Рішення № 30096574, 18.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3450/13 18.03.13

За позовомДержавного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»доПриватного підприємства «Міком»простягнення 1 126 845,37 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гурєнков О.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - ДП «НЕК «Укренерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Міком» (надалі - «Підприємство») про стягнення 1 126 845,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №11/06-12 від 19.01.2012 р. позивач перерахував авансовий платіж, а відповідач належним чином зобов'язання з поставки товару та виконання робіт за договором не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 750 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 246 736,40 грн., штрафу у розмірі 104 424,04 грн. та 5% річних у розмірі 25 684,93 грн. за прострочення виконання зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.03.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, 15.03.2013 р. через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника відповідача на лікарняному.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено, оскільки відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва в судовому засіданні власних інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2012 р. між ДП «НЕК «Укренерго» (замовник) та Підприємством (підрядник) було укладено договір №11/06-12 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов'язується в 2012 році на свій ризик, за завданням замовника виконати роботи, поставити ліфт (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що детальний склад, характер робіт, вимоги до робіт (детальний опис, їх характеристики, закінченість робіт в цілому та їх результат), кількісні характеристики (обсяг) виконуваних робіт за договором та технічні характеристики устаткування визначені завданням замовника (технічне завдання, що є додатком №1 до Договору) та Зведеним кошторисним розрахунком, що є додатком №2 до Договору (з усіма складовими, що є Додатками №3, №4, №5, №6).

Згідно з п. 3.1 Договору ціна (сума Договору) згідно з зведеним кошторисним розрахунком (додаток №2 до Договору) становить 1 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 250 000,00 грн., з яких ціна устаткування згідно з специфікацією складає 1 269 792,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування авансу та остаточними розрахунками після прийняття робіт.

Пунктом 4.1.1 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 17.04.2012 р. до Договору, авансовий платіж в розмірі 50% від ціни (суми Договору), сплачується замовником протягом 20 банківських днів з дати надання підрядником (після підписання договору) оригіналу рахунку-фактури; з відстрочкою платежу до 90 банківських днів у разі затримки фінансування витрат замовника.

Згідно з п. 5.1 Договору строк виконання робіт: 20 робочих тижнів після отримання авансу відповідно до календарного графіку (додаток №7 до Договору).

07.06.2012 р. позивачем на виконання умов Договору перераховано авансовий платіж у розмірі 750 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1881 від 07.06.2012 р.

Вимогою №01/08-1/786 від 22.01.2013 р. позивач звернувся до відповідача про повернення сплаченої суми авансу у зв'язку з невиконанням робіт згідно Договору, а також про сплату штрафних санкцій.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару та виконанні робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 750 000,00 грн.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами Договору, він за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи договору підряду та елементи договору поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54 та 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріалами справи (платіжне доручення №1881 від 07.06.2012 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача повної вартості товару та виконаних робіт у розмірі 750 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1 Договору строк виконання робіт: 20 робочих тижнів після отримання авансу відповідно до календарного графіку (додаток №7 до Договору).

Претензією №08/08-1/10143 від 03.12.2012 р. ДП «НЕК «Укренерго» звернулося до Підприємства з проханням виконати умови Договору з поставки продукції, а також виконання зазначених робіт.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено факту поставки продукції та виконання робіт згідно умов Договору.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вимогою №01/08-1/786 від 22.01.2013 р. позивач звернувся до відповідача про повернення сплаченої суми авансу у зв'язку з не поставкою товару та невиконанням робіт згідно Договору, а також про сплату штрафних санкцій.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 750 000,00 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 750 000,00 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ДП «НЕК «Укренерго» про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 750 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 246 736,40 грн., штрафу у розмірі 104 424,04 грн. та 5% річних у розмірі 25 684,93 грн. за прострочення виконання зобов'язання у період з 27.08.2012 р. по 05.02.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Відповідно до п. 7.3 Договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання робіт, в тому числі строку поставки устаткування, підрядник повинен сплатити замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% ціни роботи (ціни устаткування), що виконана (поставлене) з простроченням, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання з поставки товару більше ніж на 30 днів, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 104 424,04 грн. (1 491 772,00 грн.*7%).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.3 Договору у разі невиконання зобов'язань підрядник повертає грошові кошти, перераховані йому за договором, замовнику, з урахуванням індексу інфляції, та сплачує 5% річних за весь час користування грошовими коштами замовника (чужими грошовими коштами).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 246 736,40 грн. та 5% річних у розмірі 25 684,93 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь ДП «НЕК «Укренерго» заборгованості у розмірі 750 000,00 грн., штрафу у розмірі 104 424,04 грн., пені у розмірі 246 736,40 грн. та 5% річних у розмірі 25 684,93 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Міком» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 2-А; ідентифікаційний код 30523162) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) заборгованість у розмірі 750 000 (сімсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., штраф у розмірі 104 424 (сто чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 04 коп., пеню у розмірі 246 736 (двісті сорок шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 40 коп., 5% річних у розмірі 25 684 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 22 536 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 91 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2013 р.

Суддя В.П. Босий