Постанова № 30087595, 27.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 р. Справа № 804/1402/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа: Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника» про визнання протиправним та скасування рішення №448 від 08.10.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2013р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області та просить визнати протиправним і скасувати рішення № 448 від 08.10.2012р. Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вказане рішення було прийнято відповідачем без проведення перевірки банку в порушення п. 2 Порядку проведення ПФУ та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ № 233 у зв'язку з чим не може бути об'єктивним. Окрім того, позивач вказує і на те, що перевірка проведена не відносно позивача, а відносно КП «Служба єдиного замовника», висновки в акті перевірки відносно КП «Служба єдиного замовника» про те, що 01.03.2011р., 03.11.2011р. та 13.07.2011р. з рахунків, які відкриті у позивача, сплачено допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, що є порушенням ч.2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суперечать ч. 2 ст. 24, п.2 ч.12 ст. 25 вказаного Закону, п.2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого постановою ПФУ № 21-3, а також ст. 1 Закону України «Про оплату праці». Також, позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в акті №4/02 від 08.10.2012р. про те, що 07.03.2012р. з рахунку, відкритого у позивача згідно платіжних доручень № 165,172,174 сплачено заробітну плату за лютий 2012р. в сумі 12155,26 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску, або без документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, є не обґрунтованими, оскільки відповідачем не враховано, що заробітна плата за лютий 2012р. по вищевказаним платіжним дорученням склала 12155,26 грн., при цьому, сплачено за платіжними дорученнями від 06.03.2012р. № 167 - 2900 грн. до ПФУ з призначенням платежу - єдиний внесок у розмірі 36,77% на фонд оплати праці за лютий 2012р., за платіжним дорученням № 169 - 300 грн. на користь ПФУ з призначенням платежу Єдиний внесок у розмірі 3,6% на фонд оплати праці за лютий 2012р., за платіжним дорученням № 168 - 590,30 грн. з призначенням платежу на користь ПФУ єдиний внесок у розмірі 8,41% на фонд оплати праці за лютий 2012р. перераховано повністю зі строком сплати до 20.03.2012р. У зв'язку з наведеним позивач вважає, що згідно до п.1.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ №22 від 21.01.2004р. банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення відповідачеві поштового відправлення (а.с.51,53).

27.02.2013р. на адресу суду факсом від відповідача надійшли заперечення на позов в яких відповідач просить в задоволенні даного позову банку відмовити посилаючись на те, що позовні вимоги банку є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на те, що відповідно до ст.7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», а також п.1 ч.1 абз.2 ст.7 вказаного Закону встановлено, що єдиний внесок нараховується на суму грошового забезпечення, оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Платник єдиного внеску КП «Служба єдиного замовника» зобов'язаний нараховувати єдиний внесок на суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів, передбачених на виплату заробітної плати. Відповідно до абз.2 п.8 Закону № 2464 платники єдиного внеску, під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нараховані на ці виплати єдиний внесок. За викладеного, відповідач вважає висновок банку, що виплати по лікарняним листам не є об'єктом регулювання Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, відповідач зазначає, що єдиний внесок при сплаті заробітної плати 07.03.2012р. за лютий 2012р. в розмірі 12155,26 грн. сплачено(а.с.55-58).

Третя особа (КП «Служба єдиного замовника») в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення відповідачеві поштового відправлення (а.с.52,54).

Згідно ч.2 ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Також, у відповідності до вимог ч.6 ст. 128 вказаного Кодексу, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач і третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених ст. 128 вказаного вище Кодексу, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні з урахуванням вимог ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, що 08.10.2012р. рішенням Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області № 448 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на підставі акту перевірки від 26.09.2012р. № 63/02, пункту 2 частини 12 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) застосовано штрафні санкції за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 25 Закону № 2464 у розмірі 5496,89 грн.(а.с.9).

Також відповідачем було складено акт від 08.10.2012р. № 4/02 про порушення вимог щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску Донецьким регіональним управлінням публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» за результатами проведення планової перевірки КП «Служба єдиного замовника» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за період з 01.07.2010р. по 01.08.2012р. (а.с.18-21).

Зазначеним актом встановлено наступне, а саме:

- 01.03.2011р. з рахунку № 26044060019503 відкритого в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк згідно платіжного доручення № 229 сплачено допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за січень 2011р. в сумі 3362,65 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у зв'язку з чим Пенсійним фондом не отримано авансових платежів у розмірі 33,2% у сумі 1116,40 грн.;

- 13.07.2011р. з рахунку № 26044060019503 відкритого в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк згідно платіжного доручення №837 сплачено допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за червень 2011р. у сумі 2794,66 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у зв'язку з чим Пенсійним фондом не отримано авансових платежів у розмірі 33,2% у сумі 927,83 грн.;

- 03.11.2011р. з рахунку № 26044060019503 відкритого в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк згідно платіжного доручення №1238 сплачено допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за червень 2011р. у сумі 1680,29 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у зв'язку з чим Пенсійним фондом не отримано авансових платежів у розмірі 33,2% у сумі 504,91 грн.;

- 07.03.2012р. з рахунку № 26044060019503 відкритого в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк згідно платіжних доручень № 165, 172, 174 сплачено заробітну плату за лютий 2012р. в сумі 12155,26 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у зв'язку з чим Пенсійним фондом не отримано авансових платежів у розмірі 36,77% в сумі 2947,75 грн. (а.с.18-21).

З урахуванням викладеного, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк прийняв від страхувальника розрахункові документи про перерахування коштів для сплати допомоги по тимчасовій непрацездатності без одночасного подання КП «Служба єдиного замовника» документів про перерахування коштів для сплати єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

Позивач не погодився з вищевказаним рішенням відповідача та подав скаргу за результатами розгляду якої Головним управлінням ПФУ в Донецькій області 07.11.2012р. зазначену скаргу позивача залишено без розгляду (а.с.22-23).

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 1091 ЦК України встановлено, що банк, який прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Порядок перерахування єдиного внеску платниками єдиного внеску на користь Управління Пенсійного Фонду або його територіальних органів визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-УІ ( далі - Закон № 2464).

Так, згідно до абз. 7 п.1 ст.4 Закону № 2464 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю і здійснюють виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, визначені платниками єдиного внеску.

Частиною 2 статті 24 Закону № 2464 визначено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів для виплати заробітної плати, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-3 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2010р. за №953/18248 розроблений відповідно до статті 24 Закону № 2464 та регулює механізм прийняття банками грошових чеків, платіжних доручень та інших розрахункових документів на виплату (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до п.2 вказаного Порядку № 21-3, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати суд єдиного внеску.

Частиною 4 статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати, яка складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Нормами зазначеної статті встановлено належність до інших заохочувальних і компенсаційних виплат винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, до яких належить і матеріальна допомога.

Пунктом 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 114/8713 (далі - Інструкція № 5) визначено, що до фонду плати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі ( оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та н інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Абзацом 1 п.3.2 Інструкції № 5 передбачено, що до складу фонду оплати праці не включається допомога по тимчасовій непрацездатності.

Крім того, листом Пенсійного Фонду України від 08.04.2011р. № 7154/03-20 надані роз'яснення, що суми допомоги по тимчасовій непрацездатності не включаються до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат та відповідальність за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, нарахованого та утриманого із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, несе платник єдиного внеску.

За викладених вище обставин, суд приходить до висновку про те, що, оскільки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності не включаються до складу фонду оплати праці, то при прийнятті платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, банк не зобов'язаний в порядку, передбаченому ч.2 ст. 24 Закону України № 2464 вимагати від платників документального підтвердження сплати ними єдиного внеску та перевіряти одночасну сплату ними такого внеску, у зв'язку з чим при прийнятті від КП «Служба єдиного замовника» платіжних доручень на виплату сум допомоги з тимчасової непрацездатності 01.03.2011р., 13.07.2011р. та 03.11.2011р. позивач діяв згідно до вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Також, є необґрунтованими висновки відповідача про те, що 07.03.2012р. з рахунку відкритому у ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк згідно платіжних доручень № 165, 172, 174 КП «Служба єдиного замовника» сплачено заробітну плату за лютий 2012р. в сумі 12155,26 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, оскільки, як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, відповідачем вказаний висновок зроблений без проведення перевірки ПАТ КБ «Приватбанк» за результатами перевірки лише КП «Служба єдиного замовника», що суперечить нормам ст. 61 Конституції України відповідно до якої юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто один суб'єкт не може нести відповідальність за порушення, вчинені іншим суб'єктом господарювання.

Окрім того, відповідач в запереченнях зазначив, що КП «Служба єдиного замовника» сплачувалася заробітна плата 07.03.2012р. за лютий 2012р. в сумі 12155,26 грн. на підставі платіжних доручень № 165,172, 174, переплата по єдиному внеску на дату, що передує виплаті заробітної плати складає 1521,74 грн. та єдиний внесок при сплаті заробітної плати 07.03.2012р. за лютий 2012р. сплачено (а.с.58).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чим бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами законність та правомірність прийнятого ним рішення щодо застосування штрафних санкцій до позивача на підставі акту перевірки складеного відносно не позивача, а іншого суб'єкта господарювання - КП «Служба єдиного замовника». Жодних доказів на підтвердження порушення позивачем вищенаведених норм чинного законодавства відповідачем суду не надано, навпаки, у запереченнях відповідач зазначив, що єдиний внесок вказаним підприємством при виплаті заробітної плати 07.03.2012р. за лютий 2012р. сплачено (а.с.58).

Зазначене свідчить про те, що відповідачем протиправно та з порушенням норм вищенаведеного чинного законодавства України застосовано до позивача штрафні санкції за рішенням № 448 від 08.10.2012р.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходить із того, що у відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладеного, суд приходить до висновку про те, оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень № 448 від 08.10.2012р. прийнято відповідачем не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № D0124U000M від 24.01.2013р. позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн.(а.с. 3), а тому зазначені судові витрати підлягають відшкодуванню позивачеві із Державного бюджету України з урахуванням вимог ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа: Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника» про визнання протиправним та скасування рішення №448 від 08.10.2012р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 448 від 08.10.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва