Рішення № 30088889, 13.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2013 р.Справа № 5017/2763/2012

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Невінгловської Ю.М.; судді Мостепаненко Ю.І., Никифорчук М.І.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ященко Р. Ю. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: Чуприна Л. С. (представник діючий на підставі довіреності).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України";

до відповідача: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси";

про стягнення 150 440 072, 67 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач -Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 150 440 072, 67 грн., з яких: 122 202 215, 43 грн. основного боргу, 9 344 566, 89 грн. пені, 16 289 661, 17 грн. 7% штрафу, 772 345,78 грн. інфляційних та 1 831 283, 40 грн. 3% річних та покласти на відповідача судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами у справі договір про купівлю-продаж природного газу №14/2615/11 від 30.09.2011р., згідно умов якого, позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач за фактично поставлений позивачем природний газ у період з 01 жовтня 2011р. по 31 грудня 2012р. розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2012р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження по справі №5017/2736/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2012р. справу № 5017/2763/2012 призначено до розгляду у складі трьох суддів, та ухвалою суду від 06.12.2012р. справу №5017/2763/2012 прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Гуляк Г.І., Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Гуляк Г.І. у відпустці, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 15.01.2013р., справу №5017/2763/2012 прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Никифорчук М.І., Мостепаненко Ю.І.

У судовому засіданні 13.03.2013р. позивачем надано суду клопотання, згідно якого Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 55 634 272, 48 грн. основного боргу посилаючись на те, що під час розгляду справи відповідачем частково оплачено суму заборгованості у розмірі 55 634 272, 48 грн. та станом на 13.03.2013р. заборгованість по основному боргу Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" перед позивачем складає 66567942, 95 грн.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, згідно якого Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" просить суд відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" в стягненні основного боргу та зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі-продавець) та Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" (далі-покупець) укладено договір про купівлю-продаж природного газу №14/2615/11, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011р. та у 2012р. імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується прийняти та оплачувати газ на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.12р. газ в обсязі до 508 469 393 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Умовами п. 3.4 договору встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотрнаспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.12р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості.

11.10.2011р. між продавцем та покупцем укладено додаткову угоду № 1 до договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2615/11, згідно умов якої, зокрема, передбачено, що з 11 жовтня 2011 року п.5.2. статті 5. "Ціна газу" вказаного договору викладено у наступній редакції: „5.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн. Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,74 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 60,46грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.". Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.

19.01.2012р. між продавцем та покупцем укладено додаткову угоду № 2 до договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2615/11, згідно умов якої, зокрема, передбачено, що з 01 січня 2012 року п.5.2. статті 5. "Ціна газу" вказаного договору викладено у наступній редакції: „5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн. Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1248,08 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 248,08 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.".

На виконання умов вищезазначеного договору та додаткових угод НАК „Нафтогаз України" у період жовтня 2011р. -травня 2012р. поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 226571174 тис.куб.м. на загальну суму 296 626 981,01 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.11 б/н (за жовтень 2011р.), від 31.10.11 б/н (за жовтень 2011р.), від 30.11.11 б/н (за листопад 2011р.), від 30.11.11 б/н (за листопад 2011р.), від 31.12.11 б/н (за грудень 2011р.), від 31.12.11 б/н (за грудень 2011р.), від 31.01.12 б/н (за січень 2012р.), від 31.01.12 б/н (за січень 2012р.), від 29.02.12 б/н (за лютий 2012р.), від 29.02.12 б/н (за лютий 2012р.), від 31.03.12 б/н (за березень 2012р.), від 31.03.12 б/н (за березень 2012р.), від 30.04.12 б/н (за квітень 2012р.), від 30.04.12 б/н (за квітень 2012р.), від 31.05.12 б/н (за травень 2012р.).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та не заперечується позивачем та відповідачем, в порушення умов вищезазначеного договору, Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" за фактично отриманий природний газ у спірний період не розраховувалось належним чином, у зв'язку з чим, станом на момент звернення з позовом, за відповідачем рахується заборгованість за поставлений природний газ протягом періоду з жовтня 2011р. по травень 2012р., у розмірі 122 202 215, 43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором про купівлю-продаж природного газу №14/2615/11 від 30.09.2011р., пені, штрафу, 3% річних та інфляційних.

13.03.2013р. відповідачем надано суду довідку про часткове погашення КП „ТМО" заборгованості перед НАК „Нафтогаз України", згідно якої повідомлено, що станом на 11.03.2013р. заборгованість відповідача перед НАК „Нафтогаз України", яка виникла на підставі договору 14/2615/11 від 30.09.2011р. на купівлю-продаж природного газу, становить 66 567 942, 95 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За результатами розгляду справи та поданого позивачем клопотання про припинення провадження в частині стягнення з відповідача 55 634 272, 48 грн. основного боргу, судом встановлено, що станом на 13.03.2013 року за КП „Теплопостачання міста Одеси" рахується основна заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ у період з жовтня 2011р. по травень 2012р. за договором № 14/2615/11 від 30.09.2011р. у розмірі 66567942,95грн., тоді як, при зверненні з позовом - 21.09.2012р., згідно реєстрації позовної заяви в господарському суді Одеської області, НАК "Нафтогаз України" заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 122 202 215, 43 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, п. 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.

Отже, приймаючи до уваги, що Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" під час розгляду справи здійснено часткове погашення суми основної заборгованості перед позивачем за договором №14/2615/11 від 30.09.2011р., шляхом сплати 55 634272,48грн., що не оспорюється позивачем, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та припинити провадження у справі №5017/2763/2012 в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 55 634 272,48грн., які входять до загальної суми боргу, заявленого до стягнення позивачем у розмірі 150 440 072, 66 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, на момент розгляду спору за КП „Теплопостачання міста Одеси" рахується заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ у період з жовтня 2011р. по травень 2012р. за договором № 14/2615/11 від 30.09.2011р. у розмірі 94 805 800, 19 грн. з врахуванням пені, 7% штрафу, інфляційних та 3% річних.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення основного боргу у сумі 66 567 942, 95 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог НАК "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача 9344566,89грн. пені, 16 289 661, 17 грн. 7% штрафу, 772 345,78 грн. інфляційних та 1831283,40 грн. 3% річних, суд зазначає наступне:

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача, щодо сплати відповідачем 9 344 566, 89грн. пені та 16 289 661, 17 грн. штрафу у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 1831283, 40 грн. нарахованих за зобов'язаннями з жовтня 2011р. по травень 2012р. та інфляційних у розмірі 772 345, 78 грн. нарахованих за період з жовтня 2011р. по березень 2012р., суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, та не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог НАК "Нафтогаз України" та стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 66 567 942, 95 грн. основного боргу, 9 344 566, 89 грн. пені, 16 289 661, 17 грн. 7% штрафу, 772 345,78 грн. інфляційних та 1 831 283, 40 грн. 3% річних.

Стосовно заявлених вимог відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд вважає за необхідне зазначити, що з врахуванням положень п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Разом з тим, суд зазначає, що заборгованість, яка виникла у відповідача, є результатом постійного несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобовязань, а отже мало місце постійне порушення майнових прав позивача і даний випадок не є винятковим, а несе систематичний характер.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки при укладенні договору на купівлю-продаж природного газу №14/2615/11 від 30.09.2011р. відповідач був обізнаний з його змістом та передбаченим розміром штрафних санкцій, даний договір є чинним на момент розгляду спору, та дані санкції є способом забезпечення виконання господарського зобовязання відповідача перед позивачем, з урахуванням співрозмірності даної санкції сумі боргу, та виходячи із інтересів позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні прохання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі №5017/2763/2012 в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 55 634 272, 48 грн., які входять до загальної суми боргу, заявленого до стягнення позивачем у розмірі 150 440 072, 66 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 66 567 942 /шістдесят шість мільйонів п'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок дві/ грн. 95 коп. основного боргу, 9 344 566/девять мільйонів триста сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят шість/грн. 89 коп. пені, 16 289 661/шістнадцять мільйонів двісті вісімдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят одна/ грн. 17 коп. 7% штрафу, 772 345/сімсот сімдесят дві тисячі триста сорок п'ять/ грн. 78 коп. інфляційних, 1 831 283/один мільйон вісімсот тридцять одна тисяча двісті вісімдесят три/ грн. 40 коп. 3% річних.

4.Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 64380/шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят/грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту підписання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.03.2013р.

Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Мостепаненко Ю.І.

Суддя Никифорчук М.І.