Ухвала суду № 30074273, 14.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/525/13 14.03.2013 14.03.2013 14.03.2013

Провадження № 22ц/784/780/2013 Головуючий у першій інстанції: Кокорєв В.В.

категорія 46 Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

14 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Скопенко В.М.,

за участі: позивачки ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 січня 2013 року

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та витребування майна із чужого незаконного володіння, та

за зустрічним позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння та поділ майна подружжя.

Позивачка зазначала, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з вересня 2011 року. Під час спільного проживання вони придбали телевізор «Philips» вартістю 5000 грн., ноутбук «Lenovo» вартістю 5000 грн., кухонний комбайн «Zelmer» вартістю 1000 грн., набір посуду вартістю 500 грн., а також було покладено на два депозитні рахунки спільні кошти у розмірі 10000 грн. та 8000 грн. відповідно.

Посилаючись на те, що шлюбні відносини між ними фактично припинені, згоди щодо поділу майна не досягнуто, позивачка просила суд поділити зазначене майно, виділивши їй у власність ноутбук «Lenovo», кухонний комбайн «Zelmer», та стягнути з відповідача на її користь 8750 грн. грошової компенсації. Крім того, позивачка просила суд витребувати у відповідача її особисте майно, яке їй було подаровано батьками, співробітниками та відповідачем загальною вартістю 8126 грн.

В ході судового розгляду відповідач звернувся з зустрічним позовом, в якому просив поділити між ними майно, виділивши у власність ОСОБА_3 кухонний комбайн «Zelmer» вартістю 1000 грн. та набір посуду вартістю 500 грн., а також стягнути з ОСОБА_3 на його користь 4750 грн. компенсації.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 січня 2013 року первісний та зустрічний позови задоволено частково. Постановлено поділити майно, нажите за час шлюбу сторін, а саме кухонний комбайн «Zelmer» вартістю 1000 грн. та набір посуду вартістю 500 грн., виділивши їх у власність ОСОБА_3 та стягнути з відповідача на користь позивачки 8250 грн. грошової компенсації.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на те, що депозитний вклад у розмірі 10000 грн. є його особистою власністю, просив рішення суду в частині стягнення з нього ? частини цього депозитного вкладу змінити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, та за час шлюбу придбали кухонний комбайн «Zelmer» вартістю 1000 грн. та набір посуду вартістю 500 грн.

Крім того, під час спільного проживання, 12 квітня 2012 року на депозитний рахунок, оформлений на відповідача ОСОБА_4, було внесено 10000 грн. (а.с. 6). Наступного дня - 13 квітня, внесено 8000 грн. на депозитний рахунок, оформлений на позивачку ОСОБА_3 (а.с. 7)

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За таких обставин суд дійшов правильно висновку, що вказане вище майно, в тому числі грошовий вклад в розмірі 10000 грн., є об'єктом спільної сумісної власності сторін і на нього поширюються положення глави 8 СК України, зокрема ч.1 ст. 70 СК України щодо рівності часток у спільному майні.

Доводи апелянта про те, що депозитний вклад у розмірі 10000 грн. є його особистою власністю, не заслуговують на увагу, оскільки належних доказів цього відповідач суду не надав.

Посилання апелянта на наявність у нього депозитного рахунку до укладення шлюбу, який він закрив 16 січня 2012 року, не може бути достатнім доказом того, що вказані грошові кошти були знову ним покладені на депозитний рахунок в квітні того ж року.

Інших доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 січня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього дня протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: