Рішення № 30080236, 13.02.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/19133/12

Індекс 2

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.

при секретарі Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 166207,00 гривень та моральної шкоди у розмірі 100000,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 166207,00 гривень та моральної шкоди у розмірі 100000,00 гривень, а також судові витрати у розмірі 1662,00 грн. та витрати, сплачені за надання технічних висновків у розмірі 2553,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі проживають та зареєстровані в квартирі спільного користування АДРЕСА_1. Квартира належить Приморській райадміністрації Одеської міської ради. Відповідач є власницею частини спірної квартири спільного заселення, де впродовж певного часу проводяться роботи з реконструкції квартири з добудовою третього поверху в тому числі над приміщеннями квартири, які є в користуванні позивачів. Як вказують позивачі, дані роботи проводяться без їх згоди, з порушенням будівельних норм і правил, внаслідок чого зазнали серйозних пошкоджень і руйнування приміщення квартири, в якій мешкають позивачі, в квартирі з'явилися тріщини, пошкоджена і змокла стеля, в кімнатах сирість. Висновком експертизи встановлено суму матеріальної шкоди, яку зазнали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок робіт з реконструкції квартири з добудовою третього поверху, які проводяться відповідачем ОСОБА_3 Також, як зазначено у позові, незаконними діями відповідача позивачам було спричинено моральну шкоду, що викликало погіршення їх морального та психологічного стану.

Позивачі надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю та згоду на постановлення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом надання оголошення в пресі - газетах «Одеські вісті» та «Урядовий кур'єр», причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи вищевикладене, згідно з ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди позивача, розглянути позов за відсутністю відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають та зареєстровані в квартирі спільного користування АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї та реєстрацію від 06.08.2012 року.(а.с.10)

ОСОБА_3 є власником частини квартири спільного заселення АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 13.09.2004 року, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» 08.10.2004 року. (а.с.25-26)

Відповідач впродовж певного часу проводить роботи з реконструкції спірної квартири з добудовою третього поверху, в тому числі над приміщеннями квартири, яка є в користуванні позивачів.

Як вбачається з листа № 37-Л-882 від 03.02.2006 року інспекції ДАБК Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, в ході перевірки встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 виконані роботи по реконструкції квартири з добудовою третього поверху, дозвіл на реконструкцію інспекції ДАБК Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради не видавався. (а.с.11)

Згідно технічного висновку ДНДтаПВІ «НИИПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦИЯ» від 01.08.2011 року, в 2005 році над другим поверхом квартири АДРЕСА_1 була проведена добудова третього поверху над житловою частиною двох квартир, що призвело до додаткової деформації та погіршення умов проживання. Фізичний знос несучих та огороджуючих конструкцій житлового двоповерхового будинку на день дослідження складає 59%, що оцінює його технічний стан як незадовільний. Реконструкцію споруди з добудовою третього поверху виконано без заходів по зміцненню несучих конструкцій житлового будинку, який знаходиться у незадовільному стані. В зв'язку з чим, у споруді виникли додаткові деформації у вигляді вертикальних тріщин у стінах та тріщина на стелі у квартирі № 6, частина якої належить позивачам. Для попередження виникнення додаткової деформації, яка виникає внаслідок добудови третього поверху, без додаткових засобів по посиленню несущих конструкцій та можливості подальшої експлуатації, роботи зупинити. Виконати посилення несущих конструкцій та ремонт споруди у цілому. На підставі зазначеного висновку також складено кошторис, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкоджень, завданих реконструкцією спірної квартири становить 166207,00 гривень. Позивачами було сплачено послуги експерта у розмірі 2553,20 грн., що підтверджується квитанціями № 134, № 425 від 02.10.2007 року, № 218 від 02.08.2011 року. (а.с. 38-40)

Згідно з ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог п.п. 3, 5 п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006р., власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

У відповідності з ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.1192 ЦК розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілим, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст.ст. 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини. Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в шкоді, завданій позивачу.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вина відповідача в нанесенні пошкоджень приміщенню квартири за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується наданими позивачами доказами, зокрема, вина відповідача вже встановлена заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2009 року, яким відповідача ОСОБА_3 зобов'язано усунути перешкоди позивачам у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом припинення незаконної реконструкції і добудови квартири АДРЕСА_1.

Розмір збитків визначено у вищевказаному висновку про технічний стан конструкцій квартири АДРЕСА_1., та складеному на його підставі кошторисі.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд вважає, що вина відповідача в нанесенні пошкоджень квартирі за адресою: АДРЕСА_1, встановлена, а тому позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позовна заява не містить відомостей, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду справи позивачами не доведено факт заподіяння їм моральної шкоди.

Враховуючи викладене позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 322, 1192, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 166207,00 гривень та моральної шкоди у розмірі 100000,00 гривень, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) матеріальну шкоду у розмірі 166207,00 (сто шістдесят шість тисяч двісті сім гривень 00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) суму сплаченого судового збору у розмірі 1662,00 (одна тисяча шістсот шістдесят дві гривні 00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) суму витрат, сплачених за надання технічних висновків у розмірі 2553,20 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 20 коп.) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Приморським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Єршова Л.С.

13.02.2013