Постанова № 30081412, 12.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2013 р. № 820/511/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П,

за участю: представника позивача - Пєліхова О.І., ;

представників відповідача - Шульги В.Т., Кисельової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Бріг"

до Харківської обласної митниці,

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської обласної митниці, в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" Харківської обласної митниці:

- від 11.01.2013 р. №19 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності" в розмірі 33917,73 грн. (у тому числі 25400,80 грн. за основним платежем та 8516,93 грн. за штрафними санкціями);

- від 11.01.2013 р. № 20 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем "Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності" в розмірі 6784,35 грн. (у т. ч. 5080,16 грн. - основний платіж та 1704,19 грн. - штрафні санкції).

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг" зазначило, що вважає прийняті Харківською обласною митницею рішення № 19 та № 20 від 11.01.2013 р. про визначення суми податкового зобов'язання на підставі акту № 0067/12/807000000/21174655 від 27.12.2012 р. необґрунтованими, помилковими та такими, що не відповідають нормам законодавства, а отже підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснили, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення Харківської обласної митниці про визначення суми податкового зобов'язання за № 19 та № 20 від 11.01.2013 р. є цілком законним та обґрунтованим, складеним відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на виконання наказу Харківської обласної митниці від 14.12.2012 р. № 1146 «Про проведення перевірки» комісією Харківської обласної митниці проведена невиїзна документальна перевірка фактів митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Бріг» (код ЄДРПОУ 21174655) товару «клей поліуретановий», ввезеного на митну територію України за митними деклараціями від 15.04.2010 р. № 8000000012/2010/112933, від 14.04.2011р. №807070001/2011/123515, 22.02.2012 р. №807100000/2012/404662 в термін з 20.12.2012 р. по 25.12.2012 р., за результатами якої відповідачем складено акт № 0067/12/807000000/21174655 від 27.12.2012 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки, що у відповідності до вимог Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.01 р. № 2371-ІІІ зі змінами, а саме примітки 2(е) до групи 39 та примітки 4 до групи 32, правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, що є невід'ємною частиною митного тарифу України; тексту "Пояснень до УКТЗЕД", затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.10 р. № 1561, а саме виключень у поясненнях до товарної позиції 3506, товар «клей поліуретановий», ввезений за митними деклараціями від 15.04.2010 р. № 8000000012/2010/112933, від 14.04.2011 р. №807070001/2011/123515, від 22.02.2012 р. №807100000/2012/404662 ТОВ фірма «Бріг», повинен класифікуватись у товарній підкатегорії 3208901998 згідно з УКТЗЕД в наслідок чого до Державного бюджету України з боку ТОВ фірма «Бріг» підлягають сплаті належні платежі та податки на суму - 30480,96 грн. (без урахування штрафних санкцій), в тому числі: ввізного мита - 25400,80 грн., ПДВ - 5080,16 грн.

На підставі висновків акту перевірки №0067/12/807000000/21174655, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми "Р":

- №19 від 11.01.2013 р., яким ТОВ фірма «Бріг» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 33917,73 грн., в т.ч. основний платіж у розмірі 25400,80 грн., штрафні санкції у розмірі 8516,93 грн.;

- № 20 від 11.01.2013 р., яким ТОВ фірма «Бріг» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 6784,35 грн. , в т.ч. основний платіж у розмірі 5080,16 грн., штрафні санкції у розмірі 1704,19 грн.

З матеріалів справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Бріг» проведено митні оформлення товару 15.04.2010 р. за ВМД № 8000000012/2010/112933: товар №2 графа 31 - « 1.Клей поліуретановий (на основі поліуретану 14-18%, розчинник - метилетилкетон 60-64%, толуол 17-20%, антіоксідант менше 1%), 5150L/7050кг-470 кан. В металевих каністрах по 15 кг безколірна прозора рідина для виробництва надувних човнів Торгівельна марка: «DONGSUNG NSC LTD» Виробник «KYUNG IN CORPORATION». Країна виробництва: KR». за кодом 3506910090 згідно з УКТ ЗЕД (пільгова/повна ставка ввізного мита 2%).

Також, ТОВ фірма «Бріг» проведено митні оформлення товару 14.04.2011 р. за ВМД №8070700001/2011/123515: товар №1 графа 31 - « 1.Клей поліуретановий (5150L)-470 каністр по 15кг - 7050кг; (на основі поліуретану, розчинник - метилетилкетон склад: поліуретан - 14-18%; метилетилкетон 64% - 4512 кг; толуол - 20 % - 1410 кг; антиоксидант - менш 1%; для виробництва надувних човнів Торгівельна марка: «DONGSUNG NSC LTD» Виробник «KYUNG IN CORPORATION». Країна виробництва: KR». за кодом 3506910090 згідно з УКТ ЗЕД (пільгова/повна ставка ввізного мита 2%).

ТОВ фірма «Бріг» проведено митні оформлення товару 22.02.2012 р. за ВМД №8071000000/2012/404662: товар №1 графа 31 - « 1.Клей поліуретановий (5150L)-470 каністр по 15кг - 7050кг; (на основі поліуретану, розчинник - метилетилкетон склад: поліуретан - 14-18%; метилетилкетон 64% - 4512 кг; толуол - 20 % - 1410 кг; антиоксидант - менш 1%; для виробництва надувних човнів Торгівельна марка: «DONGSUNG NSC LTD» Виробник «KYUNG IN CORPORATION». Країна виробництва: KR». за кодом 3506910090 згідно з УКТ ЗЕД (пільгова/повна ставка ввізного мита 2%).

При оформленні товару за ВМД № 8000000012/2010/112933 від 15.04.2010 р. за кодом 3506910090 згідно з УКТ ЗЕД видане рішення спеціалізованого підрозділу митниці - відділу номенклатури та класифікації товару КТб-800-0687-10 від 15.04.2010 р. Вказане рішення підтвердило класифікацію товарів та надавалось на запит відділу митного оформлення до спеціалізованого підрозділу від 15.04.2010 р. №190, який надано з метою перевірки класифікації згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України.

При класифікації товару за ВМД № 8070700001/2011/123515 від 14.04.2011 р. за кодом 3506910090 згідно з УКТ ЗЕД перевірка правильності класифікації проводилась підрозділом митного оформлення без залучення спеціалізованого підрозділу митниці, до компетенції якого відноситься перевірка правильності класифікації та кодування товарів, в графі 44 МД не зазначені класифікаційні рішення, що використовувались для митного оформлення даної партії товарів. В пакеті документів до митної декларації в наявності копії ВМД №8000000012/2010/112933 від 15.04.2010 р. та рішення спеціалізованого підрозділу митниці - відділу номенклатури та класифікації товару КТб-800-0687-10 від 15.04.2010 р.

Класифікація товару за ВМД №8071000000/2012/404662 від 22.02.2012 р. кодом 3506910090 згідно з УКТ ЗЕД проводилась на підставі рішення спеціалізованого підрозділу митниці - відділу митних платежів товару КТ-807-0187-2012 від 22.02.2012 р.

Отже, при оформленні товару за ВМД від 15.04.2010 № 8000000012/2010/112933, ВМД від 14.04.2011 р. № 8070700001/2011/123515, ВМД від 22.02.2012 № 807100000/2012/404662 кодом товару визначений саме 3506910090.

Відповідно до ст.313 Митного кодексу від 11.07.2002 р. №92-IV (в редакції яка діяла на час перетину товару через митний кордон), митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Згідно з ч.7 ст.69 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, Харківською обласною митницею 03.07.2012 р. рішення спеціалізованого підрозділу митниці КТб-800-0687-10 від 15.04.10 р. та № КТ-807-0187-2012 від 22.02.2012 р., на підставі яких встановлено код товару в вищевказаних ВМД, скасовані, однак нових рішень прийнято не було, що жодним чином не може свідчити про втрату чинності цих рішень відносно операцій, митне оформлення за якими завершене ТОВ фірма «Бріг» у 2010 р. та 2012 р.

Щодо посилань представника відповідача на те, що з метою з'ясування правомірності дій чи бездіяльності посадових осіб митниці при здійсненні ними службової діяльності, встановлення винних, ступеня їх вини та міри відповідальності за скоєння правопорушення при митному контролі та митному оформленні товарів, що були виявлені під час перевірки ТОВ фірми «Бріг», у Харківській обласній митниці згідно наказу від 10.01.2013 р. № 19 «Про призначення службового розслідування» проводиться службове розслідування, суд зазначає наступне.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п.35 ст.1 Митного кодексу від 11.07.2002 р. №92-IV).

У пункті 19 статті 1 Митного кодексу від 11.07.2002 р. №92-IV наведено визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (ст.69 Митного кодексу від 11.07.2002 р. №92-IV).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до статті 265 Митного кодексу від 11.07.2002 р. №92-IV, порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимоги п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону № 2181-III(в редакції яка діяла на час перетину товару через митний кордон), відповідно до якого платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування суми податкового зобов'язання, якщо вона розрахована контролюючим органом, а також підпункту 4.2.2 цієї статті, згідно з яким контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Наведений випадок визначення податкових зобов'язань контролюючим органом і, як наслідок, звільнення (у цьому випадку) платника податку від відповідальності за несвоєчасність, недостовірність та неповноту нарахування суми податкового зобов'язання не застосовується для визначення обов'язкових платежів під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, оскільки митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, у більшості випадків визначає декларант, а не контролюючий орган. Зокрема, відповідно до статті 273 Митного кодексу від 11.07.2002 р. №92-IV, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Резервний метод визначення митної вартості може застосовуватися безпосередньо митним органом, який у такому випадку визначає митну вартість товару та обов'язкові платежі, а декларант не може нести відповідальності за несвоєчасність, недостовірність та неповноту нарахування суми податкового зобов'язання.

Це правило не може бути застосовано у разі коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу, оскільки відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» контролюючий орган вищого рівня (у такому випадку) може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків контролюючого органу нижчого рівня шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного контролюючим органом нижчого рівня.

Отже, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Вказані висновки також викладені у постанові Верховного Суду України № 21-390а11 від 20.02.2012 р.

З акту перевірки № 0067/12/807000000/21174655 від 27.12.2012 р., вбачається, що перевірка проводилась в термін з 20.12.2012 р. по 25.12.2012 р., отже наслідки службового розслідування ніяким чином не могли вплинути на результати встановлених порушень митного законодавства, що в свою чергу призвели до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Доказів того, що дії декларанта та посадових осіб митниці були злочинними та спільними в матеріалах справи не міститься.

Крім того, позивачем надано переклад листа постачальника Компанії «KYUNG IN CORPORATION», в якому вказано, що постачальник дійсно поставляє продукцію - Клей поліуретановий (5150L), який є склеювальною речовиною для зварювання тканини, для надувних човнів і він класифікується як небезпечний матеріал, який експортують на адресу позивача згідно Міжнародним правилам з перевезення небезпечних вантажів.

Отже, суд не бере до уваги посилання перевіряючих в акті перевірки на те, що ввезений товар повинен класифікуватись у товарній підкатегорії 3208901998 згідно з УКТЗЕД, а не за кодом 3506910090. Вказаний товар за своїм призначенням є клеєм та відповідач неправомірно відніс його до УКТЗД 3208901998.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки №0067/12/807000000/21174655 від 27.12.2012 р., щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення форми «Р» № 19 та №20 від 11.01.2013 р. Харківської обласної митниці підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 19 та №20 від 11.01.2013 р. Харківської обласної митниці, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання нечинними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його нечинним. Отже щодо позовних вимог про визнання податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 19 та №20 від 11.01.2013 р. Харківської обласної митниці нечинними слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Бріг" до Харківської обласної митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" Харківської обласної митниці № 19 та № 20 від 11.01.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Бріг" (код ЄДРПОУ 21174655) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 407.02 грн. (чотириста сім гривень 02 копійки).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 березня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко