Рішення № 30088846, 18.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1309/13 18.03.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

Про стягнення 5874,60 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача не з"явився

від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі - відповідач) про стягнення 5874,60 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 28-1301-11-2234 від 28.09.2011р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5874,60 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 25.01.2013р. порушено провадження у справі № 910/1309/13 та призначено розгляд на 15.02.2013 р.

04.02.2013 позивач надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

07.02.2013р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ.

07.02.2013р. відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

13.02.2013р. позивач надав через канцелярію суду додаткові пояснення.

15.02.2013 представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились.

Суд відклав розгляд справи на 18.03.2013р.

25.02.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

18.03.2013р. представники сторін у судове засідання не з"явились.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням франшизи.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 р. між ПАТ «СК «Українська страхова група» (далі - позивач) та Бавдик І.Я., як страхувальником, було укладено договір страхування № 28-1301-11-2234, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Мітсубіші», державний номерний знак ВС 6888 АА.

12.03.2012 в м. Львові сталася ДТП за участю транспортного засобу «Мітсубіші», державний номерний знак ВС 6888 АА, під керуванням Бавдика І.Я., та транспортного засобу «Фольцваген», державний номерний знак 00057 ТТ, під керуванням Калиняк М.В.

Згідно полісу № АА/6663649 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак 00057 ТТ, була застрахована ПрАТ «СК «Інкомстрах».

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова № 1328/311612 провадження 3/1328/812/12 від 11.04.2012р., встановлено вину гр. Калиняка М.В. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 216/12 від 23.03.2012р. про визначення матеріальної шкоди та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Мітсубіші», державний номерний знак ВС 6888 АА, внаслідок ДТП склав 5874,60 грн., які частково були сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 2846 від 22.03.2012р. на суму 2 740,20 грн., а частково зараховані в рахунок несплаченої частини страхового платежу у розмірі 3 134,40 грн. згідно умов договору добровільного страхування.

Згідно полісу № АА/6663649, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 510,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 5874,60 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно відзиву, поданого відповідачем через канцелярію суду, останній заперечив проти позову з підстав не врахування франшизи у розмірі 510,00 грн. визначеного по полісу № АА/6663649, з чим суд погодився, а також відповідач заперечував проти позову, в частині вимоги відшкодувати в порядку регресу суму 3 134,40 грн., яку було зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу між позивачем та його страхувальником.

Суд не погодився з запереченнями відповідача, в частині стягнення 3 134,40 грн., яку було зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу, виходячи з наступного. Станом на 22.03.2012р., тобто на дату виплати страхового відшкодування страхувальником не було сплачено черговий платіж у розмірі 3 134,40 грн., а тому позивач провів взаємозалік заборгованості, а саме зарахував суму страхового відшкодування за подію, яка трапилася 12.03.2012р. в м. Львові, в розмірі 3 134,40 грн. в рахунок несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується страховим актом № ЗСКА-1370 від 21.03.2012р.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою однорідний правочин та має своїм наслідком припинення зобов"язань, про вчинення такого правочину інша сторона може бути повідомлена заявою.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із зарахуванням грошових коштів у розмірі 3 134,40 грн. як суму несплаченої частини страхового платежу, зобов"язання позивача перед страхувальником частково припинені шляхом виплати страхового відшкодування у розмірі 2 740,20 грн. а частково згідно ст. 601 ЦК України шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Главою 50 ЦК України визначені підстави та способи припинення зобов"язань, які можуть застосовуватись, в тому числі до виконання зобов"язань по відшкодуванню шкоди.

Отже, під майновими витратами, які понесені на виконання зобов"язання по відшкодуванню шкоди, необхідно розуміти не лише витрати у вигляді сплачених грошових коштів, а і інші витрати, які зроблені у передбачений чинним законодавством спосіб та свідчать про виконання особою зобов'язання по відшкодуванню шкоди. Тобто зобов'язання позивача перед страхувальником по відшкодуванню шкоди у сумі 5874,60 грн. частково були виплачені у розмірі 2 740,20 грн. а частково припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що відповідає положенням ст. 601 ЦК України, що в свою чергу є фактичними витратами позивача та підлягають відшкодуванню в порядку регресу.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладена у постановах № 48/442 від 30.06.2010р. та № 22/75 від 13.07.2011р.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням розміру франшизи 510,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (код ЄДРПОУ 31282951, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 72, офіс 32-33) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вул. Федорова 32-А) 5 364 (п"ять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 60 - страхового відшкодування в порядку регресу, 1565 (одну тисячу п'ятсот шістдесят п"ять) грн. 65 коп. - судового збору.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 21.03.2013р.)

Суддя Мельник В.І.