Рішення № 30085781, 19.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.13 р. Справа № 905/956/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 03361081

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 3285064

про: стягнення 4 131,81 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Губар Д.Д.- за дов. № 431 від 18.12.2012р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 3521-Г від 14.12.2011р. у розмірі 4 131,81 грн., з яких: основний борг - 3 751,26 грн., пеня за період з 11.03.2012р. по 20.01.2013р. у розмірі 281,43 грн., 3 % річних за період з 11.03.2012р. по 20.01.2012р. у розмірі 86,37 грн. та інфляційні - 12,75 грн., крім того, судові витрати.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження таких обставин позивач надав копію договору № 3581-Г від 14.12.2011р. з додатками, копії актів приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2012р., розрахунок заборгованості, статутні документи підприємства.

Розгляд справи відкладався згідно ст.77 ГПК України.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, до канцелярії суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємців серії АА № 262052, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 25.02.2013р. не виконав.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

14.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» (Споживач) укладено договір постачання природного газу за регульованим тарифом № 3521-Г, згідно якого Постачальник постачає природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача та для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку і на умовах, передбачених Договором (п. 1.1)(а.с. 7).

Відповідно до п.1.2 Договору, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до Договору. Договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку 2 до Договору (п. 2.1).

Згідно з пунктами 2.6 - 2.8 Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість, послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних Постачальника.

Акти приймання-передані газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п. 2.9 договору).

Пунктом 4.2 Договору сторонами визначено, що до ціни на природний газ 4 028,40 грн. (у т.ч. ПДВ 671,40 грн.) додаються:

80,5680 грн. (у т.ч. ПДВ - 13,4280 грн.) - збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;

170,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 28,38 грн.) - тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами;

192,48 грн. (у т.ч. ПДВ - 32,08 грн.) - тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами;

47,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 7,86 грн.) - тариф на постачання газу за регульованим тарифом.

Загальна вартість природного газу складає 4518,8880 грн. (у т.ч. ПДВ - 753,148 грн.).

Як передбачено п. 4.6 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами в розмірі 100% оплати грошовими коштами вартості договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку 2 до Договору до початку місяця поставки.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (п. 4.7 договору).

Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу визначеного розділом 4 на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Відповідно до п. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.1, договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2012р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір про постачання природного газу підписаний обома сторонами без розбіжностей.

У додатку 1 до договору сторони визначили перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв протягом січня-квітня 2012р. природний газ в об'ємі 7 302 тис.м.куб., з яких у січні 2012р. - 2 236 тис.м.куб, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.01.2012р., у лютому 2012р. - 3 125 тис.м.куб, за актом приймання-передачі від 29.02.2012р., у березні 2012р. - 1 806 тис.м.куб, за актом приймання-передачі від 31.03.2012р., у квітні 2012р. - 135м.куб, за актом приймання-передачі від 30.04.2012р. (а.с. 14-17).

Відповідні акти приймання-передачі природного газу за період з січня 2012р. по квітень 2012р. підписані та скріплені печатками обох підприємств.

Відповідач свої зобов'язання за договором № 3521-Г від 14.12.2011р. виконав не в повному обсязі. Сума заборгованості за поставлений природний газ у відповідача перед позивачем, з урахуванням ціни на природний газ за 1000 м.куб. (грн.) 3 986,46 грн. станом на 21.01.2013р. склала 3 751,26 грн., що зумовило звернення позивача до суду.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за отриманий природний газ в сумі 3 751,26 грн., пені - 281,43 грн., 3% річних - 86,37 грн., інфляційні нарахування - 12,75 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Договір № 3521-Г від 14.12.2011р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи містять докази отримання відповідачем природного газу в обсягах, зазначених позивачем на суму 29 109,13 грн., на самперед акти прийому-передачі природного газу за період січень-квітень 2012р. (а.с. 14-17). Відповідачем частково сплачено за спожитий природний газ на суму 25 357,87 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 49895 від 29.12.2011р. на суму 2 259,44 грн., № 4680 від 09.02.2012р. на суму 6 654,29 грн., № 6021 від 21.02.2012р. на суму 7 972,92 грн., № 6239 від 22.02.2012р. на суму 3 986,46 грн., № 8230 від 12.03.2012р. на суму 498,31 грн., №8231 від 12.03.2012р. на суму 3 986,46 грн. (а.с. 29-34). Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3 751,26 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованих пені та 3% річних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається, сторонами у п. 6.2.2 договору, встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що умовами договору сторони встановили кінцевий строк для остаточних розрахунків - до 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 4.6 договору). Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за січень 2012р. - 11.02.2012р., за лютий 2012р. - 11.03.2012р., за березень 2012р. - 11.04.2012р., за квітень 2012р. - 11.05.2012р.

Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені за період з 11.03.2012р. по 20.01.2013р. у розмірі 281,43 грн., 3 % річних за період з 11.03.2012р. по 20.01.2012р. у розмірі 86,37 грн. та інфляційні - 12,75 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним і тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що отримавши природний газ у кількості та за ціною, що зазначені в актах приймання-передачі за період січень-квітень 2012р., згідно умов договору, відповідач набув право власності на вказану продукцію, а отже зобов'язаний здійснити її оплату в повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій, встановлених за несвоєчасне виконання зобов'язання. Відповідач протилежного не довів.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» про стягнення боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 3521-Г від 14.12.2011р. у розмірі 4 131,81 грн., з яких: основний борг - 3 751,26 грн., пеня за період з 11.03.2012р. по 20.01.2013р. у розмірі 281,43 грн., 3 % річних за період з 11.03.2012р. по 20.01.2012р. у розмірі 86,37 грн. та інфляційні - 12,75 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш» (83045, м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 3, ЄДРПОУ 3285064) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, ЄДРПОУ 03361081) 3 751,26 грн. основного боргу, 281,43 грн. - пені, 86,37 грн. - 3% річних., 12,75 грн. - інфляційні, 1 720,50 грн. судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2013р.

Суддя Величко Н.В.