Ухвала суду № 30093630, 11.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7249/12/0170/3

11.03.13 м. СевастопольСевастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Курапової З.І. ,

Кобаля М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 27.08.12 у справі № 2а-7249/12/0170/3

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Лісова, 5,Нижньогірський,Автономна Республіка Крим,97100)

до суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,97100)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.12 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі АРК (ЄДРПОУ 22300369) 2312,07 грн. заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 21.08.2012 р.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2012 року, прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 17.03.1995 р. Нижньогірською райдержадміністрацією АР Крим про що свідчить Витяг з ЄДР, наявний в матеріалах справи.

ОСОБА_2 взятий на облік в органах Пенсійного фонду України 01.08.1995 р. за № 2111-0195.

16.05.2012 р. УПФУ в Нижньогірському р-ні АР Крим здійснено перевірку правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, ФОП ОСОБА_2 за 2011 рік.

За результатами перевірки 16.05.12 р складено акт № 89.

На підставі п. 3 ст. 9, п. 1 ст. 25, п.4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", п. 6.3 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідачем:

- донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 2312,07 грн.,

- сформовано вимогу про сплату недоїмки від 16.05.2012 р. № 168 на суму 2312,07 грн.

В акті перевірки № 89 від 16.05.12 р. зазначено, що відповідачем здійснювалась діяльність у 2011 році на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. Звітність до управління не надана. Розрахунок мінімального страхового внеску за підсумками діяльності 2011 року складає усього 2312,07 грн.

УПФУ в Нижньогірському р-ні АР Крим на адресу відповідача направлено вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 2312,07 грн. станом на 16.05.2012 р., яка отримана відповідачем 22.05.12 р.

Згідно з довідкою позивача № 2270/08-41 від 21.08.2012 р. заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску станом на 21.08.12 р. складає 2312,07 грн.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням сум єдиного внеску, інших платежів.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України № 2464 від 07.08.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платники єдиного внеску, відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким в даному випадку є календарний місяць.

Відповідно до п.3) ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Ч. 11 ст. 8 Закону України № 2464 встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, вважається недоїмкою (пункт 6 ч. 1 статті 1 Закону України № 2464), строк давності щодо стягнення якої не застосовується відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України № 2464.

Відповідно до ч.4 ст. 8 Закону України № 2464, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України № 2464, обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Механізм проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами перевірок щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контроль за сплатою якого покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюється відповідно до Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. N 233, згідно з яким проведення перевірок суб'єкта господарювання супроводжується складанням відповідного акту за формою, затвердженою Постанова правління Пенсійного фонду України 31.03.2011 N 9-1.

Відповідно до п.п. а) п.6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті.

Ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464 встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики (ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464).

Судовою колегією встановлено, що відповідачем вимогу № 168 від 16.05.12 р. про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 2312,07 грн. було отримано 22.05.12 р.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 3609 статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено частиною четвертою такого змісту:

"4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Законом № 3609, у пенсіонерів - приватних підприємців, що у 2011 році знаходились на спрощеній системі оподаткування, відсутній обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з моменту набрання чинності вказаного Закону України № 3609.

Судова колегія звертає увагу, що вказані зміни, внесені Законом України № 3609, набули чинності 06.08.2011 р.

Таким чином, приватні підприємці -пенсіонери, які перебували у 2011 році на спрощеній системі оподаткування, в 2011 році повинні сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до набрання змін, внесених Законом України № 3609, згідно з положеннями п.3) ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464.

З акту перевірки № 89 від 16.05.12 р. вбачається, що позивачем донараховано відповідачу суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2312,07 грн. за період з січня по липень 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України № 3609.

Колегія суддів зазначає, що відсутність фінансової спроможності сплатити нараховану УПФУ в Нижньогірському р-ні АР Крим суму недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідача не є підставою для звільнення від сплати єдиного внеску, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з довідкою позивача № 2270/08-41 від 21.08.2012 р., заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску станом на 21.08.12 р. складає 2312,07 грн.

Доказів сплати стягуваної суми заборгованості у розмірі 2312,07 грн. відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.12 у справі № 2а-7249/12/0170/3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис З.І.Курапова

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва