Рішення № 30090162, 21.03.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0408/8013/12 22-ц/774/250/К/13

Справа № 0408/8013/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/250/К/13 суддя Літвіненко Н.А.

Категорія - 26 (ІII) Суддя-доповідач - Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Митрофанової Л.В.

суддів - Ляховської І.Є., Соколан Н.О.

при секретарі - Абрамян Н.Л.

за участі: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжшахтобуд" - ОСОБА_2;

представників позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5;

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжшахтобуд" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжшахтобуд" про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» (далі - ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжшахтобуд" (далі ТОВ "Криворіжшахтобуд") про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу в умовах важкої фізичної праці, шкідливих умовах на підземних роботах. Висновком МСЕК від 18.04.2012 року йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 50% та присвоєно третю групу інвалідності.

Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в умовах важкої фізичної праці та шкідливих факторів, що перевищують гранично допустимий рівень, просив суд стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду у сумі по 50 000 грн. з кожного.

Ухвалою суду від 03 грудня 2012 року задоволено заяву представника позивача та залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 до Відділення Фонду про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_3 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ "Криворіжшахтобуд" на користь ОСОБА_3 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» та ТОВ "Криворіжшахтобуд" на користь держави судовий збір у розмірі 300 грн. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом помилково до врегулювання спірних правовідносин застосовано положення загальних норм діючого законодавства ст.ст. 237-1, 233, 234 КЗпП України замість спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» є неналежним відповідачем по даній справі; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами, зокрема висновком МСЕК; розмір моральної шкоди необґрунтований та позивачем пропущено тримісячний процесуальний строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, позивач при працевлаштування був поінформований про шкідливі умови праці та добровільно виконував такі роботи.

В апеляційній скарзі ТОВ "Криворіжшахтобуд" ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральних страждань та цей факт не підтверджений достовірними доказами та при працевлаштуванні позивач був поінформований про шкідливі умови праці та добровільно виконував такі роботи.

Крім того, розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, працюючи впродовж 19 років 3-х місяців в шкідливих умовах підвищеної запиленості повітря, 16 років - тяжка праця (ш. Першотравнева, в/о «Кривбасруда» з 05.10.1987 по 01.01.1994; з 03.06.1998 по 30.03.2010 в ШБУ ВАТ «Суха Балка» - правонаступник ПАТ «Євраз- Суха Балка», з 01.04.2010 по 01.04.2012 ), отримав професійні захворювання.

Остаточний діагноз, встановлений поивачу 13.03.2012р. - радикулопатія L5, S1, S2 та С5-С7 в фазі загострення з вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта і больовим синдромом, переважно на поперековому рівні внаслідок нестабільності сегменту L4-L5 з антелістезом L4 на 1 см, периферичним нейроваскулярним синдромом верхніх кінцівок з акроангіоспазмами, нейродистрофією у вигляді дв. плечолопаткового періартрозу, ПФ другого ступеня, остеоартрозу і періартрозу ліктьових суглобів, ПФ першого ступеня, двобічного гонартрозу ПФ першого-другого ступенів, хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пильовий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії) ЛН першого ступеню.

Актом № 33 розслідування причин виненкнення хронічного професійного захворювання від 26 березня 2012 року встановлено, що працюючи в ТОВ «Криворіжшахтобуд» підземним прохідником з 01.04.2010 позивачем виконувались технологічні операції по проходці горизонтальних та вертикальних виробок ручними та телескопічними перфораторами, доставку матеріалів та обладнання за допомогою електровозів, лебідок, вручну, зарядження шпурів. Названі вище роботи характеризуються як важка фізична праця, зумовлена обмеженістю робочого простору, що навіть не завжди дозволяє застосовувати засоби малої механізації, а також значну роль має вага бурового інструменту, що використовується при роботі та окремих матеріалів, а окрім того на додачу запиленість повітря робочої зони, що перевищувала ГДК, також створює умови, шкідливі для здоров'я, оскільки на виробництві постійно мають місце випадки порушення нормативів провітрювання робочого місця.

Пунктом 19 вказаного акту передбачено, що профзахворювання виникло з вини керівництва підприємств-відповідачів, які не забезпечили безпечні умови праці і порушили ст. 153 Кодексу Законів про працю України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Висновком МСЕК від 18.04.2012 року ОСОБА_3 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 50 % а також третю групу інвалідності.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП й виходив з обов'язку відповідачів відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.

Порушення відповідачами положень ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачено обов'язок підприємства забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці встановлено актом № 3 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 березня 2012 року (а.с.7-8), а тому доводи відповідачів про відсутність їх вини у спричиненні моральної шкоди позивачу безпідставні.

Доводи представника відповідача про відсутність обов'язку ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2008 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Отже, враховуючи викладене й те, що, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_3, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з квітня 2012 року, тобто з моменту встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності, питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України «Про охорону праці», а не відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», норми якого є спеціальними.

Доводи апеляційної скарги відповідачів про добровільність виконання робіт у шкідливих умовах праці позивачем, не знімають з відповідачів обов'язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Спростовуються й доводи відповідачів щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Доводи апеляційної скарги відповідачів про те, що в даному випадку тільки на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до п. 3.8 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212, висновок МСЕК є одним із доказів, а не єдиним доказом, який розглядається в комплексі з іншими документами і наявними відомостями про потерпілого.

Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення потерпілому ОСОБА_3 в результаті ушкодження здоров'я, моральної шкоди й без висновку МСЕК.

Доводи представника відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» про те, що судом не взято до уваги пропущення позивачем тримісячного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, визначений судом першої інстанції без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, оскільки ОСОБА_3 відпрацював у шкідливих умовах на ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» 12 років, а на ТОВ "Криворіжшахтобуд" - 2 роки.

На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції, є завищеним.

За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, період роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, характер отриманого позивачем професійного захворювань, відсоток втрати професійної працездатності, а також пов'язані з отриманим професійним захворюванням фізичні і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь позивача з 30 000 грн. до 12 000 грн., а з відповідача ТОВ "Криворіжшахтобуд" на користь позивача з 30 000 грн. до 3 000 грн.

Відповідно до ч.1, п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом 05 листопада 2012 року (а.с.1), а тому для визначення розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідачів на підставі ст.88 ЦПК України, за розрахункову величину необхідно приймати мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, встановлену законом на 1 січня 2012 року.

Згідно статті 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011р. №4282-VІ, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 01 січня 2012 року становив 1 073 грн., а отже ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у 2012 році становить 107,30 грн. (1 073 грн. х 0,1).

Однак, стягуючи з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» та ТОВ "Криворіжшахтобуд" на користь держави судові витрати, суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував й стягнув з відповідачів на користь держави, з кожного окремо, судовий збір в розмірі 300 грн., а тому рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру судового збору.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжшахтобуд" задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 грудня 2012 року змінити.

Зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" на користь ОСОБА_3, з 30 000 грн. до 12000 грн. ( дванадцяти тисяч грн.).

Зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжшахтобуд" на користь ОСОБА_3, з 30 000 грн. до 3 000 грн. ( трьох тисяч грн.).

Зменшити розмір судового збору, стягнутого з Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжшахтобуд" на користь держави по 300 грн. до 107,30 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: