Ухвала суду № 30094906, 15.03.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

УХВАЛА

15 березня 2013 року Справа № 811/654/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді – Чубари Н.В.

секретар судового засідання – Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді клопотання відповідача про закриття провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт» до Київської обласної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в поверненні коштів та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду знаходиться справа за Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт» до Київської обласної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в поверненні коштів та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів.

До дня судового засідання від відповідача – 1 - Київської обласної митниці Державної митної служби України надійшло два клопотання про закриття провадження у даній адміністративній справі у зв’язку з наступними обставинами. Так, ТОВ «Імпорт», відповідно до обставин, які викладені в позовній заяві, вважає лист Київської обласної митниці від 13.12.2012 року № 2-45/14-9875 актом індивідуальної дії, яким було відмовлено у поверненні коштів з Державного бюджету України. Поряд з цим, на думку відповідача, лист від 13.12.2012 р. №12-45/14-9789 не є актом індивідуальної дії, яким було відмовлено у проведенні митного оформлення. Крім того, вказує про те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2013 року відкрито касаційне провадження за скаргою Київської обласної митниці Державної митної служби України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт» до Бориспільської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Київській області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов’язання повернути надмірно сплачені митні платежі та відшкодувати безпідставно витрачені кошти. Пунктом 5 резолютивної частини даної ухвали зупинено виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року на час касаційного розгляду справи. За таких обставин, відповідач вважає, що провадження в справі підлягає закриттю (а. с. 49-51).

В судовому засіданні 15.03.2013 року представник позивача проти заявлених клопотань заперечила.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Адміністративне судочинство згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті третьої Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).

Виходячи з аналізу положень КАС України суддя зазначає, що справою адміністративної юрисдикції є, зокрема, публічно – правовий спір щодо оскарження рішень (у формі нормативно–правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

КАС України не містить визначення нормативно - правового акту або правового акту індивідуальної дії, проте за усталеними в теорії права поняттями, під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Правовий акт індивідуальної дії – виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту щодо конкретних обставин, та стосується прав і обов’язків конкретного суб’єкта суспільних відносин та якому він адресований.

Обов’язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень є створення ними для особи юридично значущих наслідків у формі виникнення прав, обов’язків, їх зміни або припинення.

Виходячи з викладеного, до адміністративного суду може бути оскаржено виключно таке рішення суб’єкта владних повноважень, яке містить ознаки нормативно –правового акту або правового акту індивідуальної дії.

В даному випадку, суд вважає, що лист Київської обласної митниці від 13.12.2012 року №12-45/14-9789 є саме таким актом індивідуальної дії, адже відмова у поверненні надмірно сплачених митних коштів спричиняє юридичні наслідки для позивача.

Крім того, судом враховано наступне.

Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364, затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (надалі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

За змістом вказаного Порядку передбачено позитивне вирішення митним органом питання щодо повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету рішенням у формі Висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Так, розділ ІІІ п. 5 Порядку визначає, що супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Порядку, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Відповідно до п. 11 Порядку, за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже, аналізуючи вищезазначені положення Порядку, суд дійшов висновку про те, що рішення митного органу про відмову в поверненні з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів приймається митним органом у формі письмової обґрунтованої відповіді, що і було зроблено відповідачем – 1 в даних правовідносинах листом на адресу позивача від 13.12.2012 р. №12-45/14-9789.

Враховуючи вищезазначене, даний спір, згідно із ст. 17 КАС України, належить до компетенції адміністративних судів і має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Щодо доводів відповідача – 1 про відкриття касаційного провадження за скаргою Київської обласної митниці Державної митної служби України як підстави для закриття провадження у даній адміністративній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Суд зазначає, що підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом стали обставини, встановлені постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт» до Борспільської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Київській області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов’язання повернути надмірно сплачені митні платежі та відшкодувати безпідставно витрачені кошти.

Дана постанова суду першої інстанції залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року, отже набрала законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2013 року відкрито касаційне провадження за скаргою Київської обласної митниці Державної митної служби України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт» до Бориспільської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Київській області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов’язання повернути надмірно сплачені митні платежі та відшкодувати безпідставно витрачені кошти. Пунктом 5 резолютивної частини даної ухвали зупинено виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року на час касаційного розгляду справи.

Статтею 254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Частинами 3,4 ст.254 КАС України зазначено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції від 28.04.2011 року в адміністративній справі №2а-1325/10/1170 , в зв’язку з оскарженням її до Вищого адміністративного суду України, не набрала законної сили та її виконання фактично зупинено.

З урахуванням викладеного вище, в суду відсутні підстави, визначені ч. 1 ст. 157 КАС України, для закриття провадження у даній адміністративній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.157 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань Київської обласної митниці щодо закриття провадження в справі – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Чубара