Рішення № 30087245, 27.02.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/15/13-ц

Провадження №2/359/494/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Левченко А.В.

при секретарі Онішко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнень вказав, що 18.02.2011 р. КП "Броваритепловодоенергія" звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення та підігріву води з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.10.2007 р. по 01.08.2010 р. на суму 4 982,65 грн. 08.04.2011 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі № 2-с-46/2011 даний судовий наказ було скасовано. Тому позивач звертається до суду в позовному провадженні. На підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 25.12.2007 р. № 664 ОСОБА_1 видано службовий ордер на заселення службової квартири АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 08.07.2008р. № 321 виключено житлову площу із числа службових і на його підставі видано постійний ордер на квартиру. Основним квартиронаймачем вищезазначеної квартири за період з 25.12.2007 р. по 01.08.2010 р. є ОСОБА_1 Дана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, теплопостачання якого здійснює КП "Броваритепловодоенергія". Відповідачі отримують послуги, та щомісячно і своєчасно зобов'язані за це сплачувати кошти. Однак своєчасної сплати коштів за отримані послуги здійснено не було. В результаті несвоєчасної сплати коштів за послуги з централізованого опалення та підігріву води у відповідачів за період з 01.10.2007 р. по 01.05.2011 р. виникла заборгованість в сумі 7 221,76 грн. На даний час сума заборгованості відповідачів складає 5 048,52 грн. Вказану суму заборгованості та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позивач просить стягнути з відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, пояснивши, що позивач вважає, що відповідачі проживають у вказаній квартирі з жовтня 2007 року, саме з того часу по 01.05.2012 року в них виник борг. Як доказ користування послугами позивача з жовтня 2007 року, позивач посилається на рішення виконкому Броварської міської ради від 25.12.2007 року. Позивач з відповідачем жодних договорів не укладав, листи відповіді на заяви відповідача надсилав належним чином та у зазначений в законі строк, однак жодних даних про отримання нею таких відповідей надати позивач не може.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги визнала частково на суму 185,11 грн., при цьому пояснила, що до жовтня 2012 року ні вона, ні ОСОБА_2 не мали статусу наймача або власника вищезгаданої квартири, так як договір найму не укладався та свідоцтво на право власності на житло вони не отримували, тому в даному випадку до них не може бути застосована дія ст. 68 ЖК України та ст. 20 "Про житлово-комунальні послуги". Отримана ними квартира зовсім не була придатна для вселення та проживання без попереднього облаштування санвузлів, внутрішніх робіт з електромережі, оздоблювального ремонту, настілу підлоги, облаштування столярних виробів. Вона неодноразово зверталась до Броварської міської ради з заявами про продовження терміну дії ордеру, про що свідчить його копія, яку вона надала в судовому засіданні. 01 квітня 2009 року вона вселилась в квартиру і не заперечує, що саме з цього часу почала користуватись послугами позивача. В цей період вона неодноразово зверталась до позивача про укладення договору з врахуванням п.9 ст.44 Закону України "Про статус суддів". Але до цього часу, з вини позивача, ці питання не вирішені, договір не укладений, пільга їй не була надана. Тому в липні 2010 року вона сплатила на розрахунковий рахунок позивача кошти за отримані послуги в сумі 1014 грн., зазначивши в квитанції на оплату період сплати з квітня 2009 року по квітень 2010 року з врахуванням 50% пільги. Однак при оплаті допустила арифметичну помилку, в зв'язку з чим було недоплачено нею 185 грн. 11 коп.за період з 01.04.2009 р. по 01.04.2010 р., що підтверджується наданою квитанцією за липень 2010 року. Крім того , відповідач зазначила,що виходячи з часу звернення позивача до суду термін позовної давності становить три роки, тобто з червня 2008 року. До цього часу строк позовної давності пропущений і підлягає застосуванню.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про перенесення розгляду справи суду не надав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 08.04.2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було винесено ухвалу про скасування судового наказу від 08.02.2011 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь КП "Броваритеплоенергомережа" (а.с.5).

27.02.2007 року виконавчим комітетом Броварської міської ради було винесено рішення про включення житлової площі - квартири АДРЕСА_1 в число "службова" та про видачу судді Броварського міськрайонного суду ОСОБА_1 службового ордеру на заселення службової житлової площі, а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с.6).

25.12.2007 року виконавчим комітетом Броварської міської ради було винесено рішення про виключення вище вказаної житлової площі із числа "службова" та видачу постійного ордеру за заявою ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно з довідки виданої ОСОБА_1 19.04.2011 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8).

На підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунок суми заборгованості з жовтня 2007 р. по квітень 2011 р. в сумі 7 813,04 грн. (а.с.9) та зведену відомість про тарифи та послуги (а.с.10).

Встановлено, ОСОБА_1 неодноразово зверталася до начальника КП "Броваритеплоенергомережа" з заявою про надання їй 50 % знижки по оплаті послуг з централізованого опалення та підігріву води в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.30).

Згідно з довідки наданої Київським обласним управлінням юстиції ОСОБА_1, остання являється суддею Броварського міськрайонного суду Київської області і відповідно до п.9 ст.44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року, з послідуючими змінами, їй надається 50-відсоткова знижка оплати за займане нею та членами сім'ї житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном) (а.с.33).

Вказані її звернення залишились не розглянутими, оскільки відповідей від позивача вона не отримала жодного разу і договір з позивачем не укладався. Ці обставини в судовому засіданні позивачем не спростовані.

За період з жовтня 2010 року по 01.05.2012 рік відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 4 464,19 грн. за надані послуги з опалення та підігріву води, про що свідчить надана копія квитанції (а.с.34).

Згідно з ч.3 ст.10 УПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Частиною першою статті 19 зазначеного Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що відповідачі, які проживають у АДРЕСА_1, не укладали з позивачем відповідного договору про надання послуг з теплопостачання, та вказаний договір не було укладено з вини позивача, так як пропозицію укласти договір чи примірник типового договору про надання послуг теплопостачання відповідачі не отримували.

Заперечуючи проти повної оплати вартості наданих позивачем послуг, відповідачка посилається на те, що фактично користуватись даними послугами вона почала лише 01.04.2009 року, про що свідчить копія ордеру на квартиру, термін дії якого неодноразово продовжувався . Крім того, позивачем нарахування заборгованості здійснювалось без застосування 50 % знижки на оплату послуг з теплопостачання та підігріву води, на яку вона має право, та яка з невідомих причин не була визнана та оформлена позивачем.

Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, які регулюють відносини між споживачами і виконавцями за поданням послуг з централізованого холодного і гарячого водопостачання і теплопостачання, встановлений порядок оформлення претензій споживача до виконавця послуги у разі її неналежної якості. Дані вимого закону позивачем не дотримані.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи, що позов заявлений 20 червня 2011 року, а позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання пред'явлені за період з 01.10.2007 р. по 01.05.2011 р., то по справі підлягає розгляду сума заборгованості в межах строків позовної давності.

Разом з тим, суд приймає до уваги ті обставини, що відповідач надала до суду докази сплати за послуги позивача. Частково визнала борг за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року, обґрунтувавши його, відсутність договірних відносин між сторонами, відсутність доказів зі сторони позивача щодо фактичного користування послугами відповідачами у вказаний в позові період, відсутність доказів на спростування позиції відповідача та на підтвердження позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88, 131,209, 212 - 215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_2) солідарно на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (код 13711949) 185 грн. 11 коп. боргу та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_2) солідарно на користь держави 51 грн. державного мита.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя А.В.Левченко