2-й сорт 2 грн.72 коп., несортове 2 грн.04 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 16.09.2011 року на 1-й сорт 3 грн.50 коп., 2-й сорт 2 грн.80 коп., несортове 2 грн. коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.10.2011 року на 1-й сорт 3 грн.60 коп., 2-й сорт 2 грн.88 коп., несортове 2 грн.іб коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.11.2011 року на 1-й сорт 3 грн.60 коп., 2-й сорт 2 грн.88 коп., несортове 2 грн.16 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 16.11.2011 року на 1-й сорт 3 грн.50 коп., 2-й сорт 2 грн.80 коп., несортове 2 грн. коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.01.2012 року на 1-й сорт 3 грн. 18 коп., 2-й сорт 2 грн.54 коп., несортове 1 грн.91 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.02.2012 року на 1-й сорт 3 грн.12 коп., 2-й сорт 2 грн.49 коп., несортове 1 грн.87 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 16.02.2012 року на 1-й сорт 3 грн.04 коп., 2-й сорт 2 грн.43 коп., несортове 1 грн.82 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.03.2012 року на 1-й сорт 2 грн.89 коп., 2-й сорт 2 грн.31 коп., несортове 1 грн.73 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.04.2012 року на 1-й сорт 2 грн.76 коп., 2-й сорт 2 грн.21 коп., несортове 1 грн.66 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.05.2012 року на 1-й сорт 2 грн.57 коп., 2-й сорт 2 грн.05 коп., несортове 1 грн.54 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.06.2012 року на 1-й сорт 2 грн.48 коп., 2-й сорт 1 грн.98 коп., несортове 1 грн.49 коп.

Протокол, згідно якого встановлювалися ціни на молоко з 01.09.2012 року на 1-й сорт 2 грн.93 коп., 2-й сорт 2 грн.64 коп., несортове 1 грн.77 коп.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, поставивши при цьому відповідачу молока на загальну суму 1 209 888,66 грн., свідченням чого слугують приймальні квитанції про закупівлю молочної сировини, які знаходяться в матеріалах справи.

Однак, ПАТ "Шаргородський маслозавод" розрахувалось за отримане молоко частково в розмірі 989 792,91 грн., утворивши при цьому заборгованість в сумі 220 095,75 грн., що вбачається із обопільно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаємних розрахунків станом на 21.01.13 р.

Вирішити в досудовому порядку спір не вдалось, що і спонукало позивача звернутись з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оскільки відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 220095,75 грн. - основного боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків за отримане молоко (як то платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо), враховуючи підписаний сторонам акт звірки станом на 29.01.13 р., яким фактично відповідач виниклу заборгованість визнав, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на судовий збір покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 625, 655, 692, 714 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод» (23500, Вінницька область, м.Шаргород, вул.Леніна, 284, код ЄДРПОУ 00444576) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Матейківінвестагро" (23050, Вінницька область, Барський район, с.Матейків, код ЄДРПОУ 34918614) 220 095,75 грн. боргу та 4 401,92 грн. судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 21 березня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 23050, Вінницька область, Барський район, с.Матейків

3 - відповідачу 23500, Вінницька область, м.Шаргород, вул.Леніна, 284