Ухвала суду № 30088835, 20.03.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20 березня 2013 р. Справа № 909/324/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Манявської сільської ради

вул. Незалежності, 22, с. Манява,

Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77700

вул. Гарбарська, 14/58, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: Підприємця ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про визнання недійним рішення Манявської сільської ради від 18.03.06 та договору оренди земельної ділянки від 20.03.06, зареєстрованого в Богородчанському РВ ДЗК 27.03.06 за № 040629900003 та зобов'язання повернути земельну ділянку площею 1338 кв.м., що розташована по АДРЕСА_2,

без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Манявською сільською радою до підприємця ОСОБА_2 про визнання недійним рішення Манявської сільської ради від 18.03.06 та договору оренди земельної ділянки від 20.03.06, зареєстрованого в Богородчанському РВ ДЗК 27.03.06 за № 040629900003 та зобов'язання повернути земельну ділянку площею 1338 кв.м., що розташована по АДРЕСА_2.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви дійшов висновку, що у прийнятті позовної заяви в частинах визнання недійним рішення Манявської сільської ради від 18.03.06 та договору оренди земельної ділянки від 20.03.06, зареєстрованого в Богородчанському РВ ДЗК 27.03.06 за № 040629900003 слід відмовити, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.11 по справі № з-21/141 відмовлено в задоволенні позову Манявської сільської ради до підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.03.06, укладеного між Манявською сільською радою та підприємцем ОСОБА_2

Вказаним рішенням надана належна правова оцінка оспорюваному договору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.11, дане рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.11 залишено без змін.

Крім цього, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.12 винесеного у справі № з-21/141-16/4, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.12 та постановою Вищого господарського суду України від 30.10.12 надана правова оцінка рішенню Манявської сільської ради від 18.03.06 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу в АДРЕСА_2.

Даним рішенням відмовлено в задоволенні позову Манявської сільської ради до підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сільської ради від 18.03.06.

Зазначені рішення господарського суду набрали законної сили.

Однак, позивач повторно звернувся до господарського суду з позовом до підприємця ОСОБА_2 про визнання недійним рішення Манявської сільської ради від 18.03.06 та договору оренди земельної ділянки від 20.03.06, зареєстрованого в Богородчанському РВ ДЗК 27.03.06 за № 040629900003.

Відповідно до п. 2 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що господарським судом вже винесені рішення щодо законності ухвалених Манявською сільською радою оскаржених рішення та договору оренди землі, суд вважає за необхідне відмовити в прийнятті поданої позивачем позовної заяви в цих частинах.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 1338 кв.м., що розташована по АДРЕСА_2, то суд зазначає наступне.

Позивачем в порушення п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано квитанцію № 3847.471.1 від 24.07.12 в сумі 1073,00 грн. та квитанцію № 6202.289.1 від 19.07.12 в сумі 536,50 грн. про сплату судового збору. Враховуючи те, що позивачем до матеріалів позовної заяви не додано документів, що підтверджують вартість спірного майна, то суд не має можливості перевірити правильність сплати судового збору.

Також суд звертає увагу позивача на те, що згідно п. 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).

Згідно до п. 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми є підставою для повернення позовної заяви в частині зобов'язання повернути земельну ділянку площею 1338 кв.м., що розташована по АДРЕСА_2 без розгляду.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги та відмови у відкритті провадження у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необхідність повернення позивачу Манявській сільській раді з Державного бюджету 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 62, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви Манявської сільської ради до підприємця ОСОБА_2 в частинах визнання недійним рішення Манявської сільської ради від 18.03.06 та договору оренди земельної ділянки від 20.03.06, зареєстрованого в Богородчанському РВ ДЗК 27.03.06 за № 040629900003 відмовити.

В частині позовної заяви про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 1338 кв.м., що розташована по АДРЕСА_2 повернути без розгляду.

Повернути позивачу Манявській сільській раді (вул. Незалежності, 22, с. Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код 04357167) з Державного бюджету України судовий збір сплачений на підставі квитанції № 3847.471.1 від 24.07.12 в сумі 1073,00грн. та квитанції № 6202.289.1 від 19.07.12 в сумі 536,50 грн.

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 20.03.13