Рішення № 30091527, 19.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.13 Справа№ 914/819/13-г

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Агроресурс», м. Рівне, до відповідача: Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич,про: стягнення 8 505,86 грн. Суддя М.М. Синчук При секретарі Григорчук Н.За участю представників:позивача:Грибок Л.Т. - довіреність №62 від 12.03.2013 р.відповідача:не з'явився. Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Агроресурс» до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради про стягнення 15 258,91 грн. заборгованості за виконані роботи. Ухвалою від 27.02.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.03.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про надання послуг б/н від 09.02.0212 р. не здійснив оплати у повному обсязі за виконанні роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 7 920,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 7 128,00 грн. пені, 210,91 грн. - 3% річних.

В судове засідання 19.03.2013 р. представник позивача з'явився, подав доповнення до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7 920,00 грн., 585,86 грн. пені, 230,43 грн. - 3% річних.

В судове засідання 19.03.2013 р. представник відповідача не з'явився. незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №07981211 від 05.03.2013 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали від 27.02.0213 р. не виконав без поважних причин.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір б/н про надання послуг від 09.02.2012 р. (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець (позивач у справі) зобов'язується виконати ремонт котла опалювального «Рівнетерм - 96» із заміною теплообмінника, а замовник (відповідач у справі) зобов'язується - оплатити роботи на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору виконавець зобов'язується виконати ремонтні роботи в термін до 09.02.2012 р.

На виконання умов Договору, ремонтні роботи позивачем виконані, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт по договору від 09.02.2012 р. Загальна вартість виконаних робіт склала 7 920,00 грн.

Згідно п. 2.3. Договору замовник зобов'язується оплатити виконані роботи в термін до 31.03.2012 р.

16.11.2011 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №672 з вимогою погасити заборгованість в розмірі 7 920,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач основну суму боргу в розмірі 7 920,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

Відповідно до п. 3.2. Договору за недотримання строків оплати, визначених пунктом 2.3. Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення за кожний день прострочення платежу.

В судовому засіданні 19.03.2013 р. представник позивача з'явився, подав доповнення до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 585,86 грн. пені, яка розрахована відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до закону чи договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 2.3. Договору замовник зобов'язується оплатити виконані роботи в термін до 31.03.2012 р.

Як встановлено судом, ремонтні роботи позивачем виконані, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт по договору від 09.02.2012 р. Загальна вартість виконаних робіт склала 7 920,00 грн. Проте, відповідачем не надано суду доказів виконання Договору, заборгованість в сумі 7 920,00 грн. не погашена, доказів зворотнього суду відповідачем не на надано. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 920,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.2. Договору за недотримання строків оплати, визначених пунктом 2.3. Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення за кожний день прострочення платежу.

В судовому засіданні 19.03.2013 р. представник позивача з'явився, подав доповнення до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 585,86 грн. пені, яка розрахована відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 585,86 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 230,43 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір виник з його вини.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради (адреса: 82101, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 21; ідентифікаційний код 02144660) на користь Приватного акціонерного товариства «Агроресурс» (адреса: 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Нижньодворецька, буд. 35; ідентифікаційний код 24175498) 7 920,00 грн. заборгованості, 585,86 грн. пені, 230,43 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради (адреса: 82101, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 21; ідентифікаційний код 02144660) на користь Приватного акціонерного товариства «Агроресурс» (адреса: 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Нижньодворецька, буд. 35; ідентифікаційний код 24175498) 985,05 грн. судового збору.

4. Повернути позивачу - Приватному акціонерному товариству «Агроресурс» (адреса: 33001, Рівненська область, м. Рівне, вул. Нижньодворецька, буд. 35; ідентифікаційний код 24175498) з державного бюджету 735,45 грн. зайво сплачених на оплату судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.