Постанова № 30091283, 26.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 809/459/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс"

про стягнення заборгованості в сумі 18359,89 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за період жовтня-листопада 2012 року в сумі 18359,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI, товариство з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, яке згідно з Законом зобов'язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідач задекларував суми єдиного внеску за жовтень 2012 року в розмірі 9312,96 грн. та за листопад 2012 року в розмірі 9046,93 грн. Заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України становить 18359,89 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і належний до задоволення виходячи із наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" набрав чинності з 01.01.2011 року, крім пунктів, що набирають чинності 01.01.2014 року.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрати працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначений статтею 8 вищенаведеного Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб зареєстроване 04.11.2004 року як юридична особа (а.с. 17-18) та взяте на облік управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області.

Відповідач є страхувальником в розумінні ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та вважається платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач задекларував суми єдиного внеску за жовтень 2012 року в розмірі 9312,96 грн. та за листопад 2012 року в розмірі 9046,93 грн (а.с. 10-14).

Приписами ч. 8 ст. 9 вищенаведеного Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до Закону є календарний місяць.

Крім цього, порядок нарахування єдиного внеску визначається Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Частиною 12 ст. 9 даного Закону зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до пп. 4.3.6 п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.10.2010 року за №994/18289, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Суд звертає увагу, що 31.10.2012 року Господарський суд Івано-Франківської області виніс ухвалу, якою прийняв до розгляду заяву управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про порушення провадження у справі про банкруцтво товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс".

Нормою ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли після введення мораторію та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання даних зобов'язань є правопорушенням.

Отже, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань, грунтується на законі. Так як строк виконання зобов'язань по сплаті єдиного соціального внеску по вищевказаних зобов'язаннях настав після 31.10.2012 року, тобто після порушення провадження у справі про банкруцтво та введення мораторію, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем не сплачено в повному обсязі нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Станом на 09.01.2013 року заборгованість, згідно розрахунку пенсійного органу складає 18359,89 грн. (а.с. 9).

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів добровільної сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 18359,89 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" (77552, вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 33208356) в користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області заборгованість по сплаті єдиного внеску за період жовтня-листопада 2012 року в сумі 18359 (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 89 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 01.03.2013 року.