Постанова № 30091265, 13.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 р. Справа №805/720/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год.10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Матеши Ю.С., Карпєєва Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.01.2013року за №0000011740, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.01.2013року за №0000011740.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не правомірно зроблено висновок про те, що договір купівлі-продажу від 01.10.2009р., який укладено між позивачем та ТОВ "Донтрансторг", не породжує правових наслідків.

Позивач зазначає, що ним 01.10.2009р. було укладено договір купівлі-продажу з ТОВ "Донтрансторг", на підставі якого постачальник (ТОВ "Донтрансторг") зобов'язується поставити товар, а покупець (ФОП ОСОБА_4) прийняти його та оплатити за умовами, що передбачені договором. Загальна сума по взаємовідносинам позивача з ТОВ " Донтрансторг " по вказаному договору становить 100000,00грн. з ПДВ. Також, 01.12.2009року позивачем було укладено Договір про надання рекламних послуг за №7 з ТОВ "Донтрансторг", за умовами якого замовник (ФОП ОСОБА_4) зобов'язується прийняти та оплатити, а виконавець (ТОВ "Донтрансторг") зобов'язується надати рекламні послуги (виготовлення кольорових рекламних листівок Станції технічного обслуговування форматом А3). Дані договора не суперечать законодавству, спрямовані на настання правових наслідків, які передбачені договорами.

Тому позивач зауважує, що суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням фінансових санкцій в розмірі 13345,50грн. (10676,40грн. за основним платежем та 2669,10грн. за штрафними санкціями) податковим органом визначено не правомірно.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

згідно отриманої податкової інформації, СУ ПМ ДПС у Донецькій області порушена кримінальна справа №75-11-05-115/2 від 03.06.2011року за фактом створення (придбання) невстановленими особами фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Так, з матеріалів кримінальної справи та акта перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби №1811/15-4/3606152922-4/36061529 від 27.08.2012року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донтрансторг»» встановлено, що ТОВ «Донтрансторг» є підприємством з ознаками фіктивності та транзитності. Фактично поставки товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт не здійснювались, підписи на первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документах виконані не посадовими особами підприємства.

Отже, мета створення підприємства ТОВ «Донтрансторг» та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків.

Крім того, надані позивачем первинні документи, які на його думку підтверджують факт виконання вищезазначених Договорів не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки підписані не встановленими особами.

Також, позивачем не надано жодного документу, який би свідчив про рух та отримання товару від сумнівного контрагента (товарно-транспортна накладна, сертифікати якості, тощо).

З чого вбачається, що операції з придбання та продажу ТМЦ та надання рекламних послуг не мали реального характеру, що позбавляє позивача права формувати податковий кредит по операціям з придбання товарів (послуг) від ТОВ «Донтрансторг».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:

ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_1, 83102, АДРЕСА_1) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 08.09.2009року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 09.09.2009року.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено документальну виїзну позапланову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань правомірності включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за період з листопада 2009року по травень 2010року у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «Донтрансторг» за період з 01.11.2009року по 31.05.2010року. За результатами перевірки складено акт від 21.12.2012р. за №2266/17-2/НОМЕР_1, яким встановлені порушення п.7.4.1, п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого, підприємцем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10676,4грн., у т.ч. за листопад 2009року на суму 4155,5грн., за грудень 2009року на суму 1773,3грн., за березень 2010року на суму 1014,80грн., за квітень 2010року на суму 650,00грн., за травень 2010року на суму 3082,8грн.

26.12.2012року позивачем були надані до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби зауваження до Акта перевірки від 21.12.2012р. за №2266/17-2/НОМЕР_1, в яких він зазначав, що зроблений податковим органом висновок стосовно відсутності реальності здійснення операцій з придбання товарів (послуг) є безпідставним, тому просив врахувати це при винесенні податкового повідомлення-рішення.

03.01.2013року податковим органом було надано відповідь на зауваження позивача до Акта перевірки від 21.12.2012р. за №2266/17-2/НОМЕР_1, в якому зазначено, що аргументи, викладені позивачем у зауваженнях, не спростовують висновки акта перевірки.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09.01.2013року за №0000011740, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13345,50грн. (10676,40грн. за основним платежем та 2669,10грн. за штрафними санкціями).

В акті перевірки позивача від 21.12.2012р. за №2266/17-2/НОМЕР_1 відповідач посилається на Акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби №1811/15-4/3606152922-4/36061529 від 27.08.2012року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донтрансторг»», відповідно до якого ТОВ «Донтрансторг» є підприємством з ознаками фіктивності та транзитності.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Донтрансторг" укладено договір купівлі-продажу від 01.10.2009року, на підставі якого постачальник (ТОВ "Донтрансторг") зобов'язується поставити товар (автозапчастини та комплектуючі запчастини для автомобілів), а покупець (ФОП ОСОБА_4) прийняти його та оплатити за умовами, що передбачені договором. Загальна сума по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Донтрансторг" по вказаному договору становить 100000,00грн. з ПДВ.

Виконання договору від 01.10.2009року підтверджується виписаними постачальником товару податковими накладними від 30.11.2009року за №301123 на суму 24933,00грн., в тому числі ПДВ - 4155,50грн., від 01.12.2009року за №011245 на суму 9840,00грн., в тому числі ПДВ - 1640,00грн., від 10.12.2009року за №101208 на суму 800,00грн., в тому числі ПДВ - 133,34грн., від 30.03.2010року за №300326 на суму 6088,80грн., в тому числі ПДВ - 1014,80грн., від 30.04.2010року за №300422 на суму 3900,00грн., в тому числі ПДВ - 650,00грн., від 03.05.2010року за №030501 на суму 9496,80грн., в тому числі ПДВ - 1582,80грн., від 31.05.2010року за №310502 на суму 9000,00грн., в тому числі ПДВ - 1500,00грн. та видатковими накладними від 30.11.2009року за №РН-248 на суму 24933,00грн., в тому числі ПДВ - 4155,50грн., від 01.12.2009року за №РН-0000012 на суму 2154,00грн., в тому числі ПДВ - 359,00грн., від 01.12.2009року за №РН-011245 на суму 9840,00грн., в тому числі ПДВ - 1640,00грн., від 10.12.2009року за №РН-101208 на суму 800,00грн., в тому числі ПДВ - 133,34грн., від 30.03.2010року за №РН-0300326 на суму 6088,80грн., в тому числі ПДВ - 1014,80грн., від 30.04.2010року за №РН-300422/1 на суму 780,00грн., в тому числі ПДВ - 130,00грн., від 30.04.2010року за №РН-300422 на суму 3120,00грн., в тому числі ПДВ - 520,00грн., від 30.04.2010року за №РН-0000008 на суму 2085,00грн., в тому числі ПДВ - 347,50грн., від 03.05.2010року за №030501 на суму 9496,80грн., в тому числі ПДВ - 1582,80грн., від 31.05.2010року за №310502 на суму 9000,00грн., в тому числі ПДВ - 1500,00грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розрахунки між сторонами здійснювались у готівковій формі, що підтверджується фіскальними чеками підприємства на загальну суму 64058,60грн., в тому числі ПДВ - 10676,4грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем в подальшій господарській діяльності було використано придбаний у ТОВ «Донтрансторг» товар, що підтверджується наступним:

позивачем було укладено Договори від 01.01.2010року, від 01.10.2009року з АОЗТ «Донецьке спеціалізоване управління екскавації» про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів та від 01.10.20009року, від 01.01.2010року з ТОВ «Діад» про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів.

На підставі умов даних договорів, послуги виконавцем виконуються з використанням запчастин та матеріалів виконавця (ФОП ОСОБА_4) або з використанням запчастин та матеріалів замовників (ТОВ «Діад», АОЗТ «Донецьке спеціалізоване управління екскавації»).

Загальна вартість послуг, які необхідно надати виконавцю вказується у підписаному сторонами замовленні-наряді, що є невід'ємною частиною договорів.

Так, згідно замовлень-нарядів за №ЗН-0000017 від 18.12.2009року АОЗТ «Донецьке спеціалізоване управління екскавації» було замовлено виконання позивачем послуг на суму 2640,00грн. та запчастин (матеріалів) на суму 1379,50грн., за №ЗН-0000019 від 28.12.2009року АОЗТ «Донецьке спеціалізоване управління екскавації» було замовлено виконання позивачем послуг на суму 3307,50грн. та запчастин (матеріалів) на суму 2978,78грн.

Актами виконаних робіт за №ЗН-0000006 від 30.04.2010року, №ЗН-0000008 від 25.05.2010року, №ЗН-0000009 від 02.06.2010року підтверджується виконання вищенаведених замовлень-нарядів та договорів про надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів.

Таким чином, позивачем доведено факт використання у своїй господарській діяльності придбаного у ТОВ «Донтрансторг» товару (автозапчастини).

Даний факт підтверджує реальність договору від 01.10.2009року б/н.

Судом встановлено, що протоколом допиту свідка від 18.07.2012року, який надано податковим органом в якості письмового доказу по справі, по кримінальній справі №69-150, яка порушена за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України було зафіксовано допит в якості свідка ОСОБА_5, який пояснив, що ним за грошову винагороду в розмірі 1000,00грн. було підписано пакет документів, з яких вбачалось, що ним було придбано підприємство ТОВ «Донтрансторг». Також, свідок зазначив, що правовстановлюючі документи і печатка даного підприємства ним не отримувались.

Всупереч вищезазначеній інформації, податковим органом в акті перевірки від 21.12.2012р. за №2266/17-2/НОМЕР_1 було зроблено посилання на порушену кримінальну справу №75-11-05-115/2 від 03.06.2011року за фактом створення (придбання) невстановленими особами фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Таким чином, податковим органом не надано жодного доказу щодо порушення кримінальної справи №75-11-05-115/2 від 03.06.2011року за фактом створення (придбання) невстановленими особами фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України та наявність обвинувального вироку суду стосовно винних осіб.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

По суті виявлених в акті перевірки порушень, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_6, який з 28.01.2010року по 30.11.2010 року працював слюсарем по ремонту автомобілів у ФОП ОСОБА_4 Свідок був повідомлений про кримінальну відповідальність, як це передбачає ч.2 п.8 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України свідок був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, про що свідчить його особистий підпис на розписці. Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він усно замовляв необхідні для ремонту автозапчастини, після чого особисто отримані запчастини встановлював на транспортні засоби на станції технічного обслуговування, на якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_4 Також свідок зазначив, що при отриманні автозапчастин він звіряв їх кількість з переліком, який зазначався в накладних, у зв'язку з чим і зробив висновок про те, що постачальником автозапчастин є ТОВ «Донтрансторг», оскільки бачив це найменування в накладних.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних відносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Дані податкові накладні оформлені належним чином згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд не приймає до уваги посилання позивача стосовно не відповідності наданих позивачем первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з тим, що вони підписані не встановленими особами на підставі наступного:

Згідно п.13 Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. за № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" (Далі - Наказ №53/5) якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, експерту надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

Наказом №53/5 передбачений порядок проведення почеркознавчої експертизи, в якому зазначено, що у разі, коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи, виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості та ін.), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений у відповідності до бланка (п.6 Наказу №53/5).

З огляду на зазначене, податковим органом не правомірно зроблено висновок щодо підписання первинних документів позивача невстановленими особами, оскільки це питання потребує спеціальних знань шляхом дослідження матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1,2 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає податкове повідомленя - рішення від 09.01.2013року за №0000011740 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13345,50грн. безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.01.2013року за №0000011740 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 09.01.2013року за №0000011740, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13345,50грн., у тому числі 10676,40грн. за основним платежем та 2669,10грн. за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_1, 83102, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 133 (сто тридцять три) грн.45 коп.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13.03.2013 року. Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 18.03.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Мозговая Н. А.