Постанова № 30074969, 20.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1146/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Рачкової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтакорп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС №№ 0001002260, 0001012260 від 03.10.2012 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що висновки в акті перевірки № 5529/22-6/36612886 від 19.09.2012 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, податковим органом зазначено, що позивачем відображені у податковій звітності взаємовідносини із контрагентом без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, оскільки контрагент позивача не знаходиться за місцезнаходженням, у нього відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення тощо, що свідчить про відсутність господарської діяльності зазначеного підприємства. Разом із тим, укладені позивачем із контрагентом договори були виконані у повному обсязі, що підтверджується первинною документацією, а отже мають реальний характер. Будь-яких доказів про нікчемність укладених правочинів співробітниками податкового органу в ході перевірки встановлено не було, у зв'язку із чим висновки за актом перевірки ґрунтуються на припущеннях і є недоведеними. Зважаючи на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просила відмовити, зазначивши, що оскаржувані повідомлення-рішення винесені в межах правового поля, при наявності порушень позивачем податкового законодавства, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України та відповідно до Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 13.09.2012 року № 1968, співробітниками податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дельтакорп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Квантор Плюс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2010 року по 31.07.2011 року, за результатами якої складений акт № 5529/22-6/36612886 від 19.09.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дельтакорп» пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого у липні 2010 року підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 19768,25 гривень по постачальнику ПП «Квантор Плюс», чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на уму 17406 гривень та залишок від'ємного значення податку на додану вартість попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на 2362,25 гривень; пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено валові витрати у ІІІ кварталі 2010 року на суму 98841 гривень, внаслідок чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2010 року на суму 24710 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001002260 від 03.10.2012 року, яким встановлено завищене від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 19768,25 гривень, №0001012260 від 03.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 24710 гривень та застосовані штрафні санкцій в сумі 6177,50 гривень.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Дельтакорп» оскаржило їх в адміністративному порядку, за результатами чого скарги були залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що між ТОВ «Дельтакорп» (Замовник) та ПП «Квантор Плюс» (Виконавець) укладені Договори про надання послуг № 0504 від 05.04.2010 року та № 2005 від 20.05.2010 року.

Предметом договору № 0504 від 05.04.2010 року є зобов'язання Виконавця надати на користь Замовника юридичні послуги з підготовки, консультування та складання контрактів з іноземними постачальниками «Gilbarco Veeder-Root» на суму 500000 дол. США та компанією «Gilbarco INC» на суму 61543,10 дол. США. Вартість послуг визначена сторонами наступним шляхом: складання контракту з «Gilbarco INC» - 5% від суми договору (24309,52 гривень), складання договору з компанією «Gilbarco Veeder-Root» - 2% від суми договору (79000 гривень).

Предметом договору № 2005 від 20.05.2010 року є зобов'язання Виконавця надати юридичні послуги з підготовки тендерних пропозицій для участі у відкритих торгах та підготовці цінових пропозицій, аналізу вимог замовник та ін. Термін дії договору - до повного виконання зобов'язань.

На виконання вищезазначених договорів ПП «Квантор Плюс» виписані податкові накладні та складені акти виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи. В цілому, ТОВ «Дельтакорп» мало взаємовідносини із ПП «Квантор Плюс» на загальну суму 118609,52 гривень, у т.ч. ПДВ - 19768,25 гривень. Сплачений позивачем в складі ціни послуг ПДВ віднесений ним до податкового кредиту. Розрахунки за отримані роботи проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень, копії яких також долучені до матеріалів справи.

Вищевказані обставини були встановлені в ході перевірки, оформленої актом № 5529/22-6/36612886 від 19.09.2012 року і не заперечувались в судовому засіданні представником позивача, яка зазначила, що спір виник з приводу невірної оцінки податковим органом первинної документації та подальших хибних висновків.

Як убачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку, що операції з надання послуг фактично не проводились і факт отримання робіт (послуг) не знайшов підтвердження використання у власній господарській діяльності ТОВ «Дельтакорп»; надані до перевірки акти виконання робіт і податкові накладні не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.

Так, в основу вищезазначеного висновку покладені дані інформаційних баз та постанови старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенанта міліції Д.М. Вдовиченка від 27.06.2012 року «Про призначення перевірки в рамках кримінальної справи № 201201100058», відповідно до якої з метою прикриття незаконної діяльності, використовуючи ПП «Квантор Плюс», документально оформлювали неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого данні документи передавались заказникам послуг для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліках з ціллю незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Дослідивши матеріли справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків за актом перевірки № 5529/22-6/36612886 від 19.09.2012 року про те, що первинні документи, складені на виконання укладених між ТОВ «Дельтакорп» з ПП «Квантор Плюс» договорів, не підтверджують реальність здійснення господарських відносин, за результатами яких позивачем сформований податковий кредит по ПДВ. Отже, з урахуванням інших зазначених в акті перевірки обставин, суд погоджується із висновком податкового органу про завищення податкового кредиту та валових витрат позивачем по цим правочинам, виходячи із наступного.

Порядок обчислення і сплати податку, а також порядок формування податкового кредиту на момент виникнення спірних правовідносин регламентувалися Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.1 статті 5 цього Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.2 ст.3, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань), зокрема, на суму податку на додану вартість, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, який являється директором ПП «Квантор Плюс» пояснив, що за грошову винагороду погодився зайняти посаду на цьому підприємстві і не мав наміру здійснювати господарську діяльність. По суті виконання господарських операцій пояснення надати не зміг, зазначивши, що участі в них не приймав, первинну документацію особисто не підписував, відносин із ТОВ «Дельтакорп» не мав, послуги не надавав.

Крім того, акти виконаних робіт не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій - конкретних видів послуг, внаслідок чого неможливо достовірно визначити їх фактичне надання; не вказано посади осіб, відповідальних за здійснення кожної конкретної господарської операції і правильності її оформлення, відсутні особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, яки брали участь у здійсненні господарських операцій.

З огляду на вищевикладене та враховуючи покази директора ПП «Квантор Плюс» ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що документи, складені ПП «Квантор Плюс» не мають юридичної сили та доказовості, оскільки не містять підписи особи, відповідальної за здійснення господарських операцій та складання первинних документів, зокрема ОСОБА_2

З аналізу Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», чинних на час виникнення спірних правовідносин, випливає, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ є наявність у платника податку - покупця належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів і податкових накладних, які оформлюється платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Положення вказаних законів пов'язують виникнення права у платника податків права на віднесення сплачених ним сум до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі за позовом ПП «Фірма «Асоль» до ДПІ у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд враховує положення ч.2 ст.161 КАС України, згідно з якою при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Суд враховує, що згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Однак в даному конкретному випадку, з урахуванням доводів представника відповідача, предметом доказування у справі, у тому числі, є реальність правочинів за укладеними угодами.

Законодавством дійсно визначено необхідність наявності податкових накладних для формування податкового кредиту, але ці податкові накладні разом з іншими первинними документами бухгалтерського обліку повинні відображати господарську діяльність, реальні господарські операції, так як встановлено, що податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів.

Відповідно ж до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ст.1 названого Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Судом встановлено, що ТОВ «Дельтакорп» віднесло до складу податкового кредиту суми податку по податкових накладних, які виписані ПП «Квантор Плюс», що також відображено і в акті перевірки № 5529/22-6/36612886 від 19.09.2012 року. Проте такі податкові накладні повинні відображати реальні господарські операції, що представником позивача у судовому засіданні не доведено.

У відповідності до положень ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: пп.83.1.1 документи, визначені цим Кодексом; пп.83.1.2 податкова інформація; пп.83.1.3 експертні висновки; пп.83.1.4 судові рішення; пп.83.1.6 інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Так, підприємством документально не доведено дотримання вимог, встановлених ч.1, ч. 2, ст. 3 Господарського кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України, в частині участі в господарських відносинах, реалізуючи господарську компетенцію, власного майна за рахунок відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Натомість, директор ПП «Квантор Плюс» зазначив, що на первинній документації (актах виконаних робіт, податкових накладних тощо) він особисто не розписувався та не приймав участі у складанні цих документів, жодних послуг ТОВ «Дельтакорп» не надавав.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що наявні у нього первинні документи відповідають вимогам законодавства, оскільки на досліджених в судовому засіданні актах виконаних робіт, складених на виконання Договорів із ПП «Квантор Плюс», вбачається, що в останніх відсутність відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, їх вимірники (у натуральному і вартісному виразі), час здійснення фінансово-господарських операцій, не зазначені особи, відповідальні за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення. Будь-яких доказів надання послуг Виконавцем в матеріалах справи немає, тому суд визнає вказані акти виконаних робіт в якості неналежних доказів.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Таким чином, товариством сформовано податковий кредит і оприбутковано та віднесено до валових витрат отримані роботи без наявності належним чином оформлених первинних документів, що в свою чергу підтверджує правомірність дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС при винесенні оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

За вказаних обставин, укладені між позивачем та ПП «Квантор Плюс» Договори про надання послуг № 0504 від 05.04.2010 року та № 2005 від 20.05.2010 року не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тому податкові накладні, акти виконаних робіт, виписані ПП «Квантор Плюс», бути прийнятими до уваги не можуть, і відповідно, податковий кредит за період, що перевірявся, є завищеним, податок на прибуток - заниженим.

Вирішуючи спір, суд зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість викладених в акті перевірки № 5529/22-6/36612886 від 19.09.2012 року висновків щодо непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Дельтакорп» та ПП «Квантор Плюс». Наявні у позивача первинні документи, які не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у своїй сукупності не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а тому формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок актів виконаних робіт і податкових накладних, отриманих від зазначеного суб'єкту господарювання є неправомірним. Натомість в судовому засіданні представник відповідача довела суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

При таких обставинах суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень.

На підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Отже підстави для скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС №№ 0001002260, 0001012260 від 03.10.2012 року - відсутні.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтакорп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 20 березня 2013 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк