Вирок № 30081923, 14.01.2013, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 1417/905/12

В И Р О К

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Стрєльнікова Д.В.

при секретарі Чоботаренко Т.І.,

за участю прокурора Ширяєва С.О.,

адвоката ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши 14 січня 2013 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новопавлівка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розведеного, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в :

25 жовтня 2007 року, близько 20.00 год, ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2101 (реєстраційний номер НОМЕР_1), рухався в темну пору доби, в умовах дощу, по мокрій асфальтованій проїзній частині автодороги «Миколаїв -Доманівка -Берізки», що має по одній смузі для руху в кожнім напрямку, з боку міста Миколаєва в напрямку смт. Доманівка, зі швидкістю 100 км/год., знаходячись при цьому, в порушення вимог п. 2.9 «а»Правил дорожнього руху України, у стані алкогольного сп'яніння.

Виявивши на 23 км+150 м зазначеної автодороги у своїй смузі руху перешкоду у вигляді автомобіля ВАЗ-21093020 (реєстраційний номер НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_5, що знаходився в нерухомому стані з включеними, у зв'язку в аварійною зупинкою, габаритними вогнями і ліхтарями аварійної сигналізації, які були видні на значній відстані, водій ОСОБА_4 в порушення п.п. 2.3."б", 10.1, 12.2, 12.3, 12.6."ґ", 12.9."б" Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її змінам, не обрав безпечну швидкість руху свого транспортного засобу в умовах недостатньої видимості і рухався зі швидкістю 100 км/год., замість допустимої за умовами видимості швидкості 39 км/год., при виявленні перешкоди не прийняв заходів для зниження швидкості свого транспортного засобу, аж до повної його зупинки, змінив напрямок руху автомобіля праворуч вбік узбіччя, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався біля правого краю проїзної частини в зустрічному йому напрямку, після чого зіштовхнувся з автомобілем ВАЗ-21093020.

У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої сполученої травми тіла у виді численних переломів кісток кістяка з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалася геморагічним і травматичним шоком, які у своїй сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, і які спричинили смерть ОСОБА_2 на місці ДТП.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 2.3."б", 2.9."а", 10.1, 12.2, 12.3, 12.6."ґ", 12.9."б" Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав частково і пояснив, що 25.10.2007 р., біля 20.00 год. він, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, разом с пасажиром ОСОБА_16 їхав по трасі Миколаїв-Доманівка з боку м. Миколаєва в бік с. Кринички Миколаївського району Миколаївської області. На зупинці він також в якості пасажира узяв жінку, яка сіла на переднє пасажирське сидіння. На вулиці було темно, йшов дощ, двірники його машини були включені в друге положення. Швидкість його автомобіля під час руху складала приблизно 70 км/год. За декілька кілометрів до с. Кринички він побачив, що по зустрічній смузі рухався автомобіль з включеними фарами дальнього світла. Він перемикнув світло фар на ближнє світло і коли між автомобілями була відстань приблизно 50 м зустрічний автомобіль почав покидати смугу свого руху і виїхав на його смугу руху. Він скинув швидкість і почав уходити праворуч на узбіччя. При цьому він був засліплений світлом фар зустрічного автомобіля. На дорозі нікого не було, а потім на узбіччі стався удар. Після удару у жінки, яку він підібрав на зупинці було розбите обличчя. Поряд зупинився автомобіль, водій якого запропонував свою допомогу і він посадив жінку-пасажира до вказаного автомобіля і вона поїхала. Після цього ОСОБА_5, котра була водієм автомобіля, який виїхав на його смугу і пасажир того ж автомобіля ОСОБА_8 сказали, що з ними в машині їхав чоловік. Вказаного чоловіка вони знайшли в 11 м. від місця зіткнення без ознак життя. Він знаходився по переду його автомобіля по ходу руху. Там же в кюветі він побачив дошки неподалік від свого автомобіля. Свою вину він визнає в тій частині, що допустив перевищення швидкості. Крім того ОСОБА_4 в судовому засіданні стверджував, що спиртні напої він вживав, але зробив це на місці вже після ДТП, що сталася за його участю. Також вважає, що наїзд на потерпілого ОСОБА_2 здійснив автомобіль під керуванням ОСОБА_5, а не він.

Окрім показань ОСОБА_4, вина підсудного повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 25.10.2007 р. після 19.00 год. йому зателефонувала племінниця ОСОБА_3 і повідомила про смерть його брата під час ДТП на трасі «Миколаїв-Доманівка-Березки». Разом з дружиною біля 19.30 год. він приїхав на місце пригоди, де побачив співробітників ДАЇ. Там же в кюветі він побачив брата, який помер в його присутності. Після цього він спитав, хто водій «Жигулів»і йому представився ОСОБА_4, від якого йшов сильний запах алкоголю. Лобового скла в автомобілі ОСОБА_4 не було, а в салоні автомобіля останнього він побачив шапку свого брата зі слідами фарби синього кольору. При цьому автомобіль ОСОБА_4 знаходився в кюветі, його передні колеса були на узбіччі перпендикулярно проїзній частині, а задні в глибині кювету. Також на автомобілях ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були пошкоджені ліві фари. Автомобіль ОСОБА_5 стояв на лівій смузі дороги. В автомобілі ОСОБА_5 світло фар було ближнє і працювало аварійне світло. На другий день він знайшов в кюветі туфлі свого брата. Також там лежав дерев'яний щит.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 25.10.2007 р. біля 20.00 год. їй зателефонувала ОСОБА_5 і сказала під'їхати до повороту на с. Новоселівка, у зв'язку зі смертю її батька. Приїхавши на місце вона побачила машину ОСОБА_5, яка стояла на смузі зустрічного руху, задніми колесами в кюветі, а передніми на узбіччі. Машина ОСОБА_4 стояла перпендикулярно проїзній частині в кюветі. Відстань між автомобілями була 5-6 м. При цьому в автомобілі ОСОБА_4 не було лобового скла, а на його задньому сидінні спав чоловік. Тіло її батька без ознак життя знаходилось в 5-6 м. від машини ОСОБА_4. На землі в кюветі вона побачила дві шапки. Одну з них вона поклала на капот машини. Від ОСОБА_4 відчувався сильний запах алкоголю, а в рукав він тримав пляшку схожу на пивну. Коли вона спитала у пасажира, що знаходився в автомобілі ОСОБА_4, хто збив її батька, той вказав на ОСОБА_4. Відстань між машинами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 була приблизно 5-7 м. Там же на землі лежали дошки.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 25.10.2007 р. вона з ОСОБА_2 була на дачі у ОСОБА_5. Приблизно о 19.00 год. вони зібралися їхати додому і завантажили зверху на багажник машини ОСОБА_5 дошки. Після цього вони виїхали на автомобілі під керуванням ОСОБА_5 з боку с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області в напрямку с. Улянівка. Швидкість руху їх машини складала приблизно 50-60 км/год. Було темно і йшов дощ. На під'їзді до с. Улянівка з верхнього багажника їх автомобіля на дорогу впали дошки. ОСОБА_5 розвернула машину в протилежний бік, тобто в напрямку м. Миколаєва і зупинила її частково на узбіччі, а частково на проїзній частині в межах тої ж смуги руху, по який вони рухалися до цього. При цьому вона увімкнула фари автомобіля і аварійне світло. Після цього, рухаючись пішки в бік м. Миколаєва вона і ОСОБА_2 пішли збирати дошки, які лежали на узбіччі. ОСОБА_2 йшов попереду в 50 м від неї. Коли вона віддалилася приблизно на 50 м від машини ОСОБА_5, то відчула удар в праве плече, а коли отямилася, то побачила як ОСОБА_4 зі своєї машини витягував жінку, яку потім увезли. З задніх дверей машини ОСОБА_4 також виліз чоловік. Що сталося з ОСОБА_2 вона не бачила. При цьому звук наближення машини ОСОБА_4 вона не чула через дощ, але щось наближалося, бо вона помітила світло. Виходячи з обставин на місці ДТП, вважає що відчула удар від машини ОСОБА_4, тому що інших машин, окрім машини ОСОБА_5, яка стояла, і машини ОСОБА_4 на місці не було. Зазначені машини мали механічні пошкодження. Далі вона почала шукати ОСОБА_2, якого знайшла ще живим. ОСОБА_2 лежав на відстані 7-10 м перед автомобілем ОСОБА_4 по ходу руху в бік с. Доманівка. Також вона бачила ОСОБА_4, який пив горілку. Потім приїхали швидка і міліція.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 25.10.2007 р., в темну пору доби вона, керуючи своїм автомобілем, їхала з дачі від с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області в бік с. Улянівка. Йшов дощ. Разом з нею їхали пасажири ОСОБА_2 і ОСОБА_8. На багажнику встановленому на даху її машини знаходились дошки, які були закріплені джгутом. Не під'їзді до с. Улянівка дошки впали з багажника і вона зупинила машину, щоб їх зібрати. При цьому вона розвернула машину в напрямку м. Миколаєва в смузі по якій рухалась до цього. На її автомобілі горіли габаритні вогні і аварійне освітлення. Після зупинки всі хто знаходився в машині вийшли з неї і пішли збирати дошки складаючи їх на багажник. Так як дошки не були закріплені належним чином вона з'їхала з проїзної частини на узбіччя, де зупинила автомобіль, зафіксувавши його ручним гальмом і відійшла від свого автомобіля приблизно на 16 м вбік с. Улянівка. ОСОБА_2 в в цей момент відійшов від її машини в бік м. Миколаєва приблизно на 50 м., а відповідно від неї -на 70 м. ОСОБА_8 йшла за ОСОБА_2 позаду. Потім вона почула гул машини, за якою їхала ще одна машина, наближаючись з боку с. Сливине. Далі пролунав звук удару. Автомобіль під керуванням ОСОБА_4 лівою фарою вдарив її машину також в область лівої фари, а той автомобіль, що їхав за машиною ОСОБА_4 продовжив рух далі. Від удару її машину розвернуло поперек дороги, а машина ОСОБА_4 опинилася в кюветі. Після цього ОСОБА_4 вийшов зі свого автомобіля разом з пасажиром чоловіком і почали витягувати пасажира жінку. При цьому ОСОБА_4 поводив себе агресивно і був в стані алкогольного сп'яніння. Вона спитала у ОСОБА_4 де її пасажир ОСОБА_2, але той відповів, що нікого не бачив. В свою чергу вона з ОСОБА_8 пішли шукати ОСОБА_2. Спочатку ОСОБА_8 знайшла черевик ОСОБА_2, а потім в 3 м. від її машини та приблизно в 3-5 метрах перед машиною ОСОБА_4, по ходу руху останнього, побачила самого ОСОБА_2. ОСОБА_2 лежав на землі головою в бік с. Улянівка. Після цього по телефону вона викликала на місце лікаря, який по прибутті зафіксував смерть ОСОБА_2. ОСОБА_4 в цей час дістав пляшку горілки і почав її розпивати. Після цього вона викликала страхову компанію і міліцію. Наступного дня на місці пригоди вона знайшла шапку ОСОБА_2 зі слідом синьої фарби.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що 25.10.2007 р. приблизно о 20.00 год. зателефонувала ОСОБА_5 і попросила привезти фельдшера на місце ДТП на ділянці дороги між с. Кринички та Улянівкою. Вона зателефонувала фельдшеру, після чого її чоловік узяв машину, вони заїхали за фельдшером і через хвилин п'ятнадцять прибули на місце ДТП. По прибутті фельдшер оглянула ОСОБА_2 і зафіксувала його смерть. Машина ОСОБА_4 ("Жигулі" голубого кольору) по напрямку руху з м. Миколаєва вбік с. Улянівки була праворуч в кюветі, її лобове скло було розбите, а на капоті машини була кров. ОСОБА_2 лежав на землі приблизно в 6 м перед автомобілем ОСОБА_4 по ходу його руху, за автомобілем ОСОБА_4 на узбіччі дороги лежали дошки. Там же вона побачила як по дорозі ходив ОСОБА_4, який був в стані сильного алкогольного сп'яніння, а другий чоловік спав в його машині теж в стані алкогольного сп'яніння. В машині ОСОБА_4 було багато пляшок від спиртних напоїв. На її питання ОСОБА_4 відповів їй, що він їхав з смт. Ольшанське в сторону с. Степове і що збили чоловіка. Хто саме збив чоловіка він не зазначав. Також ОСОБА_4 повідомив їй, що вжив спиртні напої після ДТП. В свою чергу ОСОБА_5 розповіла їй, що зупинила свою машину і пішла в туалет, а ОСОБА_2 пішов перевіряти чи немає на узбіччі дощок. В момент наїзду на ОСОБА_2 її машина стояла, а вона зійшла з узбіччя і в машині не знаходилась. На машині ОСОБА_5, кольору гнилої вишні, вона не побачила слідів схожих на кров. Потім вона з чоловіком возила ОСОБА_5 до лікарні для проходження медичного освідування.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 25.10.2007 р. йому на мобільний телефон подзвонила ОСОБА_5 і повідомила, що потрапила в аварію. Після цього він з дружиною на його автомобілі поїхали на місце ДТП, де побачили двох жінок та двох чоловіків, які не могли зрозуміти де подівся ОСОБА_2. У нього був ліхтарик і вони знайшли ОСОБА_2 приблизно в 5 метрах від машини ОСОБА_4, яка знаходилась в кюветі. Там же на узбіччі по ходу руху в бік с. Улянівка знаходились дошки. При цьому спочатку лежали дошки, далі, приблизно через 15 метрів, знаходився автомобіль ОСОБА_4, а ще приблизно в 5 м від машини ОСОБА_4 на землі лежав ОСОБА_2. Біля машини ОСОБА_4 лежала шапка ОСОБА_2, а в шапці були осколки скла та талон техогляду від машини ОСОБА_4. Лобове скло машини ОСОБА_4 було розбите, пошкоджене ліве крило, а на правій стороні капоту була кров. Машина ОСОБА_5 в цей момент стояла поперек дороги ближче до правої сторони по ходу руху з боку м. Миколаєва. На її машині працювало габаритне освітлення. Відстань між машинами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 становила 5-6 м. ОСОБА_4 та його товариш були в стані алкогольного сп'яніння і вели себе агресивно. При цьому сам ОСОБА_4 стверджував, що він не винен в ДТП, а товариш ОСОБА_4 пішов спати до машини останнього. В машині ОСОБА_4 він бачив купу пляшок. Після цього він возив ОСОБА_5 на освідування до лікарні і остання розповідала, що зупинила машину і пішла в туалет, а ОСОБА_2 пішов шукати дошки, які впали з багажника її машини. В цей момент вона почула різкий звук машини, що наближалася, потім удар і побачила як її машину розвернуло. Коли за машиною ОСОБА_5 приїхав евакуатор, він особисто знімав її з ручного гальма та з першої передачі. Машина ОСОБА_5 була вишневого кольору, слідів крові на ній не було, машина була чиста.

Свідок ОСОБА_12 показала, що 25.10.2007 р. вона їхала з смт. Ольшанське до с. Степове Миколаївського району Миколаївської області. На зупинці біля с. Кринички вона зупинила попутну машину синього кольору під керуванням ОСОБА_4 і попросила довезти її до с. Степове. В машині знаходився ще один чоловік, який сидів позаду. Вона сіла на переднє пасажирське сидіння і при цьому запах алкоголю не відчула. Машина рухалась зі швидкістю 60-70 км/год. Проїхавши якійсь час, вона побачила приблизно в 30 м. зустрічну машину яка вискочила на їх сторону, почула удар і вискочила з машини. Чоловік який знаходився позаду теж вискочив з машини. Їх машина опинилася в кюветі, а машина ОСОБА_5 стояла на проїзній частині. Після зіткнення ліва фара в машині ОСОБА_5 згасла, хоча до цього світло фар цієї машини було дальнім. До неї підбігла жінка і сказала: «Це я була за кермом.». Біля них зупинилась інша машина, яка рухалась по трасі і її водій запропонував свою допомогу. Оскільки в неї з підборіддя текла кров вона сіла до нього в машину і її відвезли до Миколаївської ЦРЛ. До зіткнення з машиною ОСОБА_5 інших ударів вона не відчула.

Вина ОСОБА_4 також підтверджується письмовими доказами.

Так з рапорту, протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, фототаблиці і схеми, а також протоколів огляду і перевірки технічного стану транспортних засобів від 25.10.2007 року вбачається, що на 23 км+150 м автодороги "Миколаїв-Доманівка-Берізки", неподалік с. Улянівка Миколаївського району Миколаївської області, за межами населеного пункту мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення і механічне пошкодження автомобілів "ВАЗ-2109", номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5 та "ВАЗ-2101", номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, а також зазнав тілесних ушкоджень та помер на місці ДТП пішохід ОСОБА_2 Вказана ДТП мала місце в темну пору доби, в умовах дощу. Повздовжній і поперечний профіль дороги горизонтальний. Проїзна частина: среднньозернистий асфальтобетон, дорожнє покриття мокре, без вибоїн і ушкоджень. Ширина проїзної частини в місці ДТП 7.8 м, ширина узбіччя в напрямку с. Улянівка Миколаївського району 1.3 м, ширина узбіччя в напрямку м. Миколаєва 2.3 м. Дорожня розмітка в місці ДТП -1.5 переривчаста лінія Додатка 2 Правил дорожнього руху України. Дорожні знаки в місці ДТП відсутні. У місці ДТП виявлений слід юза, залишений автомобілем ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, довжиною 9.0 м, який починається на інтервалі 0.0 м від правого краю проїзної частини і закінчується на інтервалі 4.6 м від правого краю проїзної частини по ходу руху в напрямку с. Улянівка. У місці ДТП виявлений осип скла, що знаходиться на інтервалі 0.0 м від правого краю проїзної частини по ходу руху в напрямку с. Улянівка шириною 10.7 м і розташована на смузі руху в напрямку с. Улянівка. Автомобіль ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1 після ДТП розташований в кюветі смуги руху в напрямку с. Улянівка Миколаївського району Миколаївської області в інтервалі 1.7 м від передньої і 4.8 м від задньої осі до правого краю проїзної частини. Автомобіль ВАЗ-21093020 д.н. НОМЕР_2, після ДТП розташований на проїзній частині, в інтервалі 5.4 м від передньої і 5.7 м від задньої осі до правого краю проїзної частини по ходу руху в напрямку с. Улянівка Миколаївського району Миколаївської області. (т. 1 а.с. 3-17)

Згідно протоколу медичного огляду № 9713 від 25.10.2007 р. у водія ОСОБА_4 станом на 23.15 год. встановлена гостра інтоксикація внаслідок вживання етилового алкоголю. Згідно протоколу медичного огляду № 9712 від 25.10.2007 р. встановлено, що водій ОСОБА_5 станом на 23.00 год. знаходилась у тверезому стані. (т. 1 а.с. 18, 19)

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1799 р. від 02.11.2007 р. смерть ОСОБА_2 настала в результаті тупої сполученої травми тіла у виді численних переломів кісток кістяка з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалася геморагічним і травматичним шоком. У своїй сукупності зазначені тілесні ушкодження носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. Характер і локалізація тілесних ушкоджень дозволяють припустити, що потерпілий перед наїздом на нього транспортного засобу знаходився у вертикальному положенні, передньою поверхнею тіла повернутий до автомобіля. В крові трупа ОСОБА_2 етиловий спирт не виявлений. (т. 1 а.с. 29-31)

Згідно висновку авто-технічної експертизи № 2/350 від 17.12.2007 р. кермо, ходова частина і гальмівна системи автомобіля ВАЗ-2101 державний номер НОМЕР_1 до ДТП знаходилися в працездатному стані і не мали несправностей, які могли б виникнути до ДТП і вплинути на рух зазначеного транспортного засобу, обумовивши раптовий неочікуваний водієм увід автомобіля від прямолінійного руху при гальмуванні, русі накатом чи відмову систем. (т. 1 а.с. 39-49)

Згідно висновку експерта № 2/351 від 14.12.2007 р. кермо, ходова частина і гальмівна системи автомобіля ВАЗ-21093020 державний номер НОМЕР_2 знаходилися в працездатному стані і не мали несправностей, які могли би виникнути до ДТП, обумовивши раптовий, неочікуваний для водія увід автомобіля від прямолінійного руху при гальмуванні, русі накатом чи відмову систем. (т. 1 а.с. 57-64)

Згідно висновку експерта № 4/158 від 21.12.2007 р. під час первісного контактування автомобіль ВАЗ-21093020, державний номер НОМЕР_2 розташовувався лівою передньою частиною до лівої передньої частини автомобіля ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1. Під час первісного контактування повздовжні осі автомобілів знаходилися під кутом 167±5°. Зіткнення автомобіля ВАЗ-21093020, державний номер НОМЕР_2 та автомобіля ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1 сталось на смузі руху автомобіля ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, в місці де розташований початок осипу скла та слід залишений автомобілем ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, та під час якого автомобіль ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1 виїжджав на узбіччя своєї смуги руху та лівими колесами знаходився на своїй смузі руху на відстані біля 1.2 м від правого краю своєї смуги руху, а автомобіль ВАЗ-21093020, державний номер НОМЕР_2 розташовувався на смузі руху автомобіля ВАЗ-2101 та лівим переднім колесом на відстані близько 1.2 м від правого краю смуги руху автомобіля ВАЗ-2101. Під час первісного контактування автомобіль ВАЗ-21093020, державний номер НОМЕР_2 ймовірно знаходився в нерухомому стані. (т. 1 а.с. 91-111).

Згідно висновку експерта № 1/79 від 27.03.2008 р. у розглядуваній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 під час руху в темну пору доби поза межами населеного пункту, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2 та п. 12.6 «ґ»Правил дорожнього руху України, згідно яких: п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. п. 12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух зі швидкістю: ґ) іншим транспортним засобам: на автомагістралях - не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів - не більш 110 км/год, на інших дорогах - не більш 90 км/ч. При виявленні перешкоди для руху у виді автомобіля, який знаходиться в межах смуги руху автомобіля ВАЗ-2101, водій ОСОБА_4 з метою запобігання зіткнення з ним, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно здатний виявити, він повинен вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Дозволене вищевказаними вимогами застосування водієм об'їзду може бути реалізовано тільки при умові, що він гарантовано забезпечить безпеку дорожнього руху, тобто водій перед виконанням маневру зможе визначити безпечну траєкторію руху транспортного засобу, дотримання якої виключить можливість контакту з об'єктом, який створює перешкоду для руху. В світлі вищевказаних вимог, застосування водієм маневру об'їзду, можливе лише за умови забезпечення водієм безпеки даного маневру, тобто виключення можливості створення небезпеки для інших учасників руху, та при дотриманні водієм вимог п. 13.1 та п. 13.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких: п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п. 13.3. Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. У розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-21093020 ОСОБА_5, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинна була діяти у відповідності до вимог п. 15.1, п. 15.2 та п. 15.11 Правил дорожнього руху України, згідно яких: п. 15.1. Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі; п. 15.2. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху); п. 15.11. У темну пору доби і в умовах недостатньої видимості стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги. У розглядуваній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля ВАЗ-21093020 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 15.1, п. 15.2 та п. 15.11 Правил дорожнього руху України. У зазначеній дорожній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.2 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України. У випадку швидкості руху автомобіля ВАЗ-2101 100 км/год в діях водія ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.6 «ґ»Правил дорожнього руху України, в частині перевищення водієм допустимої на даній ділянці шляху швидкості руху - 90 км/год, яка регламентована вимогами зазначеного пункту Правил дорожнього руху України. При дотриманні водієм автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України він мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ-21093020, який в нерухомому стані знаходився в межах його смуги руху, також якщо б у вказаній ситуації водій ОСОБА_4 не застосовував маневр об'їзду автомобіля ВАЗ-21093020 із правого боку з виїздом на узбіччя, який в зазначених умовах не відповідав вимогам безпеки дорожнього руху, то відповідно виключалася можливість здійснення наїзду на пішохода. У розглядуваній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-21093020 ОСОБА_5 своїми діями, які не відповідали вимогам п. 15.1, п. 15.2 та п. 15.11 Правил дорожнього руху України, створила необхідні умови для виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, але оскільки проведеним дослідженням встановлено, що водій автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 міг запобігти виникненню даної пригоди при належному дотриманні ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, то у вказаній дорожній ситуації невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. (т. 1 а.с. 163-174)

Згідно висновку комплексної комісійної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 16-к/3465-3469-3471 від 31.03.2011 р. з технічної точки зору, локалізоване розташування на проїзній частині осипу осколків скла, приблизно вказує на розташування місця зіткнення транспортних засобів, тобто в смузі руху автомобіля ВАЗ-2101. З урахуванням взаємного розташування автомобілів у момент зіткнення, ймовірного руйнування фар автомобілів у момент первісного контактування, а також положення осипу осколків скла, яка ймовірно утворилася при осипу осколків зруйнованих фар, в. т.ч. і при післяконтактному переміщенні автомобілів, імовірно, що в момент зіткнення автомобіль ВАЗ-2101 розташовувався лівою частиною на проїзній частині, а правою на узбіччі, а автомобіль ВАЗ-2109 на проїзній частині смуги руху в напрямку м. Миколаєва. Водію автомобіля ВАЗ-2109, при необхідності зупинитися в темний час доби, у своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними в пунктах 15.1,15.11 ПДД, а саме: «Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися в спеціально відведених місцях або на узбіччі», «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості стоянка поза населеними пунктами дозволяється тільки на майданчиках для стоянки чи за межами дороги». Дії водія автомобіля ВАЗ-2109, що передували ДТП не відповідали пунктам 15.1,15.11 ПДД. Водію автомобіля ВАЗ-2101, з моменту виявлення в смузі свого руху автомобіля ВАЗ-2109, у своїх діях необхідно керуватися вимогами, викладеними в п. 12.3 ПДД, а саме: «У разі виникнення небезпеки для руху чи перешкоди, яке водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди». Викладене в дослідницькій частині висновку дає підставу технічного характеру припускати, що в причинному зв'язку з ДТП, що настало знаходяться дії обох водіїв: автомобіля ВАЗ-2101 і ВАЗ-2109, які не відповідають ПДД. В умовах даної пригоди величина безпечної швидкості руху за умовами видимості дороги з автомобіля ВАЗ-2101, складала близько 32 км/год. Швидкість руху автомобіля ВАЗ-2101 обрана водієм не відповідала умовам видимості в місці ДТП, а дії водія ОСОБА_4 в частині обрання швидкості не відповідали вимогам п. 12.2 ПДД. Наявність таких ушкоджень, як «батоговий»перелом шийного відділу хребта, розривши аорти свідчить про велику швидкість автомобіля, що рухається, у момент зіткнення з пішоходом - порядку 100 км/год. З урахуванням розташування місця первинного контакту (гомілки попереду) і приданого тілу повздовжнього обертання лівим плечем уперед (крім закидання тіла назустріч руху транспортного засобу), комісія експертів дійшла висновку, що відкидання тіла потерпілого відбулося вперед і вправо по відношенню до автомобіля. З урахуванням великої швидкості руху автомобіля в момент зіткнення з пішоходом, напрямку руху та обертання тіла потерпілого від удару транспортним засобом відкидання тіла і перебування трупа в місці, зазначеному на схемі ДТП, не виключається.(т. 2 а.с. 399-413).

Згідно висновку комплексної автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи № 5204 від 15.08.2011 р. показання свідка ОСОБА_12 у частині опису параметрів переміщення автомобіля ВАЗ-2109 при виїзді на смугу зустрічного руху перед зіткненням з автомобілем ВАЗ-2101 з технічної точки зору не спроможні. Показання ОСОБА_4 у частині опису параметрів переміщення автомобіля ВАЗ-2109 при виїзді на смугу зустрічного руху перед зіткненням з автомобілем ВАЗ-2101 з технічної точки зору не спроможні. При умовах викладених у постанові про призначення експертизи, зупинний шлях автомобіля ВАЗ-2101, при обраній водієм швидкості руху складав близько 149 м. За умови, якщо видимість автомобіля ВАЗ-2109, з місця водія автомобіля ВАЗ-2101 настає на відстані 229,9 м, водій автомобіля ВАЗ-2101 мав би технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ-21093 і наїзд на пішохода, шляхом застосування екстреного гальмування. За умови, якщо видимість автомобіля ВАЗ-2109, з місця водія автомобіля ВАЗ-2101 настає на відстані 229,9 м., водій автомобіля ВАЗ-2101 мав би технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ-21093 і наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування, за умов руху зі швидкістю припустимою за умовами видимості в місці ДТП. (т. 3 а.с. 16-21).

Згідно висновку комісійної автотехнічної експертизи № 10503/234 від 12.01.2012 р. в дорожній обстановці що склалася водій автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, а якщо він рухався зі швидкістю 100 км/год, то і відповідно до вимог п.п. 12.6 г), 12.9 б) Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21093020 ОСОБА_5 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 15.1, 15.2 і 19.4 Правил дорожнього руху України. В дорожній обстановці що склалася дії водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 12.2 і 12.3 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4 вимогам п.п. 10.1 і 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Якщо водій ОСОБА_4 рухався зі швидкістю 100 км/год., то його дії не відповідали і вимогам п.п. 12.6 г), 12.9 б) Правил дорожнього руху України, але не знаходяться, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. У дорожній обстановці що склалася в діях водія автомобіля ВАЗ-21093020 ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України які, з технічної точки зору, знаходилися б у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. (т. 3 а.с. 122-132).

Дослідивши у сукупності всі обставини даної справи і відповідні докази суд не бере до уваги доводи ОСОБА_4 в тій частині, що він не здійснював наїзду на пішохода ОСОБА_2, який спричинив смерть останнього.

Так, дані отримані при огляді місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, а також дані отримані в процесі допитів та під час проведення відтворень обстановки і обставин події з учасниками, і очевидцями ДТП в подальшому були використані при проведенні низки судових авто-технічних експертиз, в тому числі в комплексі із судово-медичними даними щодо наявних тілесних пошкоджень і причин смерті пішохода ОСОБА_2 Аналізуючи в сукупності зібрані по справі докази та підсумовуючи висновки судових експертиз суд встановлює факт злочинного порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 2.3."б", 2.9."а", 10.1, 12.2, 12.3, 12.6."ґ", 12.9."б" Правил дорожнього руху України, що знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_2 При цьому характер тілесних пошкоджень на трупі потерпілого, механічні пошкодження автомобіля ВАЗ-2101, зокрема наявність на правому боці кришки капота слідів схожих на кров, відсутність лобового скла, наявність на шапці потерпілого слідів синьої фарби, що вбачається з показань свідків, а також дані замірів зроблених на місці ДТП, з урахуванням висновків судових експертиз, вказують на те, що зіткнення автомобіля ВАЗ-2101 під керуванням ОСОБА_4 з пішоходом ОСОБА_2 відбулося на узбіччі автодороги «Миколаїв -Доманівка -Берізки», яке знаходиться на шляху слідування від м. Миколаєва в напрямку с. Доманівка і прилягає до проїзної частини смуги руху водія ОСОБА_4 При цьому таке зіткнення відбулося на швидкості автомобіля ВАЗ-2101 порядку 100 км/год. Що стосується зіткнення автомобіля ВАЗ-2101 під керуванням ОСОБА_4 з автомобілем ВАЗ-21093020, належним ОСОБА_5, то аналіз вище наведених доказів вказує на те, що це зіткнення вже було вторинним після зіткнення автомобіля ВАЗ-2101 з пішоходом ОСОБА_2 До того ж досліджені судом докази вказують на те, що перед зіткненням автомобіль ВАЗ-21093020 знаходився в нерухомому стані. В мотивувальній частині висновку комісійної автотехнічної експертизи № 10503/234 від 12.01.2012 р. (т. 3 а.с. 131) комісія експертів зазначає, що в розглядуваній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21093020 ОСОБА_5 своїми діями створила не небезпеку, а перешкоду для руху водію автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_4, оскільки її автомобіль знаходився в нерухомому стані, а увімкнені габаритні вогні та увімкнені ліхтарі аварійної світової сигналізації були видні на значній відстані (229,3 м).

При оцінці показань підсудного ОСОБА_4, а також свідка ОСОБА_12, яка була пасажиркою автомобіля керованого ОСОБА_4, про невелику відстань до перешкоди у вигляді автомобіля ВАЗ-21093020 на їх смузі руху, допустиму швидкість руху автомобіля ВАЗ-2101, а також про відсутність зіткнення з пішоходом, суд не бере їх до уваги, оскільки вони спростовуються сукупністю обґрунтованих і компетентних висновків судових експертиз, в яких зазначається про неспроможність показань цих осіб з технічної точки зору. До того ж показання ОСОБА_4 і свідка ОСОБА_12 носять суто суб'єктивний характер, оскільки сприйняття ними дорожньої обстановки відбувалось в умовах високої швидкості руху автомобіля ВАЗ-2101, в темну пору доби, в умовах сильно обмеженої видимості, що додатково ускладнювалося наявністю дощу. Крім того, під час керування автомобілем ВАЗ-2101 водій ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, що також суттєво вплинуло на об'єктивність, правильність і адекватність сприйняття ним дорожньої обстановки.

Щодо тверджень ОСОБА_4 про те, що він вжив спиртні напої безпосередньо після ДТП, а на момент керування транспортним засобом знаходився в тверезому стані, то вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5, яка за зовнішніми ознаками одразу після ДТП виявила, що ОСОБА_4 був в нетверезому стані. Факт знаходження ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується і даними його медичного огляду після ДТП. До того ж, п. 2.10. є) Правил дорожнього руху України прямо забороняє до проведення медичного огляду вживати водію без призначення медичного працівника алкоголь, наркотики, а також лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Маючи право керування транспортними засобами, а також за наявності великого практичного водійського досвіду ОСОБА_4 не міг не знати про зазначену вимогу законодавчого акту. Отже умисне і свідоме ігнорування Правил дорожнього руху України в цій частині та демонстративне вживання ОСОБА_4 алкогольних напоїв після ДТП у присутності інших осіб свідчить про намагання підсудного приховати факт його перебування в стані алкогольного сп'яніння в момент керування транспортним засобом, і таким чином ввести в оману орган досудового слідства, а в подальшому і суд стосовно свого дійсного стану, та причин створення ним ДТП. Показання ОСОБА_4 суд розцінює як спосіб захисту і спробу уникнення кримінальної відповідальність за вчинений ним злочин, в тому числі намаганням перекласти свою вину на інших учасників дорожнього руху.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд находить вину підсудного ОСОБА_4 доведеною і кваліфікує його дії за ст. 286 ч. 2 КК України -порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, а також його особу.

ОСОБА_4 характеризується позитивно, раніше не судимий, не працює.

Обставиною що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_4 є його позитивна характеристика, а обставиною що обтяжує його покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з викладеного, суд вважає що для виправлення і запобігання вчинення нових злочинів стосовно ОСОБА_4 має бути обране покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства, а враховуючи грубе порушення останнім п.п. 2.9. а), 2.10. є) Правил дорожнього руху України та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, окрім основного покарання підсудному слід призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення спеціального права.

Розв'язуючи питання заявленого у справі цивільного позову суд дійшов наступного. Потерпіла і цивільний позивач ОСОБА_3, яка є дочкою потерпілого ОСОБА_2 заявила позовні вимоги про відшкодування їй майнової та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги потерпіла обґрунтувала тим, що злочином їй була заподіяна майнова шкода, яка полягала у понесених нею витратах на ритуальні послуги з поховання ОСОБА_2 в розмірі 700 грн., а також приблизно 5000 грн. на проведення поминального обіду.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження видатки потерпілої ОСОБА_3 на ритуальні послуги в розмірі 700 грн., які були нею сплачені 26.10.2007 року суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 246, 247) Тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими, доведеними і на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України зазначену суму слід стягнути на її користь з винної особи -ОСОБА_4 В той же час суду не надано належних доказів здійснення потерпілою видатків на поминальний обід в сумі 5000 грн., а наявна у справі розписка про взяття ОСОБА_3 5000 грн. у борг на поховання батька не відображає реальних витрат потерпілої на ці цілі. (т. 1 а.с. 248) Отже вимоги потерпілої ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_4 5000 грн. у відшкодування майнової шкоди задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог потерпілої немайнового характеру, то суд встановив, що ОСОБА_3 внаслідок злочину зазнала моральної шкоди, яка полягає у безповоротній втраті нею близького родича, що призвело до зміни звичайного укладу її життя, негативних емоцій, непередбачених хвилювань, переживань та душевних страждань з цього приводу. З огляду на таке позовні вимоги потерпілої про відшкодування їй моральної шкоди, а також їх розмір є обґрунтованими і у відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України з підсудного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 50000 грн.

Судові витрати, які складаються з затрат на проведення судових експертиз по справі (т. 1 а.с. 38, 56, 90, 162; т. 2 а.с. 414; т. 3 а.с. 22) суд, у відповідності до ст. 93 КПК України, відносить на рахунок підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

П р и с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання після набрання даним вироком законної сили.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди -700 грн., у відшкодування моральної шкоди -50 000 грн., а всього -50 700 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області (ЗКПО-25574110, банк -ГУДК у Миколаївській області МФО-826013, р/р 31251272210005) судові витрати в розмірі 3407 грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судові витрати в сумі 3168 грн. 00 коп.

Речові докази по справі: автомобіль марки "ВАЗ-2101", номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_15 -залишити у володінні ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 24, 193)

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Д.В. Стрєльніков

14.01.2013