Рішення № 30083194, 19.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.13 Справа№ 914/822/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) „Укртелеком", м. Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком», м. Львів,

до відповідача Військової частини А 2166, с. Липники,

про стягнення 36666,9 грн.

За участю представників:

від позивача: Непийвода Ю.В. - представник,

від відповідача: Барабаш О.І. - представник.

Суть спору: Позов заявлено ПАТ „Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком», м. Львів, до Військової частини А 2166, с. Липники, про стягнення 34275,16 грн. заборгованості, 1979,72 грн. пені та 412,02 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов Договору оренди рухомого майна товариства № 218-8 від 25.03.2010 р., а також нормами ст.ст. 526, 610-614, 625 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Відповідачем надано суду Довідку, в якій зазначено, що його заборгованість перед позивачем станом на 31.12.2012 р. по Договору № 218-8 становила 34275,16 грн.

Відповідачем також подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби у Залізничному районі м. Львова Львівської області. Враховуючи, що Управління Державної казначейської служби у Залізничному районі м. Львова Львівської області не є стороною Договору № 218-8, в зв»язку з невиконанням якого виник спір у справі, а платежі за договором відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України здійснюються згаданим органом за дорученнями розпорядників бюджетних коштів, яким є у тому числі й відповідач, його клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Згідно з ст. 179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями. Відповідно до ст. ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов»язання не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім цього, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Між сторонами у справі 25.03.2010 р. укладено Договір 218-8 оренди нерухомого майна товариства. Майно передано позивачем відповідачу в оренду 25.03.2010 р., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі Майна. Договір діє до 31.12.2010 р., однак, в разі відсутності заяви однієї з Сторін про припинення або зміну Договору до закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (п. 12.1. договору). Докази припинення дії договору у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані. У судовому засіданні представники сторін визнали той факт, що договір продовжує діяти. Відповідно до п.п. 3.2., 3.2.1. договору розмір орендної плати за перший місяць оренди становив 2696,48 грн., однак коригувався за кожний наступний місяць на індекс інфляції за попередній місяць, за винятком випадків дефляції. За період користування майном з 01.02.2012 р. по 01.12.2012 р. відповідач заборгував позивачу 34275,16 грн. орендної плати, яка відповідно до п. 3.1. Договору підлягала сплаті не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У матеріалах відсутні та відповідачем на вимогу ухвали суду від 27.02.2013 р. не подано докази, які б спростовували позовні вимоги в цій частині або свідчили про добровільне погашення заборгованості. Відтак, 34275,16 грн. заборгованості з орендної плати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За наведених обставин, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення на підставі п. 8.2. договору та ст. 625 ЦК України лише 935,27 грн. пені за період прострочення сплати орендної плати з липня 2012 р. по грудень 2012 р. та 360,24 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобов»язання з 21.03.2012 р. по 31.12.2012 р. включно. Решта позовних вимог в частині стягнення пені та 3 % річних задоволенню не підлягають. Позивачем необґрунтовано включено до суми заборгованості, з якої нараховувалась пеня за прострочення платежів з липня по грудень 2012 р., заборгованість з орендної плати за лютий, березень та частково квітень 2012 р., що є порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. Також при обчисленні пені і 3 % річних позивачем помилково не враховано, що згідно з умовами договору відповідач зобов»язувався сплачувати орендну плату до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а не до першого числа місяця, що настає за розрахунковим.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 2166 (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники, ЄДРПОУ 08137796) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", (01601, м.Київ, б-р Шевченка, 18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ „Укртелеком" (79010, м.Львів, вул. Пекарська, 41, ЄДРПОУ 16479714) 34275,16 грн. заборгованості з орендної плати, 935,27 грн. пені, 360,24 грн. трьох процентів річних та 1669,06 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.