Постанова № 30074512, 11.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року /10:53/Справа № 808/972/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Чорній В.С., за участю представника позивача Пшевлодської О.В., представника відповідача Міщенко О.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехцентр»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень від 12.10.2012 р. № 0000203500, №0000213500,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехцентр» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 12.10.2012 р. № 0000203500, №0000213500.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби позапланової документальної виїзної перевірки було складено акт перевірки №2216/22-15/33754642 від 28.09.2012 року, на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення - рішення від №0000203500 від 12.10.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 54 096 грн та штрафні (фінансові) санкції у сумі 13 524,00 грн. та №0000213500 від 12.10.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 67 620 грн. та штрафні (фінансові) санкції 16 905,00 грн. З винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згодний, оскільки, висновки про безтоварність господарських операцій з контрагентом позивача ПП «Спецстанкострой» в акті перевірки ґрунтуються лише на вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська у кримінальній справі №1-301/11 по обвинуваченню ОСОБА_6 та інших за ст.205 КК України, яким встановлено, що ПП Спецстанкострой» є фіктивним та було створено з метою прикриття незаконної діяльності. Зазначає, що на підтвердження правомірності включення сум до валових витрат та формування податкового кредиту позивачем надано всі необхідні первинні документи. Крім того, перевіркою не досліджено подальший рух придбаного товару. Придбані позивачем у ПП «Спецстанкострой» товари були використані у господарський діяльності позивача, що також підтверджується первинними документами. Отже, податковий орган безпідставно пов'язує право скаржника на формування показників податкового обліку по взаємовідносинам з ПП «Спецстанкострой» з діями посадових осіб вказаного підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначила, що по вказаній кримінальній справі не надавалася оцінка стосовно угод, укладених саме між позивачем та ПП «Спецстанкострой», в той час як у вироку йде мова стосовно самого факту створення ПП «Спецстанкострой». Посилання на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року по кримінальній справі № 1-301/11 р. як на підставу недійсності первинних документів, що мали місце при здійсненні господарських операцій між позивачем та ПП «Спецстанкострой», вважає неправомірним, оскільки податковим органом не надано жодних доказів того, що саме господарські операції між позивачем та ПП «Спецстанкострой» визнані фіктивними. Судом договори, укладені між контрагентами, нікчемними не визнавалися. Вказала, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути підставою для не включення до складу валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей та включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальнику відповідних товарно-матеріальних цінностей. Пояснила, що товар, придбаний позивачем у ПП «Спецстанкострой», перевозився ним же до контрагентів позивача, а саме до ВАТ «Дніпроенерго» та ВАТ «Запоріжсталь», на виконання договорів між якими, позивачем і придбавався товар у ПП «Спецстанкострой». Тобто, позивач у зазначеному ланцюгу виконував посередницькі послуги та власним транспортом придбаний у ПП «Спецстанкострой» товар не поставляв. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку в межах якої здійснюється компенсація вартості продукції (робіт, послуг), а визначальною ознакою оподатковуваної податком на додану вартість операції є поставка товарів або послуг та місце їх надання отримувачу. Оскільки, Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011р. встановлено, що діяльність підприємства ПП «Спецстанкострой» є незаконною, фінансово-господарською діяльністю підприємство не займалось, то оформлення операцій TOB «Спецтехцентр» з фіктивним підприємством здійснювалось без наміру фактичного отримання товарів, у зв'язку з чим компенсація вартості таких товарів є незаконною.

Додатково наголошує на той факт, що договори, укладені між позивачем та підприємствами ВАТ «Дніпроенерго» та ВАТ «Запоріжсталь», яким потім реалізовувався придбаний позивачем у ПП «Спецстанкострой» товар, укладені раніше, ніж основний договір між TOB «Спецтехцентр» та ПП «Спецстанкострой», також звернула увагу суду на той факт, що у договорах позивача укладених з контрагентами, яким потім реалізовувався придбаний у ПП «Спецстанкострой» товар, зазначено, що поставка товару здійснюється транспортом постачальника, тобто TOB «Спецтехцентр», однак докази такого транспортування у позивача відсутні. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, в період з 19.09.2012 по 25.09.2012 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецтехцентр» з питань дотримання вимог податкового, законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Спецстанкострой» за період з 01.10.2010 по 31.03.2011, за результатами якої складено Акт від 28.09.2012 № 2216/22-15/33754642.

За результатами перевірки встановлено заниження TOB „Спецтехцентр" об'єкта оподаткування, внаслідок чого відбулось заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 67 620,00 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 54 096 грн. за жовтень-грудень 2010р.

На підставі висновків Акту перевірки від 28.09.2012 № 2216/22-15/33754642 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби прийняті:

- податкове повідомлення - рішення №0000203500 від 12.10.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 54 096 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 13 524,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0000213500 від 12.10.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 67 620 грн. та штрафні (фінансові) санкції 16 905,00 грн.

Висновки Актів перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що TOB «Спецтехцентр» в порушення вимог чинного законодавства, включило до складу валових витрат за за IV квартал 2010 р. суму 67620,00 грн., а також включило до податкового кредиту за 2010 р. ( жовтень 2010р. - 24250,50 грн., грудень 2010р. - 29 845,57 грн.) суму в розмірі 54 096,00 грн. від постачальника, по якому не підтверджується поставка продукції та реальність вчинення операцій, а саме від ПП «Спецстанкострой».

Суд вважає висновки, викладені в Акті перевірки від 28.09.2012 № 2216/22-15/33754642, обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2012 року №0000203500, №0000213500 такими, що винесені відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства, в зв'язку з наступним.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наданими до матеріалів справи документами, у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ПП «Спецстанкострой» (Постачальник) відповідно до укладеного договору поставки від 15.10.2010р. № 1510/10 на постачання запасних частин і обладнання до залізничної техники (а.с.44). Згідно додаткових угод № 1 від 15.10.2010р. та № 2 від 01.12.2010р. до Договору поставки, видаткових та податкових накладних загальна вартість переданого обладнання складає 324576,42 грн., в тому числі ПДВ - 54096,08 грн. Розрахунки проведені в безготівковій формі у повному обсязі. Документи на постачання обладнання підписані директором та засновником ПП „Спейстанкострой" ОСОБА_7 В акті зазначено, що товарно-транспортні накладні до перевірки не надавались.

Згідно п.3.1 Договору, Постачальник здійснює поставку товару на склад покупця - TOB «Спецтехцентр».

До матеріалів справи на підтвердження реальності поставок товарів від ПП „Спейстанкострой" до TOB «Спецтехцентр» позивачем надані копії договорів з підприємствами, яким, як стверджує позивач, придбаний товар реалізовувався в подальшому.

Судом досліджено:

1. Договір поставки № 405 від 31.03.2010 року, укладений між ТОВ «Спецтехцентр» (постачальник) та ВАТ «Запорізький завод феросплавів» на купівлю товарів згідно специфікацій.

2. Договір поставки № 20/2010/1500 від 27.08.2010 року, укладений між ТОВ «Спецтехцентр» (постачальник) та ВАТ «Запоріжсталь» на купівлю товарів згідно специфікацій.

3. Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 1412 від 12.10.2010 року, укладений між ТОВ «Спецтехцентр» (постачальник) та ВАТ «Дніпроенерго» на купівлю вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу, згідно специфікацій.

4. Рахунок-фактуру № С-00000071 від 11.10.2010 року, згідно якого Приватним підприємством «Комерційна фірма «Інтердикт» придбавався товар - колодка локомотивна гребнева тормозна - у позивача

5. Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 1511 від 15.11.2010 року, укладений між ТОВ «Спецтехцентр» (постачальник) та ВАТ «Дніпроенерго» на купівлю вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу, згідно специфікацій.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що договір між позивачем та ПП «Спецстанкострой» (Постачальник) від 15.10.2010р. № 1510/10, було укладено на виконання вищевказаних договорів. В даному ланцюгу підприємство позивача виступало посередником. Також судом встановлено, що ПП «Спецстанкострой» також не являється виробником товарів, які було придбано у нього позивачем.

Проаналізувавши надані до матеріалів справи рахунки-фактури на, спочатку, купівлю товарів у ПП «Спецстанкострой», та потім на продаж зазначених товарів ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Дніпроенерго» та ПП «Комерційна фірма «Інтердикт», судом встановлено, що по більшості з цих документів день купівлі та продажу товарів співпадають. Тобто видаткові накладні та рахунки-фактури на купівлю товарів у ПП «Спецстанкострой» у більшості випадків датовані тими ж датами, що і ці ж документи, але вже на продаж позивачем цих товарів своїм контрагентам - ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Дніпроенерго» та ПП «Комерційна фірма «Інтердикт».

З договорів, укладених між позивачем та ВАТ «Дніпроенерго» від 12.10.2010 року, від 15.11.2010 року, ВАТ «Запоріжсталь» від 27.08.2010 року, ВАТ «Запорізький завод феросплавів» від 31.03.2010 року, судом встановлено, що поставка товарів здійснюється продавцем (постачальником), тобто ТОВ «Спецтехцентр». Однак, доказів транспортування товарів до суду не надано.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що товар, купований позивачем у ПП «Спецстанкострой» доставлявся власним транспортом останнього вже безпосередньо на адресу контрагентів позивача - ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Дніпроенерго» та ПП «Комерційна фірма «Інтердикт».

Однак, зазначені дії прямо суперечать умовам договорів, укладених між контрагентами позивача, яким нібито купований товар було продано, також суду не надано договорів про перевезення вантажів, у разі, якщо товар транспортувався не підприємством позивача.

Також в договорах між ВАТ «Запоріжсталь» від 27.08.2010 року (а.с.155), ВАТ «Запорізький завод феросплавів» від 31.03.2010 року (а.с.165) зазначено перелік товаросупровідних документів, які повинен пред'явити продавець (постачальник) покупцю, а саме: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна. Отже, при доставці товарів до вказаних контрагентів, позивач повинен був мати в наявності оригінали зазначених документів.

Суду сертифікатів якості не надано.

Також, як було зазначено представником відповідача в судовому засіданні, в п. 1.2 договору (а.с. 140), укладеного між позивачем та ВАТ «Дніпроенерго» від 15.11.2010 року, визначальною особливістю є те, що товар, переданий покупцеві на момент укладання договору, є власністю постачальника - ТОВ «Спецтехцентр», однак, як встановлено з видаткової накладної № 120771 (а.с. 48) товар, який є предметом зазначеного договору на момент його укладання, у власності позивача не перебував, а був ним куплений 07.12.2010 року та того ж дня перепроданий ВАТ «Дніпроенерго», згідно із видатковою накладною № С-00000063 від 07.12.2010 року (а.с. 146). Схожа ситуація з договором, укладеним між позивачем та ВАТ «Дніпроенерго» від 12.10.2010 року (а.с.118).

Проаналізувавши зазначене вище, незрозумілим є роль самого підприємства ТОВ «Спецтехцентр» в цьому ланцюгу, що ставить під сумнів факт реальності здійснення господарських операцій.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а саме товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до розділу 1 Правил подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. Розділом 11 Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Отже, згідно п. 11.1 розділу 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Відповідно до розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення» зазначених правил встановлено, що товарно-транспортна накладна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обов'язковому порядку передається вантажоодержувачу.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтранспорту України, Міністату України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Також щодо факту придбання товарів у ПП «Спецстанкострой», суд встановив наступне.

У Постанові Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011р. №1-301/11 про розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.1 ст. 364, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України зазначено наступне.

ОСОБА_6 здійснював незаконну діяльність по наданню фінансових послуг з переведення безготівкових коштів у готівкові. Операції як у випадку зарахування, так і у випадку списання грошових коштів з поточних рахунків підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб були безтоварними, тобто товари (роботи, послуги), у сплату яких згідно платіжних доручень проводилось зарахування та списання грошових коштів з поточного рахунку, фактично не продавались (не виконувались, не здійснювались). З метою придання здійсненим безтоварним операціям по перерахуванню грошових коштів ознаки господарської діяльності та документального забезпечення перерахування сум грошових коштів, складалися свідомо неправдиві офіціальні первинні документи фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб'єкта підприємницької діяльності (договори, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та інше), в яких значилась неправдива інформація про нібито поставлені товари (роботи, послуги).

Самарським районним судом м. Дніпропетровська встановлено та доведено, що ПП „Спецстанкострой" було створено без наміру займатися підприємницькою діяльністю, та лише оформлювало документи фінансово- господарської діяльності, які містили недостовірні дані, що ПП „Спецстанкострой" не здійснювало поставку товарів (робіт, послуг). Також встановлено, що ОСОБА_6, який виступив організатором організаційної групи осіб, розробив план скоєння злочину, підшукував співучасників злочину і сформував склад організаційної групи, в подальшому керував діями членів організаційної групи, своїми умисними діями особисто і, охоплюючи своїм умислом всі дії інших членів групи, зокрема, ОСОБА_7 (директор ПП „Спецстанкострой"), здійснив створення суб'єкта підприємницької діяльності ПП „Спецстанкострой" з метою здійснення та прикриття незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової форми у готівкову і незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після їх закінчення.

Законом України №996, яким визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, у ст.1 встановлено, що підтвердженням здійснення господарської операції та переходу права власності на товар згідно ст. 128 ЦК України є первинний документ.

Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, на даних якого, відповідно до п.2 ст. 3 Закону України №996, ґрунтується податкова звітність.

Згідно з п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого у Мінюсті 05.06.1995 року за №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоду державі , власникам, іншим юридичним та фізичним особам.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вирок набрав законної сили 13.08.2011 року.

Вироком суду, що набрав законної сили, встановлено, що ПП „Спецстанкострой" вносилися завідомо неправдиві дані до податкових документів, документів фінансової звітності, первинних документів та інше; підприємство було створено задля незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам контрагентам.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1.Рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

2.Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини по справі, беручи до уваги вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011р. №1-301/11, відсутність документів на підтвердження факту транспортування товару, суд вважає, що позивачем не надані суду достатні докази реальності господарських операцій за укладеним договором поставки від 15.10.2010 р. за № 1510/10, отже, суд приходить до висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій позивачем за зазначеним договором з ПП «Спецтанкострой».

Тому суд вважає прийняті відповідачем відносно позивача повідомлення-рішення від 12.10.2012 року № 0000203500, №0000213500 законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, а відтак, позовні вимоги про їх скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 72, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтехцентр» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 12.10.2012 р. № 0000203500, №0000213500 - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко