Рішення № 30088850, 15.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

15 березня 2013 року Справа № 913/50/13-г

Провадження №11пд/913/50/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест", м. Рубіжне Луганської області

про внесення змін до договору про постачання електричної енергії

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Григор'єв О.М., довіреність № 600 від 01.10.2012;

від відповідача - Ширина О.В., довіреність № 1-210р від 01.01.2013;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 15 від 02.03.2009, виклавши спірні додатки в редакції, запропонованій позивачем в додатковій угоді від 01.06.2012, а саме додатки:

- "Однолінійна схема електропостачання об'єкта Споживача";

- "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача";

- "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача";

- "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам";

- "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін".

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення п. 1.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі за текстом - Правила), яким визначено, що точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається у договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. За доводами позивача внесення змін у додатки «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача» та «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу» щодо визначення точки продажу електричної енергії відповідачеві обумовлює зміну ступеню напруги з 110 кВ на 6 кВ та класу напруги об'єкту відповідача з першого на другий.

Відповідач письмовим відзивом № 1701 від 17.01.2013 на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на такі обставини:

- між позивачем та відповідачем у справі укладений договір від 02.03.2009 № 15 про постачання електричної енергії; вказаний договір укладений відповідно до Порядку визначення класів споживачів, затвердженого постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 (далі за текстом - Порядок);

- на даний час позивач не оспорює застосування пункту 1.5 Порядку, яким передбачено, що клас споживача визначається в точці продажу електроенергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги, якщо субспоживач приєднаний до електромережі основного споживача; фактично відповідач не пов'язаний із позивачем господарськими відносинами, оскільки постачання електричної енергії відповідачеві на підставі договору від 22.09.2009 купівлі-продажу електричної енергії здійснює СТ «Колос», а додатковою угодою до договору № 15 від 12.03.2009 позивач та відповідач домовились про припинення продажу електричної енергії за вказаним договором.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

01.10.2008 між ТОВ «Рубіжанський Краситель» як Власником мереж та ТОВ «Лізінвест» як Користувачем укладений договір № 317 про спільне використання технологічних (електричних) мереж (а.с. 101 - 103), відповідно до умов якого Власник мереж зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов договору.

В подальшому, а саме 02.03.2009, між позивачем як Постачальником та відповідачем як Споживачем укладений договір № 15 про постачання електричної енергії (далі за текстом - договір) (а.с. 8-12), відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язався постачати електричну енергію Споживачеві для забезпечення потреб електричних установок останнього з загальною приєднаною потужністю 12816,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно до додатків до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача» та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а Споживач зобов'язався сплачувати Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього.

Відповідно до додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача» (а.с. 14) клас напруги визначений як перший (графа 12 додатку) (промкомплекс, пл. Хіміків, 2-Б, територія ТОВ «Рубіжанський Краситель»).

Як зазначено у додатку до договору «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача» (а.с. 15), точки продажу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності між ТОВ «ЛЕО» та ТОВ «Рубіжанський Краситель»: на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів ПЛ-110кВ «Рубежная-Донецкая с отп. БХО, РХК» і ПЛ-110кВ «Юбилейная-Рубежная с отп. БХО, РТК» відкритого розподільчого пристрою в бік ПЛ-110 кВ на ПС «Донецкая-110кВ».

Відповідно до додатку до договору «Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача» (а.с. 16) обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних мереж Власника мереж, виконується ТОВ «Рубіжанський Краситель» згідно Договору про спільне використання технологічних мереж № 317 від 01.10.2008 та додається до обсягу електроенергії, спожитої ТОВ «Лізінвест».

Крім того, під час укладення договору сторонами у справі складений та підписаний додаток до договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» (а.с. 18-19), який відповідає умовам додатку «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача» та іншим зазначеним вище додаткам до договору.

22.09.2009 СТ «Колос» як Постачальником та ТОВ «Лізінвест» як Покупцем укладений договір № 32-ЕЕ-Л-09 купівлі-продажу електричної енергії (а.с. 48 - 50), відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язався погодинно продавати активну електричну енергію, а покупець - приймати електричну енергію й сплачувати за її споживання на умовах і в терміни, передбачені вказаним договором.

Додатковою угодою без дати до укладеного сторонами у даній справі договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 № 15 (а.с. 47) сторони встановили, що на підставі заяви відповідача (Споживача) продаж електричної енергії відповідачеві позивачем (Постачальником) припиняється з 01.11.2009 на строк дії договору про купівлю - продаж електричної енергії від 22.09.2009 № 32-ЕЕ-Л-09, укладеного між відповідачем та СТ «Колос».

В подальшому листами від 06.06.2012 № 718, від 09.07.2012 № 666 позивачем на адресу відповідача надіслано Додаткову угоду до договору, якою позивач запропонував внесення змін до договору у частині редакції додатків до договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу», "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача", "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" (а.с. 20 - 29).

Необхідність укладення вказаної додаткової угоди обґрунтована позивачем фактом укладення між ТОВ «ЛЕО» та ТОВ «Рубіжанський Краситель» договору № ДСВ 44 про спільне використання технологічних мереж (а.с. 113 - 115) з протоколом узгодження розбіжностей (а.с. 117 - 118) відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 26.10.2010 у справі № 16/14пд (а.с. 118-120), яке набрало законної сили відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 у справі № 16/14пд (а.с. 122 - 123). Наслідком укладення вказаного договору є перенесення точок продажу електричної енергії та зміна класу споживача електричної енергії - ТОВ «Лізінвест», з першого на другий відповідно до вимог пункту 1.4 Правил користування електричною енергією, що було викладено позивачем у надісланих на адресу відповідача додатках до договору і відповідній додатковій угоді.

В процесі судового розгляду справи відповідач підтвердив факт отримання від позивача проекту вказаної додаткової угоди.

У встановлений ст. 188 Господарського кодексу України 20-денний строк відповідач відповіді на пропозицію відповідача не надав, додаткову угоду не підписав, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом з посиланням на положення ст. 651 Цивільного кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі врегульовані Цивільним, Господарським кодексами України, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі за текстом - Правила), Порядком визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 (далі за текстом - Порядок).

Порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульований приписами ст. 188 Господарського кодексу України.

Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пропозицію щодо внесення змін до договору шляхом укладення відповідної додаткової угоди позивачем здійснено у встановленому ст. 188 Господарського кодексу України порядку, що підтверджено матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростовано учасниками судового процесу.

Як встановлено пунктом 1.4 Правил, точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.2 Правил точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. Вказаним пунктом також визначено, що межа балансової належності - це точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання (абзац сорок перший пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою НКРЕ N 105 від 04.02.2010).

Згідно із пунктом 1.5 Правил у разі постачання споживачу електричної енергії в точці продажу на межі балансової належності цього споживача та власника електричних мереж, який не є постачальником електричної енергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, а між електропередавальною організацією та цим власником електричних мереж укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача на основі типового договору.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, станом на дату укладення договору про поставку електричної енергії сторони у даній справі виходили з фактичної відсутності між ТОВ «ЛЕО» та ТОВ «Рубіжанський Краситель» договору про спільне використання технологічних (електричних) мереж. Виходячи з вказаних обставин визначення класу відповідача як Споживача здійснено на підставі підпункту 1 пункту 5 Порядку.

Порядок є обов'язковим для застосування всіма ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до пункту 2 Порядку основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам; споживач електричної енергії (споживач) - юридична або фізична особа - підприємець, населення, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору з постачальником електричної енергії; субспоживач - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспоживача); точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відповідно до умов договору про постачання електричної енергії або про купівлю-продаж електричної енергії відбувається перехід права власності на електричну енергію.

Пунктом 3 Порядку споживачі електричної енергії розподіляються на два класи. До 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку клас субспоживача визначається:

1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

З урахуванням того, що після укладення між сторонами у даній справі договору про поставку електричної енергії від 02.03.2009 позивачем у даній справі та ТОВ «Рубіжанський Краситель» укладено договір № ДСВ 44 про спільне використання технологічних мереж, що набув чинності з 18.12.2010 відповідно до судового рішення, суд доходить висновку про необхідність застосування до правовідносин сторін у справі положень підпункті 2 пункту 5 Порядку.

Посилання відповідача у справі на необхідність врахування факту укладення між ТОВ «Лізінвест» як Користувачем та ТОВ «Рубіжанський Краситель» як Власником мереж договору від 01.10.2008 № 317 про спільне використання технологічних (електричних) мереж та застосування внаслідок цього до правовідносин сторін у справі положень підпункту 1 пункту 5 Порядку є необґрунтованим, оскільки вказаний підпункт підлягає застосуванню лише у випадку відсутності відповідного договору про спільне використання технологічних мереж між постачальником електричної енергії (ТОВ «ЛЕО») та основним споживачем (ТОВ «Рубіжанський Краситель»).

З урахуванням фактичних обставин справи суд доходить висновку про те, що у спірній додатковій угоді та додатках до договору позивачем правильно визначено клас споживача та точки продажу електричної енергії споживачу, оскільки відповідно до пункту 1.4 Правил точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами наявності підстав для внесення змін в укладений сторонами у справі договір про поставку електричної енергії.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що відповідно до укладеної сторонами у справі додаткової угоди від 02.03.2009 № 15 (а.с. 47) продаж електричної енергії відповідачеві позивачем припиняється з 01.11.2009 на строк дії договору про купівлю - продаж електричної енергії від 22.09.2009 № 32-ЕЕ-Л-09, укладеного між відповідачем та СТ «Колос», оскільки наявність вказаної додаткової угоди не впливає на чинність укладеного сторонами у справі договору про поставку електричної енергії.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Внести зміни до договору про постачання електричної енергії № 15 від 02.03.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізінвест", виклавши в редакції, запропонованій позивачем, додаткову угоду від 01.06.2012 до договору, а також додатки:

- "Однолінійна схема електропостачання об'єкта Споживача";

- "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача";

- "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача";

- "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам";

- "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест», Луганська область, м. Рубіжне, пл. Хіміків, буд. 2, код 34933894, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А, код 31443937, судовий збір у розмірі 1073 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішення законної сили.

В судовому засіданні 15.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 20.03.2013.

Суддя М.О. Москаленко