Постанова № 30094561, 20.03.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.03.2013 р. справа №10/5009/6663/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І, Стойка О.В. при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:Краско Ю.М. - за дов. б/н від 14.01.13 р.від відповідача-1:ОСОБА_5 - за дов. ВРП № 933751 від 12.03.12 р.від відповідача-2:не з»явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне на рішення господарського суду Запорізької областівід25.10.2012 рокуу справі№ 10/5009/6663/11 (суддя Алейникова Т.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжядо відповідача 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя 2.Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівнепростягнення 150097 грн. 62 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне про стягнення 150097 грн. 62 коп.

Ухвалою господарського суду від 21.12.11 р. було призначено судову почеркознавчу експертизу для визначення справжності підпису та печатки на спірних накладних, проведення якої було доручено спеціалістам НДЕКЦ при УМВС України в Запорізькій області.

Ухвалою господарського суду від 18.05.12 р. було призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено спеціалістам НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області.

Ухвалою господарського суду від 21.06.12 р. по справі було призначено повторну судову почеркознавчу експертизу для визначення справжності підпису ОСОБА_7 на видатковій накладній від 24.12.2010 р. № УНФ-012995 через те, що в експертних висновках № 13/л від 08.02.12 р., № 53/л від 05.06.12 були розбіжності. Однак, проведення експертизи стало неможливим через ненадання сторонами додаткових доказів, у зв»язку з чим Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу без виконання.

Через призначення по справі експертиз провадження по справі неодноразово зупинялося та поновлялося.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.12 р. позов ТОВ "Кліон", м. Запоріжжя до ФОП ОСОБА_6, м. Запоріжжя та ТОВ Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Рівнеоптторг", м. Рівне на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжя основний борг в сумі 119485 грн. 64 коп., інфляційні в сумі 7394 грн. 45 коп., пеню в сумі 14220 грн. 35 коп., штраф в сумі 1244 грн. 85 коп., 3 % річних в сумі 2752 грн. 33 коп. Стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Рівнеоптторг", м. Рівне на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжя основний борг в сумі 5000 грн. 00 коп.

Відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просив Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.12 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне 18.02.13 року надало доповнення до апеляційної скарги, якими просило рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову; в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України скерувати відповідне повідомлення та матеріали справи до правоохоронних органів для здійснення досудового розслідування. Також відповідач-2 надав клопотання про витребування оригіналів документів; про призначення судової почеркознавчої експертизи справжності підпису на документах, проведення якої доручити Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Рівненській області.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу та заперечення на доповнення до апеляційної скарги, якими просив суд апеляційної інстанції рішення залишити без змін, апеляційну скаргу із доповненням - без задоволення, відмовити відповідачу-2 у задоволенні заяви про витребування оригіналів документів та відмовити відповідачу-2 у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідач-1 також надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення залишити без змін, апеляційну скаргу із доповненням - без задоволення, відмовити відповідачу-2 у задоволенні заяви про витребування оригіналів документів та відмовити відповідачу-2 у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Судова колегія розглянула надані Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне клопотання та відмовила у їх задоволенні через недоцільність.

Представник відповідача-2 до судового засідання, яке відкладалося, не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 19.02.13р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Сторони в судовому засіданні, яке відкладалося, підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 10/5009/6663/11 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.10 року між ФОП ОСОБА_6 (продавець) та ТОВ Фірма "Рівнеоптторг" (покупець) було підписано договір поставки № 10/10, згідно якого продавець зобов'язався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов»язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару узгоджується сторонами при оформленні заявки та зазначається у накладних, що є невід»ємною частиною договору.

Як стверджує позивач, продавець поставив покупцю свіжозаморожену рибу на загальну суму 124485 грн. 64 коп. на умовах договору, що нібито підтверджено видатковими накладними № УНФ-009781 від 05.11.10 р. на суму 37235 грн. 50 коп. з терміном оплати до 27.11.10 р. та № УНФ-012995 від 24.12.10 р. на суму 87250 грн. 14 коп. з терміном оплати до 15.01.11 р.

Згідно п. 3.1. договору, товар поставляється з відстроченням платежу в 21 календарний день.

Відповідач-2 оплату за поставлений товар в сумі 124485 грн. 64 коп. в цей строк не здійснив.

Між ТОВ "Кліон" (позивач, новий кредитор) та відповідачем-1 01.08.11 року був укладений договір про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом уступки права вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги від другого відповідача оплати заборгованості по договору поставки, оплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань по договору поставки за увесь час прострочення: неустойки (штрафу, пені), 3 % від простроченої суми, інфляції та інших нарахувань.

01.08.11 року між ТОВ "Кліон" (кредитор) та ФОП ОСОБА_6 (поручителем) було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ТОВ Фірма "Рівнеоптторг" (боржником) обов'язку за договором поставки (основний договір).

Згідно п. 1.2 договору поруки, у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У відповідності до п. 3.1 договору поруки, поручитель відповідає за несвоєчасну оплату боржником заборгованості за поставлені товари по основному договору. Виконання зобов'язання за основним договором забезпечується порукою частково - у сумі 5000 грн. 00 коп. Відповідальність поручителя обмежується вказаною сумою.

Пунктом 4.1 договору поруки сторони передбачили, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основним договором, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання умов основного договору як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (з урахуванням п. 3.1 договору поруки).

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне основного боргу в сумі 119485 грн. 64 коп., інфляційних в сумі 7394 грн. 45 коп., пені в сумі 14220 грн. 35 коп., штрафу в сумі 1244 грн. 85 коп., 3 % річних в сумі 2752 грн. 33 коп.; та про стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Рівнеоптторг", м. Рівне на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжя основного боргу в сумі 5000 грн. 00 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.10 року між ФОП ОСОБА_6 (продавець) та ТОВ Фірма "Рівнеоптторг" (покупець) було підписано договір поставки № 10/10, згідно якого продавець зобов'язався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов»язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару узгоджується сторонами при оформленні заявки та зазначається у накладних, що є невід»ємною частиною договору.

Однак, в матеріалах справи відсутні і сторонами не оформлялися всупереч умовам договору ані заявки на поставку товару, ані накладні у вигляді додатків до цього договору поставки (невід»ємних його частин), що встановлювали б істотні умови господарського договору поставки. Відсутність таких документів підтверджено сторонами у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Договір поставки № 10/10 від 15.01.10 р. підписано з боку відповідача-1 ОСОБА_6 та з боку відповідача-2 директором Сойко В.П., тоді як надані позивачем до справи видаткові накладні № УНФ-009781 від 05.11.10 р. на суму 37235 грн. 50 коп. з терміном оплати до 27.11.10 р. та № УНФ-012995 від 24.12.10 р. на суму 87250 грн. 14 коп. свідчать про їх підписання з боку відповідача -1 - Рибаковою Н, а не відповідачем-1 особисто, та з боку відповідача-2 особою, прізвище якої взагалі не зазначено, а є наявним лише підпис, що суперечить умовам п. 1.2 договору, яким сторони домовились, що накладні є невід»ємною частиною договору і тому повинні підписуватися саме тими особами, які підписали договір. Щодо підпису особи з боку відповідача-2 на іншій накладній, то з висновку експерта № 53/л від 05.06.12 р. вбачається, що підпис, розташований в нижній частині видаткової накладної № УНФ-012995 від 24 грудня 2010 р. від імені ОСОБА_7 в графі "отримав(ла)", виконаний не гр. ОСОБА_7, а невідомою іншою особою, тому вона взагалі не може бути віднесена до документів, що мають відношення до спірного договору поставки.

Також з наявних в матеріалах справи видаткових накладних № УНФ-009781 від 05.11.10 р. на суму 37235 грн. 50 коп. з терміном оплати до 27.11.10 р. та № УНФ-012995 від 24.12.10 р. на суму 87250 грн. 14 коп. вбачається, що дані накладні не мають будь-якого посилання на договір, тобто позивачем взагалі не доведено існування між відповідачами саме договірних правовідносин з поставки товару.

Таким чином, в даному випадку відсутні належні та допустимі докази узгодження сторонами істотних умов договору як в момент його підписання, так і в момент видачі видаткових накладних, які за умовами договору повинні бути не тільки первинними документами, що підтверджують факт проведення сторонами господарських операцій з товаром, а й бути невід»ємною частиною договору, тобто його додатками з порядком їх оформлення саме як додатків до договору, що встановлюють його істотні умови.

До того ж, при розгляді справи судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання підтвердження факту проведення сторонами господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємств та ФОП за спірний період, оскільки в матеріалах справи відсутні акти звірки розрахунків як між відповідачами, так і між позивачем та відповідачами, тобто відсутні докази проведення господарських операцій між відповідачем-1 та відповідачем-2 саме за договором поставки № 10/10 від 15.01.10 р. та відсутні докази виконання відповідачами спірного договору поставки. З наданих відповідачами на вимогу суду апеляційної інстанції актів звірки розрахунків вбачається, що у бухгалтерському обліку як позивача, так і відповідача-1 сума заборгованості відповідача - 2 відображена, як така що виникла на підставі накладних, а не договору поставки, а у бухгалтерського обліку відповідача-2 взагалі не відображено будь-яких господарських операцій з відповідачем-1, про що відповідач-2 повідомив судову колегію поясненнями по справі.

Згідно норм ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Отже, у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір. Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб. Тобто, наслідком неузгодження сторонами всіх істотних умов договору є неукладення цього договору.

Таким чином, внаслідок відсутності в матеріалах справи доказів узгодженості відповідачами істотних умов щодо найменування, асортименту, кількості, ціни за одиницю та загальної вартості товару, договір постачання № 10/10 від 15.01.10р. є таким, що неукладений. Наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних не містять в собі посилання на будь-який договір, не оформлені в якості додатків до договору, підписаних тими ж особами, що й договір, тому позивачем не доведено факт виникнення у відповідача-2 боргу за товар саме на підставі спірного договору поставки, за яким позивачу і було нібито передано право вимоги шляхом укладення договору заміни кредитора у зобов»язанні від 01.08.11 року. Посилання позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції на те, що єдиним видом діяльності відповідача-1 є торгівля морепродуктами та нібито між відповідачами не існувало будь-якого іншого договору, судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем-1 товару відповідачу-2 саме за спірним договором поставки, а, оскільки позивач прийняв на себе право вимоги тільки на підставі цього договору поставки, то питання відсутності між відповідачами іншого договору в спірний період не може бути розглянуто судом у даній справі.

Згідно приписів ст. 181 Цивільного кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, оскільки договір поставки № 10/10 від 15.01.10р. не містить в собі істотних умов, судова колегія вважає, що в даному випадку господарські операції з продажу товару були здійснені відповідачами не за цим спірним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.11 року між ТОВ "Кліон" (позивач, новий кредитор) та відповідачем-1 був укладений договір про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом уступки права вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги від другого відповідача оплати заборгованості по договору поставки, оплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань по договору поставки за увесь час прострочення: неустойки (штрафу, пені), 3 % від простроченої суми, інфляції та інших нарахувань.

Оскільки договір постачання № 10/10 від 15.01.10р. є неукладеним, то на дату укладення договору про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом уступки права вимоги від 01.08.11 р., не було передано реального права вимоги, з огляду на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України в матеріалах справи відсутня вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне про сплату боргу за накладними. Отже, згідно з нормами чинного законодавства України відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цього права, як це передбачено постановою Верховного Суду України від 02.10.12 р. по справі № 23/236, яка є обов»язковою для всіх судів України згідно приписів ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач при зверненні до господарського суду Запорізької області із позовом в якості підстави позову визначив саме договір поставки № 10/10 від 15.01.10 р., будь-яких змін в порядку приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем до моменту розгляду справи по суті надано не було.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивач у відповідності до приписів статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав письмових належних та допустимих доказів існування між відповідачами боргу саме за договором поставки № 10/10 від 15.01.10 р., наявності реального права вимоги до боржника в момент здійснення заміни кредитора в зобов»язанні, у зв»язку з чим у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне про стягнення 150097 грн. 62 коп. слід відмовити через безпідставність.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом порушені і неправильно застосовані норми матеріального права України, тому рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2012 р. у справі № 10/5009/6663/11 підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне на рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2012 року у справі № 10/5009/6663/11 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2012 року у справі № 10/5009/6663/11 - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", м. Рівне про стягнення 150097 грн. 62 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", 69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 236, ЗКПО 33134908 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг", 33024, м. Рівне, вул. Старицького, буд. 45, ЗКПО 24169560 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1450 грн. 49 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3,4 - відповідачам;

5 - ДАГС;

6- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.