Рішення № 30096939, 07.03.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/9130/2012

07.03.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Деменка С.В.,

при секретарі - Мороченець Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, НАСК «ОРАНТА», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, НАСК «ОРАНТА», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Свої доводи мотивувала тим, що 25.07.2012р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Nissan Pathfinder», р.н. НОМЕР_4, який належить на праві власності ОСОБА_2, вчинив дорожньо-транспортну пригоду та був визнаний винним в цьому за рішенням суду. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль позивачки «Land Rover», р.н. НОМЕР_5. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована у страховому товаристві «НАСК «Оранта». Згідно з висновками автотоварознавчого дослідження №2144 від 08.10.2012р. вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Land Rover», р.н. НОМЕР_5. склала 44.442,60 грн. ОСОБА_1 зверталася 29.08.2012р. до «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування. Однак, всупереч вимогам закону, ніяких виплат на час розгляду справи в суді позивачці страховою компанією не здійснено, остання фактично ухиляється від виконання свого обов'язку щодо відшкодування шкоди. Також позивачка зазначила, що внаслідок ДТП їй було спричинено моральну шкоду. Вона зазнала моральних страждань та переживань внаслідок пошкодження належного їй автомобіля, погіршився стан її здоров'я внаслідок нервового стресу.

На підставі наведеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила стягнути з «НАСК «Оранта» на її користь страхове відшкодування у сумі 44.442,60 грн.. З ОСОБА_2 позивачка просила стягнути витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 688,48 грн., моральну шкоду в розмірі 10.000 грн., а також судові витрати по справі.

Представники позивачки за довіреністю - ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за довіреністю - ОСОБА_6 заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача - страхової компанії «НАСК «Оранта» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 07.08.2012р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме в тому, що він 25.07.2012р., о 12 годині 50 хвилин, керуючи транспортним засобом «Nissan Pathfinder», р.н. НОМЕР_4, порушивши вимоги п.10.9 ПДР України, рухаючись заднім ходом по вул.. Горького з боку вул.. Пушкіна в напрямку вул.. Жуковського напроти будинку №14, скоїв зіткнення з автомобілем «Land Rover», р.н. НОМЕР_5, який стояв позаду, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Апеляційного суду АР Крим від 30.08.2012р. постанова суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_3 була залишена без змін (а.с.37).

Власником транспортного засобу - автомобіля «Nissan Pathfinder», р.н. НОМЕР_4, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_2 (а.с.89).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в страховій компанії «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом серії АА № 7740052 (а.с.79). Строк дії відповідальності страхової компанії - з 07.10.2011р. по 06.10.2012р. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50.000 грн.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р., у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю,здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до п.п.33.1.4 п.33.1 статті 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати

страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Пунктом 33.3 зазначеної статті Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Статтею 34 Закону передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування. Страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Пункт 35.1 статті 35 зазначеного Закону передбачає, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування оформлену належним чином із визначеними законом додатками. В заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене

майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Відповідно до п.36.1. ст.36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

29.08.2012р. позивачка звернулася до страхової компанії «НАСК «Оранта» із заявою, в якій просила при розрахунку страхової виплати врахувати документи, що підтверджують факт проведеного ремонту транспортного засобу (а.с.80). До заяви ОСОБА_1 було додано рахунок №Л-00000046 від 21.08.2012р. (а.с.28), наряд-замовлення (а.с.29,30), правовстановлюючі документи підприємства - виконавця ремонтних робіт (а.с.31-33), дилерську угоду на продаж та обслуговування автомобілів «Land Rover».

Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що ОСОБА_1, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не було дотримано порядок звернення до страховика із вимогами про відшкодування завданої шкоди майну. Документи, додані позивачкою до заяви від 29.08.2012р. не відповідали вимогам п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Сама заява від 29.08.2012р. на адресу страхової компанії належним чином оформлена не була, не містила повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. З її змісту та доданих до неї документів взагалі неможливо встановити обставини події, що сталася (та чи була вона взагалі), її учасників, осіб, цивільно-правова відповідальність яких застрахована тощо.

На думку суду, зміст та форма звернення позивачки до страховика позбавляла його можливості дізнатися, чи була взагалі дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, чи є ця подія страховим випадком.

Тому відсутність у страховика фактично будь-яких відомостей про страховий випадок, на думку суду, впливало на його обов'язок виплатити страхове відшкодування, фактично позбавляло можливості це зробити.

За таких обставин, доводи позивачки про безпідставне не прийняття страховиком в строки, встановлені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», рішення стосовно її заяви про виплату страхового відшкодування, ухилення страхової компанія від виконання свого обов'язку щодо відшкодування шкоди, на думку суду, є необґрунтованими.

Крім того, на думку суду, вимоги позивачки про стягнення зі страхової компанії матеріальної шкоди в розмірі 44.442,60 грн. суперечать первісним документам поданим до страховика про відшкодування шкоди в сумі 22.885,85 грн. (а.с.28) (а фактично витрачено згідно до квитанцій 20.597,25 грн. (а.с.36).

Доводи представника позивачки про те, що зазначена сума включає в себе ще і визначену експертом втрату товарної вартості автомобіля та остання теж підлягає стягненню на користь ОСОБА_1, суперечить п.32.7. ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» яким передбачено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Суд також враховує, що при сплаті у серпні 2012р. вартості ремонтних робіт, повідомлення про це страховика, проведенні ремонту автомобіля, позивачка лише наприкінці вересня 2012р. звернулась до експертної установи з заявою про проведення авто товарознавчого дослідження. При цьому, фактично необхідність у проведенні даного дослідження вже не існувала. Тому, вимоги позивачки про стягнення з відповідача його вартості, на думку суду, теж задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню також вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди.

Так, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається зі змісту позову, ОСОБА_1 пов'язує моральну шкоду із стражданнями та переживаннями, пов'язаними із пошкодженням майна - автомобіля, погіршенням стану здоров'я. Однак, до ОСОБА_3, безпосередньо діями якого було спричинено шкоду транспортному засобу ОСОБА_1, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не заявлені.

Крім того, доводи позивачки про нахабну та цинічну поведінку ОСОБА_2 , до якого ОСОБА_1 звернулася з метою досудового врегулювання спору, та яка теж призвела до моральних переживань, є недоведеними. Будь-яких доказів на підтвердження образливої поведінки зазначеного відповідача суду не надано. Як пояснив в судовому засіданні представник позивачки, про поведінку ОСОБА_2 їй відомо виключно зі слів ОСОБА_1

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, за підстав недоведеності ОСОБА_1 своїх вимог.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує на підставі вимог ст..88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.22,32,34,35,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.1167 ЦК України, ст.ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 216 ЦПК країни, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, НАСК «ОРАНТА», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Деменок