Ухвала суду № 30094471, 10.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р.

справа № 1170/2а-1485/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Теплової Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі № 1170/2а-1485/11 за позовом Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Олександрійське учбово-виробничого підприємство Українського товариства сліпих звернулося до суду з позовом , відповідно до якого просило скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000122330/0 від 30.06.2010 року та № 0000212330/0 від 03.11.2010 року та стягнути з відповідача на їх користь 34401.00 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що податковий орган, в порушення вимог п.п.6.2.8, п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивачем неправомірно оподатковувались за нульовою ставкою операції з надання в оренду приміщення та автомобільної стоянки. Також зазначали, що факт правомірності застосування нульової ставки до вказаних правовідносин уже підтверджено постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 при розгляді справи № 2а-753/10/1170, яка набрала законної сили 03.11.2010 року. Також позивачем заявлялось клопотання про поновлення строку звернення до суду вказаної заяви. ( а.с.7-7)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у задоволенні заяви про поновлення строку відмовлено і позовну заяву в частині скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000212330/0 від 03.11.2010 року та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 24 844.00 грн. –залишено без розгляду ( а.с.71,72).

Ухвала суду сторонами не оскаржувалась. Позивачем подана уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просив зобов’язати Олександрійську об’єднану податкову інспекцію подати в установленому порядку органу Державного казначейства України висновок про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих на суму 9 551 грн. ( а.с.80) .

15.06.2011 року позивачем відкликана позовна заява в частині стягнення з відповідача на користь позивача 34401.00 грн. ( а.с.84), яку суд розцінив як клопотання про відкликання позовної заяви в частині стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і на суму 9 551.00 грн., оскільки вимоги про бюджетне відшкодування у сумі 24 844 грн. уже залишені без розгляду та ухвалою суду від 11 липня 2011 року з посиланням на п.5 ч.1 ст.155 КАС України залишив без розгляду позовну заяву в частині відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих на суму 9 551 грн. ( а.с.100) Дана ухвала сторонами не оскаржувалась.

Таким чином, позовні вимоги Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих заявлено лише щодо скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000122330/0 від 30.06.2010 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції №00000122330/0 від 30.06.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 9 551.00 грн.. Постанова суду мотивована наявністю у позивача права застосування нульової ставки з податку на додану вартість до послуг по наданню в оренду приміщень та автостоянки.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Олександрійська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права та просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що послуги з оренди приміщення та автомобільної стоянки не відповідають критеріям наданих послуг платником, в частині безпосереднього виготовлення цих послуг, як то передбачено п.п.6.2.8, п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, суд не надав правової оцінки щодо видів господарської діяльності, які має право здійснювати позивач згідно пп.2.2 ст.2 Статуту, серед яких така господарська операція , як надання в оренду адміністративного приміщення та автомобільної стоянки –відсутня.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Олександрійське учбово-виробничого підприємство Українського товариства сліпих зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Олександрійської міської ради 17.02.1992 року та перебуває на податковому обліку в Олександрійської ОДПІ і є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №15507978 від 28.06.1997р. ( а.с.17-18)

У період з 07.06.2010р. по 11.06.2010р., Олександрійською об’єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області була проведена позапланова виїзна перевірка Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.03.2010р. по 30.04.2010р., за результатами якої складено акт № 284/23-30/03967760 від 16.06.2010 року

Згідно висновків податкового органу позивачем порушено вимоги пп.6.2.8 п.6.2 ст.6, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.5.11 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України 30.05.1997р. №166, яке полягає в оподаткуванні за нульовою ставкою операцій з надання в оренду приміщення та автомобільної стоянки, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2010р. на суму 4663.00 грн., та за квітень 2010 р. на суму 4888.00 грн. ( а.с.23-33)

Позиція податкового органу, з цього питання, полягає в тому, що послуги, які надані позивачем з оренди приміщення та автомобільної стоянки не є послугами, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, у зв’язку з чим ці операції підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%.

За результатами вказаної перевірки та складеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122330/0 від 30.06.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010р. на суму 4663.00 грн., та за квітень 2010 р. на суму 4888.00 грн.

Правомірність та обґрунтованість зазначеного податкового повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість до послуг по наданню в оренду приміщень та автостоянки. Ці висновки судом обґрунтовані з посиланням на п.п.6.2.8, п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, вірно зазначив, що позиція податкового органу відносно того , що послуги, які надані позивачем з оренди приміщення та автомобільної стоянки не є послугами, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, у зв’язку з чим ці операції підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%., не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.6.2.8, п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Регіональною комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів позивачу надано Дозвіл на право користування пільгами з оподаткування який зареєстрований у податковому органі ( а.с.97).

Так, суд першої інстанції правомірно вказав на те, що відповідно до п.п.6.2.8, п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" умови безпосередності стосуються виготовлення товарів, а не послуг, як на тому наполягав відповідач.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Таким чином, виходячи із законодавчо визначеного поняття “поставка послуг”, послуги не можуть містити у собі такі витрати, як переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, про які зазначено в абз.2 п.п.6.2.8, п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт правомірності застосування позивачем нульової ставки до аналогічних правовідносин, але за інший період, уже підтверджено постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 при розгляді справи № 2а-753/10/1170, яка набрала законної сили 03.11.2010 року згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Згідно положень ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а носять характер особистого тлумачення податковим органом окремих норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, і у межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції –залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду 11 липня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко