Рішення № 30096555, 11.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/1387/13 11.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології"

про стягнення 298 924,33 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Шудра О.В. - предст. за довір.;

від відповідача: не з'явились;

У судовому засіданні 11.03.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології" про стягнення 298 924,33 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року порушено провадження у справі № 910/1387/13, розгляд справи призначено на 20.02.2013 року.

12.02.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів на вимоги ухвали суду до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 11.03.2013 року.

У судові засідання 20.02.2013 та 11.03.2013 відповідач своїх представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду порушення провадження у справі №910/1387/13 від 28.01.2013 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 між Державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології" (далі - відповідач, постачальник) було укладено Договір на постачання природного газу №37 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язаний передати у власність позивача (Покупець) природний газ шляхом поставки його в обсягах, що зазначені в Додатку № 1 до Договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах даного Договору. Додатком №1 до договору сторонами були погоджені обсяги постачання природного газу.

Згідно із п. 3.4. Договору фактична кількість поставленого по цьому Договору газу визначається на підставі щомісячних Актів прийому-передачі природного газу, підписаних між постачальником та покупцем, складених згідно з реєстром фактичного споживання природного газу споживачами, узгодженим з газотранспортною організацією.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунок за поставку природного газу здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на поточних рахунок Постачальника на таких умовах:

- 30% від вартості заявленого місячного обсягу природного газу - попередня оплата до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки;

- по 10% від вартості заявленого місячного обсягу природного газу - до 10, 15, 20, 25 та 30 числа місяця поставки газу відповідно;

- остаточний розрахунок проводиться покупцем не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу на підставі акту, оформленого з газорозподільним підприємством, що підтверджує обсяг фактично протранспортованого (отриманого) природного газу.

Відповідно до п. 6.3 Договору протягом місяця поставки плановий обсяг поставки вважається підтвердженим Постачальником в межах фактично здійсненої Покупцем попередньої оплати природного газу.

В рахунок оплати вартості природного газу позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 1 847 259,31 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та банківських виписок з рахунку позивача.

На виконання умов Договору відповідач за період з листопада 2011 по вересень 2012 поставив позивачу природний газ у кількості 340,462 тис. куб. м. загальною вартістю 1 426 514,46 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі об'ємів природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як пояснив позивач у квітні 2012 відповідач повернув позивачу частину попередньої оплати за природній газ у розмірі 94 582 грн. 20 коп., крім цього відповідно до п. 5.1. договору вартість відшкодування витрат відповідача по забезпеченню постачання природного газу у 2011-2012 склала 27 238 грн. 32 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів відшкодування витрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач в порушення умов Договору не здійснив поставку природного газу, вартість якого попередньо оплачена позивачем у розмірі 298 924,33 грн.

28.11.2012 позивач направив відповідачу претензію про стягнення заборгованості за вих. №1176 від 28.11.2012 з вимогою про повернення коштів у сумі 298 924,33 грн., однак відповідач не надав відповіді на претензію, кошти у вказаному розмірі позивачеві не повернув.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Пунктом 7.7 Договору встановлено, що у разі відсутності факту постачання газу в строки, передбачені в Додатку №1, сума попередньої оплати підлягає поверненню Покупцю протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення письмової вимоги на повернення коштів, підтвердженою актом взаєморозрахунків між Сторонами.

Доказів поставки природного газу за договором на суму попередньої оплати в установлений строк або повернення відповідачем одержаних коштів суду не надано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати заборгованості і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 298 924,33 грн.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромтехнології" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н/п 43, ідентифікаційний код 37508177) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, ідентифікаційний код 37243279) 298 924,33 грн. (двісті дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні 33 коп.) - заборгованості, 5 978,49 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 49 коп.) - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.03.2013 року

Суддя М.Є. Літвінова