Рішення № 30086795, 01.03.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

01.03.2013

Номер провадження 2/227/198/2013

Справа № 0514/9856/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Косенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 14 серпня 1990 року по 26 червня 2012 року він знаходився в трудових відносинах з підприємством шахта «Новодонецька», працюючи у шкідливих і небезпечних умовах праці. 1 березня 1999 року о 10 годині 20 хвилин під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, наслідком якого є забита рана правої кісті, відкритий перелом III п'ясної кості правої кісті. З моменту отримання травми він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні внаслідків трудового каліцтва. Висновком МСЕК від 16.06.1999 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 25% за наслідками нещасного випадку від 01.03.1999 року. Висновком МСЕК від 22.04.2008 року йому у зв»язку з травмою від 01.03.1999 року йому встановлено безстроково 15 % втрати працездатності. Після встановлення втрати працездатності ВВД ФССНВ і ПЗ у м.Добропілля йому були призначені страхові виплати передбачені законодавством, а саме одноразова допомога і щомісячні виплати. Крім матеріальної шкоди, внаслідок трудового каліцтва йому також спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 2550 гривень. Шкоду його здоров'ю спричинено з вини ДП «Добропіллявугілля», а саме низьким рівним охорони праці на підприємстві, невиконанням службових обов'язків відповідальних працівників підприємства щодо нагляду за охороною праці. Внаслідок травми на виробництві йому були заподіяні, насамперед, фізичний біль, фізичні і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Внаслідок каліцтва він втратив 15 % працездатності. З моменту отримання травми цілком порушена його нормальна життєдіяльність - він багаторазово лікувався амбулаторно та стаціонарно. В зв'язку з трудовим каліцтвом він переніс і в теперішній час відчуває фізичний біль та тривалі фізичні страждання, почуття страху, розгубленості та безпорадності. При знаходженні в лікувальному закладі він позбавляється домашнього затишку та звичайної обстановки. З причини необхідності в постійному спокою він змушений обмежити себе в спілкуванні з близькими, друзями та знайомими. Йому проходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням отриманої травми. Таким чином, внаслідок отриманої травми, йому була заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку він оцінює в сумі 2550 гривень і просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача, ОСОБА_1, в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі і просила суд його задовольнити.

Представник відповідача - Косенко С.В., діючий на підставі довіреності, позов не визнав. Вважає, що суду не надано належних доказів, які б свідчили про факт заподіяння позивачеві моральних страждань. Просив відмовити в задоволені позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються КЗпП України, постановою КМУ від 23 червня 1993р. N 472 «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» (зі змінами та доповненнями).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 працював гірником очисного забою ВП "Шахта "Новодонецька" ДП "Добропіллявугілля". Даний факт підтверджується копією трудової книжки (а.с.12-13).

Під час виконання трудових обов'язків, 01.03.1999 року, з позивачем трапився нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму, що підтверджується актом №18 про нещасний випадок форми Н-1 від 01.03.1999 року (а.с.3-4).

Висновком МСЕК від 16.06.1999 року (а.с.5) позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності з 16.06.1999 року по 16.06.2000 рік у зв'язку з трудовим каліцтвом від 01.03.1999 року.

З виписки з акту огляду МСЕК від 22.04.2008 року (а.с.7) вбачається, що позивачу з 22.04.2008р. безстроково встановлено 15% втрати працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом від 01.03.1999 року.

Враховуючи те, що правовідносини виникли в 1999 році, суд вважає, що справу слід розглядати застосовуючи КЗпП в редакції, яка діяла на час виникнення цих правовідносин і застосовувати Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, які затвердженні постановою КМУ від 23 червня 1993 р. N 472.

Відповідно до ст.153 КЗпП України (яка діяла на час правовідносин), забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

Стаття 173-1 КЗпП України (яка діяла на час правовідносин) передбачала, що відшкодування моральної шкоди провадиться власником або уповноваженим ним органом, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушили його нормальні життєві зв'язки і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Стаття 12 Закону України «Про охорону праці» (яка діяла станом на 16.06.1999 року) передбачала, що відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Станом на 16.06.1999 року порядок відшкодування шкоди визначався постановою КМУ від 23 червня 1993 р. N 472 «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» (далі по тексу Правила).

Відповідно до п.4 Правил, за наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода.

Пункт 11 вказаних Правил передбачав, що моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат.

Виплата суми відшкодування шкоди відповідно до п.30 Правил, провадиться власником, з вини якого настало ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку, професійного захворювання, або з фонду соціального страхування.

Пункт 38 Правил передбачає, що суми відшкодування шкоди виплачуються потерпілому - з дня встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_3. трапився внаслідок: порушення останнім §2 Інструкції з охорони праці для ГРОЗ.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП і що відповідач не забезпечив додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Зазначені небезпечні умови праці стали однією із причин нещасного випадку на виробництві з позивачем, який внаслідок отриманої травми отримав ушкодження здоров»я.

Пошкодженням здоров'я внаслідок отриманої на виробництві травми позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», заподіяна моральна шкода відшкодовується особі, права якої були безпосередньо порушені неправомірними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про нещасний випадок, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок виробничої травми позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях представника позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, вимоги п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2550,00 грн.( 150 х 17 грн.) в порядку відшкодування моральної шкоди.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданими позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи представника відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоров"я не заслуговують на увагу, так як в п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.

Керуючись ст..ст.5,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173-1 КЗпП України, Постановою КМУ від 23 червня 1993 р. N 472 «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля", місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля", місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.) на р\рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ГУ ДКУ Донецької області.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 01.03.2013 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 07.03.2013 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця

01.03.2013