Рішення № 30097986, 18.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/14/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.13 Справа № 908/774/13-г

За позовом: Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя

До відповідача: Комунальна установа «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Алілуєв Д.Ю., довіреність № 3943/20-19 від 16.08.2012р.

Від відповідача: Волошина Є.В., довіреність № 1401 від 25.02.2013р.

Заявлено позов про стягнення з Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на користь Концерну «Міські теплові мережі» 3142,15 грн. боргу, 235,95 грн. пені, 54, 74 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 28.02.2013р. було порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 18.03.2013р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 18.03.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об'ємі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Від відповідача надійшла заява в якій відповідач визнав позов в повному об'ємі. В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про визнання позовних вимог, надав акт звірки взаєморозрахунків сторін (заяву вх. № 09-06/5436 від 18.03.2013р. та акт звірки долучено до матеріалів справи).

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 18.03.2013р. оголошенням рішення суду в повному обємі в присутності представника позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2010 року між Концерном „Міські теплові мережі" (Позивач по справі) та Комунальною установою «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (відповідач по справі) укладено договір № 657 про технічне забезпечення електропостачання споживача (далі - договір).

Згідно п. 1.1 договору, власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами у точку приєднання електроустановки споживача в обсягах згідно з «Договором про постачання електричної енергії», укладеним з ВАТ «Запоріжжяобленерго» (далі - постачальник електричної енергії), а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.1.1. договору, споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 3 "Порядок розрахунків ж перетікання реактивної електричної енергії".

Відповідно до п. 7.8. договору, оплата споживачем послуг за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка у термін, що не перевищує 5 днів з дня отримання документів, зазначених у п.7.7. договору.

В п. 7.9. договору сторони погодили, споживач у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання зобов'язаний повернути Власнику мереж один примірник підписаного та скріпленого своєю печаткою «Акту прийому-здачі наданих послуг».

На виконання умов договору позивач, в період з грудня 2011 року по грудень 2012 року, направляв відповідачу рахунки та акти здачі -приймання робіт (послуг) (копії актів та реєстрів вручення рахунків долучено до матеріалів справи).

Відповідач, в порушення умов договору, виставлені позивачем рахунки не сплатив внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору по суті, утворилася заборгованість в розмірі 3142,15 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3142,15 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків сторін, станом на 01.01.2013р., який підписано представниками та скріплено печатками сторін сума боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії по договору № 657 від 01.11.2010р. складає 3142,15 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.4. ст.631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Враховуючи вищевикладене, те, що на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, заборгованість визнана відповідачем і підтверджена матеріалами справи вимога позивача про стягнення з відповідача 3142,15 грн. боргу послуги з перетікання реактивної електричної енергії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 235,95 грн. пені.

Згідно ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України, до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 8.2.1. договору, у разі внесення платежів, передбачених п. 4.1 цього договору, з порушенням терміну визначеного п. 7.8 цього договору, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені).

Враховуючи вищевикладене вимога позивача про стягнення 235,95 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 54,74 грн. суми 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 54,74 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищезазначеного, позов Концерну "Міські теплові мережі" до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міські теплові мережі" до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради задовольнити.

Стягнути з Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, р/р № 35414002001348 у ГУДКУ у Комунарському районі м. Запоріжжя, МФО 813015, код ЄДРПОУ 02006716) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 3142 (три тисячі сто сорок дві) грн. 15 коп. боргу, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 95 коп. пені, 54 (п'ятдесят чотири) грн. 74 коп. 3 % річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет