Постанова № 30095228, 18.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2013 року № 2а-17636/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова поляна»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення

№ 0000822260, №0000832260, № 0000842260 від 25.10.2012 р.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова поляна», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС від 25.10.2012р. №№0000822260, 0000832260, 0000842260, прийняті на підставі акта перевірки № 789/22-6/37508931 від 11.10.2012р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «КВІТКОВА ПОЛЯНА» (код за ЄДРП0У 37508931) з питань дотримання вимог податкового законодавства період з 01.02.2011р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2011р. по 30.06.2012р.».

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар (роботи, послуги) у осіб, які не сплачувала податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Квіткова поляна» з питань дотримання вимог податкового за період з 01.02.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010 р. по 30.06.2012 р. За результатами якої складено акт перевірки від 11.10.2012р. №789/22-6/37508931 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.1.23 ст.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 та п. 137.1 ст. 137, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.02.2011р. по 30.06.2012р. у сумі 1 228 122,00 грн.; п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14тап. 187.1 ст. 187, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет всього у сумі 215 257,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем подано заперечення, за результату розгляду заперечень Податковим органом надано відповідь від 02.11.2012 р. №19021/10, яким повідомило, що висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012р. №0000822260, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Товариству за платежем податок на прибуток приватних підприємств, на загальну суму 1 260 828, 00 грн. з них за основним платежем 1 228 122,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32 706,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012р. №0000832260, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з податок на додану вартість на загальну суму 244 258,00 грн., в тому числі основний платіж 215 257,00 грн. та штрафні санкції - 29 001,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012р. №0000842260, Товариству було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 855 008,00 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

По перше. Відповідач зазначає, що в порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, ТОВ «Квіткова поляна» занижено валовий дохід, а саме: не включено до складу валового доходу в результаті взаємовідносин з наступними СГД, а саме: ТОВ "Реал Гіпермаркет", ТОВ "Практікер Україна", ТОВ "Адвентіс", ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" (Україна, М.Запоріжжя, Оріхівське шосе, 7, а), ДП "Гарантія маркет", ТОВ "Фудмаркет".

Відповідно до інформації, отриманої від Державної інспекції з карантину рослин по Київській області (лист від 19.06.2012 року за №75-10/438/01-10) протягом 2011-2012 років вищезазначені підприємства придбавали квіткову продукцію, безпосередньо у ТОВ «Квіткова поляна», про що свідчать видані на їх адресу сертифікати.

Відповідно до Системи автоматизованого співставлення показників податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (додаток № 5 Декларації) станом на дату складання акту перевірки ТОВ «Квіткова поляна» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з вищезазначеними СГД протягом перевіреного періоду, про що свідчать Податкові декларації з податку на додану вартість та Податкова декларація з податку на прибуток за відповідні звітні періоди.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Також, відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Отже, в порушення, п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України, ТОВ «Квіткова поляна» занижено дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), а саме: не включено до складу доходів в результаті взаємовідносин з СГД, які придбавали квіткову продукцію, про що свідчать видані на їх адресу сертифікати Державної інспекції з карантину рослин по Київській області на загальну суму 4 275 040,00 грн.

Позивач зазначає, що дійсно, на замовлення позивача (як імпортера) Державною інспекцією з карантину рослин по Київській області у І кварталі 2001 року було видано карантинні сертифікати, у графі 1 яких було вказано про вищевказані Юридичні особи як «отримувача підконтрольного матеріалу».

Таке замовлення було здійснено на виконання Договору № 1/01-03 від 01.03.2011 р., укладеного між ТОВ «Квіткова поляна» (продавець) та ТОВ «Камелія-Нова» (покупець). Так, відповідно до додаткової угоди від 02.03.2011 р. до цього Договору, сторони домовились, що імпортер ТОВ «Квіткова поляна» підтверджує якість імпортованих товарів шляхом отримання карантинних сертифікатів на ім'я покупців ТОВ «Камелія-Нова» - вищевказаних Юридичних осіб.

Наведена обставина пояснюється тим, що іноді позивач оптом реалізовував свою підкарантинну продукцію підприємствам, які в подальшому самостійно реалізовували її кінцевим покупцям (виступали роздрібними продавцями), Іноді позивач оптом поставляв свою підкарантинну продукцію підприємствам (посередникам), які оптом перепродавали продукцію іншим підприємствам (роздрібним продавцям) і вже останні реалізовували продукцію у роздріб. За таких обставин реалізації продукції через суб'єктів-посередників, позивач, на вимогу останніх замовляв сертифікати на кінцевого (роздрібного) продавця.

Такий механізм отримання позивачем карантинних сертифікатів за замовленням контрагента на ім'я його кінцевого покупця не суперечить вимогам чинного законодавства, а отримані карантинні сертифікати не можуть буди беззаперечним доказом реалізації продукції позивачем на ім'я кінцевого покупця - «отримувача» під карантинного матеріалу, відповідно до карантинного сертифіката.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься Лист від 12.03.2013 р. №75-10/01-10-18 Облдержкарантин в якому зазначається наступне: «Облдержкарантином на лист Головного відділу податкової міліції ДПІ у Оболонському районі м.Києва віл 29.05.2012 №620/10/07-05 було надано відповідь (лист від 19.06.2012 № 75-10/438/01-10), яка містила дані щодо видачі карантинних сертифікатів підприємствам, які в період 2011-2012 років придбали квіти у ТОВ «Квіткова поляна».

Між тим, надана Облдержкарантином інформація щодо факту «придбання» такими підприємствами квітів у ТОВ «Квіткова поляна» ґрунтувалась виключно на змісті вищевказаного запиту, де стверджувалось про «придбання» як про вже встановлений органом податкової міліції факт.

Дійсно, в період 23.03.2011 - 10.04.2012 Облдержкарантином було видано заявникові ТОВ «Квіткова поляна» 44 карантинних сертифіката за формою, встановленою затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 23.08.2005 № 414 «Фітосанітарними правилами ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів» (надалі - Фітосанітарні правила).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про карантин рослин» (в редакції, чинній на час видачі вказаних сертифікатів) до повноважень Облдержкарантина як територіального органу Головної державної інспекції з карантину рослин України входить, зокрема, видача фітосанітарних та карантинних сертифікатів на рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання, інспектування та проведення фітосанітарної експертизи тощо.

Статтею 1- наведеного Закону визначено, що карантин рослин - система заходів, спрямованих на запобігання занесенню та/або поширенню регульованих шкідливих організмів або забезпечення контролю за ними (локалізації); карантинний сертифікат - документ, який видається органами Державної служби з карантину рослин України та засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України.

Згідно до пункту 26 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 705 «Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин» для отримання карантинного сертифіката відповідному органу Державної служби з карантину рослин імпортером подається: заява за формою, встановленою Мінагрополітики України (така форма встановлена додатком 22 до пункту 4.3 Фітосанітарних правил); документ, що підтверджує внесення плати за видачу карантинного сертифіката; та копії документів, що посвідчують особу та її право представляти заявника.

Пунктами 27, 29 наведеного Порядку визначено, що державний інспектор з карантину рослин протягом п'яти календарних днів після подання документів проводить фітосанітарні процедури та видає заявнику або уповноваженій ним особі карантинний сертифікат або надсилає обґрунтовану відмову в його видачі. У карантинному сертифікаті зазначаються: найменування органу Державної інспекції з карантину рослин, який видав карантинний сертифікат; реєстраційний номер сертифіката; прізвище, ім'я та по батькові, місце постійного проживання власника (відправника, отримувача) об'єктів регулювання - для фізичної особи-підприємця; повне найменування та місцезнаходження власника (відправника, отримувача) об'єктів регулювання - для юридичної особи; найменування об'єктів регулювання; кількість об'єктів регулювання; обсяг партії об'єктів регулювання або їх вага; спосіб транспортування із зазначенням для морських перевезень - назви судна, баржі; для залізничних - номер вагону: для автомобільних - номер автотранспортного засобу; станція відправлення і станція призначення (для залізничного транспорт)), назва, місцезнаходження та реквізити: інформація про фітосанітарний стан об'єктів регулювання і проведення фітосанітарних процедур; умови, що встановлюються у разі відвантаження,відправлення, транспортування, приймання та використання об'єктів регулювання; дата та місце видачі карантинного сертифіката, а також строк його дії. Сертифікат підписується державним інспектором з карантину рослин і скріплюється печаткою встановленого зразка.

Форма карантинного сертифіката встановлена додатком 3 до пункту 2.1.2 Фітосанітарних правил.

В наведених нормативно-правових актах вживається поняття «власника підкарантинного і підконтрольного матеріалу» та його «отримувача», й відсутні будь-які посилання на господарські операції суб'єкта регулювання у сфері карантину рослин стосовно продажу підкарантинних об'єктів власником безпосередньо «отримувачу», стосовно «покупця» тощо .

Із змісту заяв відповідних ТОВ «Квіткова поляна» до Облдержкарантина на оформлення карантинних сертифікатів та доданих до них документів, змісту отриманих карантинних сертифікатів також не вбачається, що підкарантинні об'єкти були продані вказаним товариством безпосередньо на користь вказаного у карантинному сертифікаті «отримувача» як покупця.

За таких обставин Облдержкарантин не володіє інформацією, чи були підприємства-«отримувачі», вказані у карантинних сертифікатах, що видавались ТОВ «Квіткова поляна» протягом 2011-2012 років безпосередніми покупцями його квіткової продукції та чи здійснювались взагалі будь-які поставки ТОВ «Квіткова поляна» цим підприємствам. Крім того, сам по собі факт видачі карантинного сертифіката не може бути підтвердженням здійснення купівлі-продажу підкарантинних матеріалів, а лише засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання (ст. 1 Закону України «Про карантин рослин»).

До повноважень Облдержкарантину не входив контроль за господарською діяльністю суб'єктів та підтвердження фактів продажу підкарантинного матеріалу .

Облдержкарантин ще раз стверджує, що посилання у нашому листі від 19.06.2012 № 75-10/438/01-10 стосовно «придбання» продукції у ТОВ «Квіткова поляна» вказаними в карантинних сертифікатах підприємствами ґрунтувались виключно на змісті запиту Головного відділу податкової міліції ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 29.05.2012 № 620/10/07-05 щодо факту такого «придбання».

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем всупереч вимогам законодавства не було досліджено та встановлено всіх обставин справи щодо здійснення Позивачем господарських взаємовідносин з вищезазначеними юридичними особами, що в свою чергу суперечить вимогам законодавства.

Крім того, Судом встановлено, що між Позивачем (Продавець), з одного боку, та ФОП ОСОБА_4 (Покупець), з іншого боку, було укладено Договір поставки №21/02-1 від 21.02.2012 року (надалі по тексту Договір №21/02-1).

У відповідності до п. 1.1 Договору №21/02-1, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити квіткову продукцію (надалі в тексті - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити замовлений Товар в кількості, асортименті та за цінами відповідно накладним, що видаються Продавцем.

Згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Договору №21/02-1, Ціни та кількість вказані у накладній на кожну окрему партію Товару, що оформлена належним чином. Ціни встановлюються на день отримання Товару у національній валюті України - гривні. Сума Договору складається з суми вартості партій Товару, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору.

Відповідно п. 3.1, п. 3.2 Договору №21/02-1, Продавець поставляє Товар за замовленням згідно узгодженого асортименту. Продавець має право в окремих випадках вимагати від Покупця підтвердження заявки шляхом підписання і скріплення печаткою із зазначенням переліку Товару, на який відбувається поставка або будь-яким іншим засобом (письмово).

Пунктом 4.1 Договору №21/02-1, Розрахунок за даним Договором за поставлений Товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця одноразово або окремими частинами за домовленістю сторін. Оплата проводиться в національній валюті України.

Між Позивачем (Продавець), з одного боку, та ФОП ОСОБА_3 (Покупець), з іншого боку, було укладено Договір поставки №ДГ-0000008 від 21.02.2012 року (надалі по тексту Договір № ДГ-0000008).

У відповідності до п. 1.1 Договору № ДГ-0000008, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити квіткову продукцію (надалі в тексті - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити замовлений Товар в кількості, асортименті та за цінами відповідно накладним, що видаються Продавцем.

Згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Договору № ДГ-0000008, Ціни та кількість вказані у накладній на кожну окрему партію Товару, що оформлена належним чином. Ціни встановлюються на день отримання Товару у національній валюті України - гривні. Сума Договору складається з суми вартості партій Товару, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору.

Відповідно п. 3.1, п. 3.2 Договору № ДГ-0000008, Продавець поставляє Товар за замовленням згідно узгодженого асортименту. Продавець має право в окремих випадках вимагати від Покупця підтвердження заявки шляхом підписання і скріплення печаткою із зазначенням переліку Товару, на який відбувається поставка або будь-яким іншим засобом (письмово).

Пунктом 4.1 Договору № ДГ-0000008, Розрахунок за даним Договором за поставлений Товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця одноразово або окремими частинами за домовленістю сторін. Оплата проводиться в національній валюті України.

Крім того, між Позивачем (Продавець), з одного боку, та ФОП ОСОБА_5 (Покупець), з іншого боку, було укладено Договір поставки №б/н від 21.02.2012 року (надалі по тексту Договір №б/н).

У відповідності до п. 1.1 Договору №б/н, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити квіткову продукцію (надалі в тексті - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити замовлений Товар в кількості, асортименті та за цінами відповідно накладним, що видаються Продавцем.

Згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Договору №б/н, Ціни та кількість вказані у накладній на кожну окрему партію Товару, що оформлена належним чином. Ціни встановлюються на день отримання Товару у національній валюті України - гривні. Сума Договору складається з суми вартості партій Товару, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору.

Відповідно п. 3.1, п. 3.2 Договору №б/н, Продавець поставляє Товар за замовленням згідно узгодженого асортименту. Продавець має право в окремих випадках вимагати від Покупця підтвердження заявки шляхом підписання і скріплення печаткою із зазначенням переліку Товару, на який відбувається поставка або будь-яким іншим засобом (письмово).

Пунктом 4.1 Договору №б/н, Розрахунок за даним Договором за поставлений Товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця одноразово або окремими частинами за домовленістю сторін. Оплата проводиться в національній валюті України.

Також, між Позивачем (Продавець), з одного боку, та ФОП ОСОБА_6 (Покупець), з іншого боку, було укладено Договір поставки №б/н від 21.02.2012 року (надалі по тексту Договір № б/н).

У відповідності до п. 1.1 Договору № б/н, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити квіткову продукцію (надалі в тексті - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити замовлений Товар в кількості, асортименті та за цінами відповідно накладним, що видаються Продавцем.

Згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Договору № б/н, Ціни та кількість вказані у накладній на кожну окрему партію Товару, що оформлена належним чином. Ціни встановлюються на день отримання Товару у національній валюті України - гривні. Сума Договору складається з суми вартості партій Товару, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору.

Відповідно п. 3.1, п. 3.2 Договору № б/н, Продавець поставляє Товар за замовленням згідно узгодженого асортименту. Продавець має право в окремих випадках вимагати від Покупця підтвердження заявки шляхом підписання і скріплення печаткою із зазначенням переліку Товару, на який відбувається поставка або будь-яким іншим засобом (письмово).

Пунктом 4.1 Договору № б/н, Розрахунок за даним Договором за поставлений Товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця одноразово або окремими частинами за домовленістю сторін. Оплата проводиться в національній валюті України.

Між Позивачем (Продавець), з одного боку, та ФОП ОСОБА_7 (Покупець), з іншого боку, було укладено Договір поставки №ДГ-0000004 від 21.02.2012 року (надалі по тексту Договір № ДГ-0000004).

У відповідності до п. 1.1 Договору № ДГ-0000004, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити квіткову продукцію (надалі в тексті - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити замовлений Товар в кількості, асортименті та за цінами відповідно накладним, що видаються Продавцем.

Згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Договору № ДГ-0000004, Ціни та кількість вказані у накладній на кожну окрему партію Товару, що оформлена належним чином. Ціни встановлюються на день отримання Товару у національній валюті України - гривні. Сума Договору складається з суми вартості партій Товару, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору.

Відповідно п. 3.1, п. 3.2 Договору № ДГ-0000004, Продавець поставляє Товар за замовленням згідно узгодженого асортименту. Продавець має право в окремих випадках вимагати від Покупця підтвердження заявки шляхом підписання і скріплення печаткою із зазначенням переліку Товару, на який відбувається поставка або будь-яким іншим засобом (письмово).

Пунктом 4.1 Договору № ДГ-0000004, Розрахунок за даним Договором за поставлений Товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця одноразово або окремими частинами за домовленістю сторін. Оплата проводиться в національній валюті України.

Крім того, між Позивачем (Продавець), з одного боку, та ФОП ОСОБА_8 (Покупець), з іншого боку, було укладено Договір поставки №ДГ-0000002 від 21.02.2012 року (надалі по тексту Договір № ДГ-0000002).

У відповідності до п. 1.1 Договору № ДГ-0000002, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити квіткову продукцію (надалі в тексті - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити замовлений Товар в кількості, асортименті та за цінами відповідно накладним, що видаються Продавцем.

Згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Договору № ДГ-0000002, Ціни та кількість вказані у накладній на кожну окрему партію Товару, що оформлена належним чином. Ціни встановлюються на день отримання Товару у національній валюті України - гривні. Сума Договору складається з суми вартості партій Товару, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору.

Відповідно п. 3.1, п. 3.2 Договору № ДГ-0000002, Продавець поставляє Товар за замовленням згідно узгодженого асортименту. Продавець має право в окремих випадках вимагати від Покупця підтвердження заявки шляхом підписання і скріплення печаткою із зазначенням переліку Товару, на який відбувається поставка або будь-яким іншим засобом (письмово).

Пунктом 4.1 Договору № ДГ-0000002, Розрахунок за даним Договором за поставлений Товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця одноразово або окремими частинами за домовленістю сторін. Оплата проводиться в національній валюті України.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, банківськими виписками (оригінали були дослідженні в судовому засіданні та копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Судом встановлено, що зміст податкової звітності ТОВ «Квіткова поляна» Податкової декларації з податку на додану вартість за три місяця 2012 року та за 2012 рік (розділ І «Податкові зобов'язання» додатку № 5 декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»); Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал, три квартали та півріччя 2012 року (додатки) за три місяця 2012 року, Позивачем було відображено та задекларовано свої податкові зобов'язання по взаємовідносинам із вищезазначеними Фізичними особами-підприємцями,а тому висновки викладені Відповідачем в Акті перевірки спростовуються.

Під час розгляду справи Відповідачем не надано суду доказів стосовно недостовірності вищезазначеної звітності, її несвоєчасного неподання до податкового органу або неприйняття її.

З аналізу матеріалів справи та норм Законів, суд приходить до висновку, що в частині щодо порушення Позивачем п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України, ТОВ «Квіткова поляна» занижено дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), а саме: не включено до складу доходів в результаті взаємовідносин з СГД, які придбавали квіткову продукцію, про що свідчать видані на їх адресу сертифікати Державної інспекції з карантину рослин по Київській області на загальну суму 4 275 040,00 грн., помилковими та протиправними.

По-друге. Судом встановлено, що між ТОВ Квіткова поляна» (Орендар) та ТОВ «Камелія-РР» (Орендодавець) укладено договір оренди № б/н від 10.02.2011 р., предметом якого є оренда нежилого приміщення, а саме теплиці за адресою: 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, 5 (надалі по тексту Договір оренди).

У відповідності до п. 5.1 Договору оренди, встановлено, що розмір орендної плати за об'єкт, що орендується, в цілому складає 3 000,00грн. на місяць.

У відповідності до п. 5.2 Договору оренди, орендна плата сплачується в безготівковому або готівковому порядку за повний строк оренди, по закінченню дії Даного Договору.

Згідно до п.4.1 термін оренди складає 42 місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується.

З аналізу Договору оренди, судом встановлено, що договором прямо передбачена орендна оплата в розмірі 3 000,00грн. на місяць, яка сплачується по закінченню дії цього договору, а тому з умов договору оренди випливає, що орендні послуги не є безоплатними, а тому такий висновок відповідач є помилковим.

У відповідності до ст. 793 Цивільного кодексу України, Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

В матеріалах справи міститься копія договору, з якого вбачається, що даний Договір нотаріально не посвідчений, а тому у відповідності до вимог законодавства є по своїй суті неукладеним.

Позивач зазначає, що послуг за цим договором позивач ніколи не отримував, а доказів протилежного в ході судового розгляду справи не отримано.

В Акті перевірки Відповідач зазначає, що в ході перевірки не були надані акти виконаних робіт та докази використання орендованого приміщення.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, щодо об'єкт оренди коли-небудь використовувався у господарській діяльності позивача.

Як стверджував представник позивача в судовому засіданні, послуг за цим договором позивач ніколи не отримував, а доказів протилежного в ході судового розгляду справи не отримано. Само по собі існування договору оренди, за відсутності доказів його виконання не може свідчити про використання об'єкту оренду у господарській діяльності позивача.

Більш того, як зазначає сам відповідач в Акті перевірки, в ході перевірки не були надані акти виконаних робіт, що підтверджує наведене.

Крім того, укладений між позивачем та ТОВ «Камелія-РВ» на 42 місяця договір оренди нежилого приміщення фактично не використовувався, оскільки є нікчемним. Наведене знаходить своє підтвердження, оскільки ч.2 ст.793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно із ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

У відповідності до п.135.1, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд зазначає, що документи, які б свідчили про отримання Позивачем орендних послуг в матеріалах справи відсутні та доказів зворотного Відповідачем суду не надано, а тому, висновки викладені в Акті перевірки щодо використання Позивачем орендованого приміщення є помилковими.

По-третє. Судом встановлено, що між ТОВ «Квіткова поляна» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пульсар-Плюс» (Виконавець) було укладено Договір № 01/01/12 від 01.01.2012 р. про надання юридичних послуг (надалі по тексту Договір № 01/01/12).

Сторонами було укладено додаткову угоду № 1 06.04.2012. р. до Договору № 01/01/12, якою внесено зміни та доповнення до нього.

У відповідності до п.1.2 Договору № 01/01/12, із врахуванням внесених додатковою угодою № 1 змін та доповнень до нього, Замовник в порядку та на умовах, визначених Договором, дає доручення, а Виконавець зобов'язується відповідно до доручення Замовника надавати йому за плату юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, із застосуванням всіх законних та об'єктивних методів для захисту інтересів Замовника (Договору).

Згідно п. 2.1 Договору № 01/01/12, визначено перелік юридичних послуг, які Виконавець зобов'язується надавати Замовникові за його окремими дорученнями, зокрема - перевірка відповідності вимогам законодавства локальних актів позивача та допомога в їх оформленні, претензійна робота, представництво інтересів позивача в судах та інших органах державної влади, усні та письмові консультації тощо.

Пунктом 1.1 Договору встановлено,що визначені п.2.1 зазначеного Договору юридичні послуги - кваліфіковані правові послуги, що надаються Виконавцем (безпосередньо його уповноваженою особою) та перелік яких визначено Договором. Уповноважена особа Виконавця - це кваліфікований співробітник Виконавця або залучений Виконавцем адвокат, який уповноважений на здійснення відповідних дій, пов'язаних з виконанням відповідного доручення. Доручення - це чітко сформульоване та поставлене завдання (в усній або письмовій формі), яке потребує правового вирішення та не суперечить чинному законодавству України.

У відповідності до п 3.1. вищезазначеного Договору, встановлено обов'язки Замовника. Згідно до пп.7) цього пункту Договору Замовник зобов'язаний, в разі необхідності, для виконання Договору надати Уповноваженій особі Виконавця довіреність на представництво в усіх органах та інші документи, необхідні для виконання доручення.

Пунктом 4.1 Договору № 01/01/12, вартість послуг за даним договором складає 660 000,00грн.

Крім того, 09.04.2012 р. між адвокатом ОСОБА_9 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2097 від 28.10.204 р.)з одного боку та ТОВ НВП «Пульсар-Плюс» (Клієнт) з іншого боку, було укладено Угоду про надання правової допомоги № 12/04-09-1 (надалі по тексту Угода № 12/04-09-1).

Відповідно до п.1.1 Угоди № 12/04-09-1, адвокат ОСОБА_9 приймає на себе обов'язки надавати правову допомогу ТОВ «Квіткова поляна» (код ЄДРПОУ 37508931), а саме здійснювати захист прав та інтересів вказаного товариства і бути його представником у цивільних, господарських, кримінальних і адміністративних справах при проведенні перевірок (в тому числі податкових) за участю цього товариства та представляти його інтереси по матеріалам досудового слідства (зокрема, у справах за скаргами на постанови про порушення кримінальної справи, закриття кримінальної справи або відмову в порушенні кримінальної справи) та дослідчої перевірки та будь-яких інших перевірок, в судових органах всіх інстанції із всіма правами, наданими законом захиснику та/або представнику; бути захисником та/або представником вказаного в судових органах, органах внутрішніх справ, прокуратури, митних та податкових органах України, строком до 0 9.04.2013 р.

В свою чергу, ТОВ НВП «Пульсар-Плюс» як Клієнт за цією Угодою зобов'язався сплатити адвокату ОСОБА_9 гонорар за надання правової допомоги, у розмірі 100 000грн. (п.п.2.2, 3.1. Угоди).

Угода про надання правової допомоги № 12/04-09-1 від 09.04.2012 р. містить також напис від 09.04.2012 р. про її погодження директором ТОВ «Квіткова поляна», засвідчений печаткою даного товариства.

Позивач зазначає, що на виконання Угоди про надання правової допомоги № 12/04-09-1 від 09.04.2012 р., яка в свою чергу, укладена на виконання умов договору № 01/01/12 від 01.01.2012 р., ним на замовлення клієнта ТОВ НВП «Пульсар-Плюс» адвокатом ОСОБА_9 проведена наступна правова робота стосовно ТОВ «Квіткова поляна»: перевірка відповідності чинному законодавству усіх договорів позивача; захист інтересів позивача в податкових органах та складання відповідей на вісім інформаційних запитів податкового органу; складання адміністративного позову та захист інтересів позивача в судах.

Крім того, відповідно до довідки ТОВ «Квіткова поляна» № 13-3 від 16.02.2012р. вказане товариство задоволено якістю юридичного обслуговування уповноваженою особою ТОВ НВП «Пульсар-Плюс» ОСОБА_9 як безпосереднім виконавцем послуг і будь-які претензії відсутні.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки та відзиві на позов не зазначено жодних посилань щодо несплати Товариством податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає наступне: «В ході проведення перевірки ТОВ «Квіткова поляна» від Словянської ОДПІ Донецької області ДПС було отримано інформацію (Акт від 24.07.2012 № 43 /22-4/36615599 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Плюс» (код ЄДРПОУ 36615599) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період: липень 2011 року, жовтень2011 року-червень 2012 року).

За результатами перевірки визнано правочини нікчемними, в тому числі з контрагентом- постачальником ТОВ «Квіткова поляна» (код за ЄДРПОУ 37508931), а саме, ТОВ "Науково-виробниче підприємство «Пульсар Плюс», код за ЄДРПОУ 36615599.

На запити Слов'янської ОДПІ від 06.04.2012 №2418/10/15-2 від 09.04.2012 № 2804/10/22-914-1, від 23.07.2012 №13486/10/22-413-2 ТОВ "НВП «Пульсар Плюс» документів не надало. З метою вручення запиту №13486/10/22-413-2 від 23.07.2012 працівниками Слов'янської ОДПІ було здійснено виїзд за податковою адресою платника ТОВ «НВП «Пульсар-Плюс» м. Харків , вул. Сохора 1 а. За місцезнаходженням платника не встановлено. Стан платника « 8»-до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням платника.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що стан платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар Плюс»" (код ЄДРПОУ 36615599) - Державному реєстратору у м. Харкові направлена довідка за формою 18-ОПП повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. 24.07.2012 року до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням платника.

В процесі перевірки встановлено що, за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інших первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

З аналізу отриманої інформації та документів, вбачається, що фактично ТОВ «НВП Пульсар Плюс» не має можливості проведення вище вказаних операцій, підприємство відсутнє за місцем знаходження, на підприємстві відсутні транспортні засоби, складські приміщення та інше.»

Таким чином, Відповідачем зроблено висновок, що господарські зобов'язання за договором, укладеними між Позивачем та його контрагентом не спрямовані на реальне настання правових насліднік, що обумовлені договором.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагента Позивача було ліквідовано або припинено підприємницьку діяльність даного підприємства під час укладання та виконання договору.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає дану угоду укладеною з порушенням публічного порядку.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржений договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначений договір було укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВАСУ від 19 грудня 2012 р. К/9991/64526/12; Постанові ВАСУ від 05 вересня 2012 року К/9991/42479/12; Постанова ВАСУ 14.11.2012 р. № К/9991/50772/12, Ухвалах ВАСУ від 07 листопада 2012 К/9991/48571/12; від 22 жовтня 2012 р. К/9991/52018/12; від 01 жовтня 2012 р. К/9991/42373/12.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2012р. № № 0000822260, 0000832260, 0000842260 підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС від 25.10.2012р. № № 0000822260, 0000832260, 0000842260, прийняті на підставі акта перевірки № 789/22-6/37508931 від 11.10.2012р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «КВІТКОВА ПОЛЯНА» (код за ЄДРП0У 37508931) з питань дотримання вимог податкового законодавства період з 01.02.2011р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2011р. по 30.06.2012р.».

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук