Вирок № 30082108, 21.03.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Єдиний унікальний номер 750/2022/13-к

Номер провадження 1-кп/750/62/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2013 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого - судді - Самусь Л.В.

при секретарі - Сидорець Ю.В.

з участю прокурора - Домашенка О.В.

представника потерпілого

та цивільного позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові

кримінальне провадження, зареєстроване 10.01.2013 р. за №12013260010000230 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мрин, Носівського району, Чернігівської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не працюючого, інваліда 3 групи, одруженого, має на утриманні доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч.4, 190 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в:

07.11.2011 р. в денний час обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, розташованому по пр. Перемоги, 139 в м. Чернігові, надав завідомо підроблений невстановленою органом досудового розслідування особою витяг з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №319 від 18.05.2010 р., відбиток круглої печатки Міністерства оборони України з даного протоколу, відповідно до висновку технічної експертизи документів № 70 від 19.02.2013 р., нанесено струменевим способом друку за допомогою засобів оперативної поліграфії. На підставі даного витягу ОСОБА_2 було призначено підвищення до пенсії, як особі, прирівняній до інвалідів війни та пенсію, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Тобто, ОСОБА_2, ввівши в оману працівників управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, а саме, не повідомивши про те, що даного лікування з приводу поранення та контузії головного мозку в 1982 р. він не проходив, а вказаний у витязі номер протоколу 319 від 18.05.2010 р. належить не йому, а ОСОБА_3, відповідно до листа ЦВЛК №126, внаслідок чого, в подальшому ОСОБА_2 незаконно отримував підвищення до пенсії як особа, прирівняна до інвалідів війни. Таким чином, в період часу з 07.11.2011 р. по 02.10.2012 р., шляхом обману заволодів грошовими коштами на загальну суму 21881 грн. 24 коп., що належать управлінню Пенсійного фонду України в м. Чернігові.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.4 КК України, визнав повністю та у повному обсязі підтримав свої попередні свідчення, які давав у ході досудового розслідування, повністю підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, заявлений позов визнав повністю та обіцяв відшкодувати. У скоєному щиро розкаявся, жалкував з приводу ним вчиненого і просив суворо не карати, запевнивши про недопущення правопорушень у подальшому, завдану шкоду частково відшкодував та вибачився перед потерпілою стороною.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задовольнити заявлені позовні вимоги, з урахуванням добровільного часткового їх відшкодування обвинуваченим у добровільному порядку, та стягнути 14099 грн. 94 коп. матеріальної шкоди. Просив не призначати обвинуваченому суворого покарання.

На підставі ст. 349 ч.3 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, свідчення обвинуваченого, представника потерпілого та цивільного позивача, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, ніким не оспорюються, суд знаходить, що умисні дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 358 ч.4 КК України, як використання завідомо підробленого документа. Також, правильно кваліфіковані його умисні дії і за ст. 190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману. Його вина у скоєному стверджується у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до невеликої тяжкості, наявність цивільного позову, що частково завдана шкода була обвинуваченим відшкодована у добровільному порядку, враховує думку представника потерпілого та цивільного позивача, який просив не призначати суворого покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, що він є інвалідом 3 групи, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за таким, відсутність попередніх притягнень до адміністративної та кримінальної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, що обставини, які обтяжують покарання, встановлені не були, у зв'язку з чим доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у вигляді обмеження волі в мінімальних межах санкції статей закону, якими передбачене покарання за вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, але, з урахуванням всіх вищезазначених обставин, вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тобто про прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхіднім і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів, суд керується вимогами ст. 70 ч.1 КК України та виходить із принципів поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Заявлений цивільний позов управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди, обґрунтований на законі, підтверджується матеріалами справи, визнаний обвинуваченим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі з урахуванням його добровільного часткового відшкодування обвинуваченим та зменшенням розміру позову.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення технічної експертизи необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. ст. 358 ч.4, 190 ч.1 КК України і призначити покарання:

за ст. 358 ч.4 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;

за ст. 190 ч.1 КК України у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.

В силу ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (р\р 25608300287321 в ЧОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 353553, код 37972192) 14099 грн. 94 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 98 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.В. Самусь