КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-18394/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
12 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О. Мамонова Д.В. Манікало І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000764310 від 08.07.2011, -
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2011 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000764310 від 08.07.2011.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.06.2011 працівниками СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «КБ «Надра» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод».
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем положень пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, абз.8 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2009 року на суму 364 317,00 грн. та до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумком поточного звітного періоду, а саме: за березень 2009 року в сумі 330 581,00 грн. та за жовтень 2010 року на суму 33 736,00 грн.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 22.06.2011 № 470/43-10/20025456 на підставі якого 08.07.2011 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000764310, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 455 396,25 грн. в т.ч. 364 317,00 грн. за основним платежем та 91 079,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку. Однак, в результаті розгляду скарг останнього, рішення податкового органу було залишено без змін, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) (тут і далі по тексту ухвали - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з підпунктом 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
З аналізу зазначених норм права вбачається, що позивач, в разі неотримання вчасно від постачальника податкових накладних вправі був включити суми сплаченого податку на додану вартість в поточний податковий період та одночасно з такою декларацією подати до податкового органу і скаргу. При цьому, передумовою для подання до податкового органу скарги на постачальна товарів є відмова останнього у наданні податкової накладної.
Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, позивачем в березні 2009 року, отримано цілісний майновий комплекс від ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод» в рахунок погашення кредитної заборгованості.
Позивачем 09.09.2010 подано уточнюючий розрахунок (вх. № 18831) податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за березень 2009 року на суму 364 317 грн., у якому в рядку 8.2. зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету «відображено 364 317 грн., та у рядку 8.5 збільшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» відображено 33 736 грн. розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 09.09.2010 № 18830, у якій в розділі II «податковий кредит» - «операції з придбання з ПДВ, які надають права на формування податкового кредиту» відображено суму 364 317 грн. з кодом 006874016280, що відповідає контрагенту ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод».
Крім того до вказаного уточнюючого розрахунку позивачем подано заяву від 09.09.2010 № 1-5-17613 про відмову постачальника ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод» надати податкову накладну по переданому у власність майна та скаргу від 09.09.2010 № 1-5-17615 на арбітражного керуючого - керуючого санацією ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод».
Крім цього, ПАТ КБ «Надра» було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року за даними якої, позивачем зменшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 33 736 грн., що перейшла з рядка 8.5 «збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з, виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2009 року (рядок 27).
Наведені обставини свідчать, що позивачем за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод» зменшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 364 317,00 грн. в тому числі за березень 2009 року в сумі 330 581,00грн. та за жовтень 2010 року на суму 33 736,00грн.
Представником позивача в судовому засіданні вказувалося на неодноразові звернення позивача до ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод» стосовно надання податкової накладної, а також на звернення до суду з цього приводу.
Однак, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не знайдено підтвердження вказаних доводів позивача. Натомість встановлено, що з приводу надання податкової накладної позивач звертався в 2010 році не до ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод», а до арбітражного керуючого санацією ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод».
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, арбітражний керуючий не є власником цілісного майнового комплексу переданого позивачу, а лише на підставі ухвали суду здійснює повноваження по управлінню ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод». Таким чином, звернення до арбітражного керуючого щодо видачі податкової накладної є безпідставними.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.
Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, повністю доведено правомірність своїх дій при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000764310 від 08.07.2011, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 455 396,25 грн. в т.ч. 364 317,00 грн. за основним платежем та 91 079,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 18.03.2013
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.
Судове рішення № 30077010, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-18394/11/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: