Ухвала суду № 30083144, 20.03.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

20 березня 2013 року справа № 5013/1461/12

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні заяву житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому по справі № 5013/1461/12

за позовом: Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

до відповідача: Житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому;

про стягнення 68 000 грн.

Представники:

стягувача (позивача) - завідувач юридичним сектором Бамбуляк І.В., довіреність № 4 від 24.02.06;

боржника (відповідача) - Шумський О.О., довіреність № 264 від 21.05.12.

Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 06.11.12 звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення до Державного бюджету України з житлово-експлуатаційної контори № 13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому штрафу у сумі 34 000 грн. та пені у сумі 34 000 грн. на підставі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.01.13 позовні вимоги Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволені повністю, стягнуто з житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому до Державного бюджету України штраф у сумі 34 000 грн. та пеню в сумі 34 000 грн. та судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.13 апеляційну скаргу житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.01.13 повернута заявнику без розгляду.

22.02.13 на виконання вищевказаного рішення місцевим господарським судом видані відповідні накази про стягнення зазначених сум до Державного бюджету України.

11.03.13 до господарського суду надійшла заява житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому "про встановлення способу виконання судового рішення", в якій останній просить: "Встановити такий порядок виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.01.13 по справі № 5013/1461/12: відстрочити виконання рішення до 01.04.13, розстрочити виконання рішення суду з 01.04.13 по 31.03.16 шляхом сплати рівними частками щомісячно по 1800 грн. (з 01.04.13 по 29.02.16), а з 01.03.16 по 31.03.16 - 5 000 грн.".

Звернення сторони до господарського суду із заявою "про встановлення способу виконання судового рішення" Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Виходячи зі змісту поданої заяви "про встановлення способу виконання судового рішення" житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому, що містить посилання на ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, подана заява фактично є заявою про розстрочку та відстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вищеназвана заява мотивована тим, що сплатити борг до 12.03.13, як це вказано у постанові Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 05.03.13 по ВП № 36812482, боржник не може, так як існує значна кредиторська заборгованість по сплаті ПДВ, яка встановлена в судовому порядку; сплата вказаних судових зобов'язань не може ставитись в залежність від ненадання послуг населенню, яке обслуговує ЖЕК № 13; підприємству дотацій, фінансової допомоги на 2013 рік Кіровоградською міською радою не надано; випадок є винятковим.

Ухвалою господарського суду від 12.03.13 розгляд заяви призначено до розгляду в засіданні на 20.03.13.

19.03.13 до господарського суду Кіровоградським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подані заперечення на заяв , в яких зазначено про те, що відповідачем не подано, зокрема, балансу та звіту про фінансові результати за 2012 рік, без яких неможливо встановити реальний фінансовий стан відповідача, суми зобов'язань та заборгованості, які зазначені в довідках доданих до заяви не підтверджені жодним первинним документом, викладені у заяві обставини не свідчать про винятковість випадку для можливого відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.

За результатами розгляду доводів житлово-експлуатаційної контори № 13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому, заперечень на неї Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та пояснень представників сторін у засіданні господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви "про встановлення способу виконання судового рішення".

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За приписами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Житлово-експлуатаційна контора № 13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому у своїй заяві доводить своє складне фінансове становище, без доведення наявності конкретних виключних обставин та належних доказів, що ускладнюють виконання рішення господарського суду або роблять його неможливим. Така юридична особа є суб'єктом господарювання, яка здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку і, відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Те, що боржник з об'єктивних чи суб'єктивних причин перебуває у складному фінансовому стані не само по собі є виключною обставиною при відсутності доведення, що така обставина виникла саме зараз і не унеможливила виконання судового рішення, яке є обов'язковим до виконання на усій території України.

Не викладені і не доведені боржником джерела надходження грошових коштів в майбутньому, за рахунок яких будуть виконані зобов'язання по обов'язкових платежах та судових рішеннях саме у періодах, зазначених у заяві, оскільки відсутні докази і відповідні розрахунки наявності спроможності у боржника сплатити відповідні суми по грошових зобов'язаннях.

Крім того, господарський суд враховує й те, що згідно вимог ч. 1 ст. 121 ГПК України, за змістом якої відстрочка та розстрочка виконання рішення суду - це два самостійних заходи, що не можуть бути застосовані одночасно. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України, від 16.04.08 № 17/442-04 "Про розстрочку та відстрочку виконання рішення суду".

Заява житлово-експлуатаційної контори № 13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду від 22.01.13 у справі № 5013/1461/12 задоволенню господарським судом не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду від 22.01.13 у справі № 5013/1461/12 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена у п'ятиденний строк до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н. В. Болгар