Постанова № 30073631, 06.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року ( 10 год. 10 хв.)Справа № 808/197/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Кретові К.С.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

адміністративного позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби

про: визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0021771501 від 19.12.2012р.,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС»( далі ТОВ «ПГС», або позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ДПС, або відповідач) в якому просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021771501 від 19.12.2012р.

У судовому засіданні призначеному 04.03.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні призначеному 04.03.2013 проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов, та зокрема зазначив, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ «ПГС» згідно наданої податкової декларації з плати за землю від 29.01.2010р. №1762 занижено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю у 2010р. на 26957,86 грн., наданої податкової декларації з плати за землю від 27.01.2011р. №561 занижено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю у 2011р. на 19360,64 грн., наданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю від 20.06.2012р. №9035163844 занижено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю у 2012р. на 44044,00 грн.

Також зазначив, що в порушення вимог ст.30 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98р. №161-ХІУ у рядку 13 уточнюючої податкової декларації орендної плати за землю від 20.06.2012р. за №9035163844 нарахована сума орендної плати за землю за період з 01.01.2012р. по 31.10.2012р. складає 36760,68 грн., що на 44044,00 грн. менше, ніж повинна бути нарахована. Загальна сума, на яку підприємством занижено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю відповідно до наданої податкової звітності за період з 01.01.2010р. по 31.10.2012р. складає 90362,50 грн.

04.03.2013 судом було оголошено перерву до 06.03.2013.

В судове засідання призначене на 06.03.2013 представник позивача не з'явився, про час та день судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання призначене на 06.03.2013 представник відповідача не з'явився, про час та день судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін з урахуванням приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, приймаючи до уваги пояснення сторін наданих в судовому засіданні 04.03.2013 судом встановлені наступні обставини.

З 09.11.2012 по 15.11.2012 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ДПС проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» з питань повноти сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 31.10.2012.

За результатам якої складено Акт від 22.11.2012 № 302615-01 /31637822.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0021771501 від 19.12.2012, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання на 112953,13 грн.

Підставою для донарахування податку на прибуток визначені у розділі 3 Акту, де зазначено що в користуванні у ТОВ «ПГС» перебуває земельна ділянка площею 0,2391 га., розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе/Дудикіна відповідно до договору оренди землі, укладеного з Запорізькою міською радою за номером державної реєстрації 799 від 15.01.2004 р. 20.03.2008 р. сторонами договору укладено додаткову угоду № 1, в якій визначений розмір орендної плати. За висновками акту розмір орендної плати, що сплачений позивачем протягом 2010-2012 менше ніж визначений цією додатковою угодою, що є підставою для донарахування орендної плати.

Між Запорізькою міською радою і ТОВ «ПГС» укладено договір оренди землі за номером державної реєстрації 799 від 15.01.2004, державна реєстрації якого не скасована на час розгляду справи в суді, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні. Додатковою угодою, зареєстрованою 20.03.2008 року до цього договору оренди землі внесено зміни щодо розміру орендної плати.

Як вбачається з Договору оренди від 15.01.2004 р.., підставою для його укладання є рішення восьмої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 28 від 25.04.03 р. та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25\9 від 20.01.2003 р.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підстави для припинення права користування земельною ділянкою. Відповідно до норми п. е) цієї статті право користування земельною ділянкою припиняється у разі набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

В зв'язку з набуттям права власності на нежитлову будівлю по вул. Дніпропетровське шосе/Дудикіна, яка розташована на земельній ділянці, переданою в оренду позивачу на підставі Договору оренди від 15.01.2004, Приватним підприємством «Реарді» та Приватним підприємством «Торгова компанія Сальве», Запорізькою міською радою прийнято рішення № 61\66 від 16.04. 2009 р. «Про передачу в спільну часткову оренду товариству з обмеженою відповідальністю «ПГС», ПП «Реарді» та ПП «Торгова компанія Сальве» земельної ділянки по вул. Дудикіна, 28 для розташування торгового комплексу.»

Пунктом 2 цього рішення припинено ТОВ «ПГС» право оренди земельної ділянки площею 0,2391 га (площа землі іншого комерційного використання), раніше наданою рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2003 р. №25/9 «Про передачу в оренду ТОВ «ПГС» земельної ділянки по Дніпропетровському шосе \вул. Дудикіна для розташування торгового комплексу». Земельну ділянку передано за належністю. Цим же пунктом Договір оренди землі № 799 від 15.01.2004 р. розірвано. Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2003 р. № 25/9 визнано таким, що втратило чинність.

Проте, новий договір оренди відповідно до зазначеного вище розпорядження не укладено та не зареєстровано, а позивач вважає, що з 16.04.2009 р. договір оренди землі є розірваним, земельна ділянка передана Запорізькій міській раді.

За таких умов донарахування відповідачем орендної плати за земельну ділянку за договором оренди, що є розірваним, є безпідставним.

Окрім того, враховуючи, що ТОВ «ПГС» використовує частину земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, 28, протягом 2009 -2012, підприємство сплачувало плату за землю пропорційно належній частці будівлі у спільній частковій власності. Розмір цієї частки визначений п. 3 рішення Запорізької міської ради № 61/66 від 16.04.2009 і складає 55,96% від загальної площі.

Відтак, визначення плати за землю в 2010 - 2012 проведено позивачем відповідності до вимог чинного законодавства України, тому твердження відповідача в Акті перевірки про заниження орендної плати за землю суму 90362,50 грн. є необгрунтованим.

Позивач вважає, що помилкові висновки в Акті призвели до прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення, яке не відповідає нормам чинного законодавства, а тому є противоправним та підлягає скасуванню. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач в своєму позові вказує, що в зв'язку з набуттям права власності на нежитлову будівлю по вул. Дніпропетровське шосе/Дудикіна, яка розташована на земельній ділянці, переданою в оренду позивачу на підставі Договору оренди від 15.01.2004, Приватним підприємством «Реарді» та Приватним підприємством «Торгова компанія Сальве», Запорізькою міською радою прийнято рішення № 61\66 від 16.04. 2009 р. «Про передачу в спільну часткову оренду товариству з обмеженою відповідальністю «ПГС», ПП «Реарді» та ПП «Торгова компанія Сальве» земельної ділянки по вул. Дудикіна, 28 для розташування торгового комплексу.»

Пунктом 2 цього рішення припинено ТОВ «ПГС» право оренди земельної ділянки площею 0,2391 га (площа землі іншого комерційного використання), раніше наданою рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2003 р. №25/9 «Про передачу в оренду ТОВ «ПГС» земельної ділянки по Дніпропетровському шосе \вул. Дудикіна для розташування торгового комплексу». Земельну ділянку передано за належністю. Цим же пунктом Договір оренди землі № 799 від 15.01.2004 р. розірвано. Рішення виконавчого комітету Запорізької'міської ради від 20.01.2003 р. № 25/9 визнано таким, що втратило чинність.

Таким чином, позивач вважає, що з 16.04.2009 р. договор оренди землі є розірваним, земельна ділянка передана Запорізькій міській раді.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача на підставі наступного.

Згідно з частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. У випадку, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Статтею 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача споруди переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Отже, законодавством визначено, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Частинами першою, другою статті 125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності та право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Порівняльно-правовий аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що законодавець розмежовує поняття «надання» та «придбання» земельної ділянки в користування або у власність.

Під наданням земельної ділянки в користування або у власність законодавець розуміє як прийняття органом відповідного рішення про надання землі у власність або в користування, так і подальше оформлення документа, який згідно зі статтею 126 ЗК України посвідчує право на землю.

Придбання земельної ділянки у власність - це виникнення права на земельну ділянку, яка раніше надавалася і на яку є правовстановлюючі документи, визначені статтею 126 ЗК України, на підставі цивільно-правовової угоди.

Таким чином, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. У випадку, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, при цьому документом, який посвідчує право на землю є відповідні документи, які видавалися при її наданні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки ТОВ «ПГС» володіє майном в частині 55,96%, а відтак, фактично використовує частину земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, 28, державна реєстрація договору оренди не скасована, новий договір оренди не укладений, то протягом 2009-2012 підприємство повинно сплатити за землю пропорційно належній частці будівлі у спільній частковій власності. Розмір цієї частки визначений п. 3 рішення Запорізької міської ради № 61/66 від 16.04.2009 і складає 55,96% від загальної площі.

Зокрема, недоплата за 2010 складає - основного платежу у розмірі 5371,97 грн., штрафних санкцій у розмірі 1343 грн., за 2011 - основного платежу у розмірі 5371,97 грн., штрафних санкцій у розмірі 1343 грн., за 2012 - основного платежу у розмірі 8457,62 грн. штрафних санкцій у розмірі 2114,41 грн. Загальна сума недоплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 31.10.2012 - за основним платежем становить 19 201,56 грн., штрафних санкцій у розмірі 17 790,22 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0021771501 від 19.12.2012 в частині збільшення позивачу орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 31.1.2012 у розмірі 71 160,94 грн. основного платежу та 17 790,22 грн. штрафних санкцій.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 31.1.2012 у розмірі 71 160,94 грн. основний платіж, 17 790,22 штрафні санкції.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» (код ЄДРПОУ 131637822) судовий збір в розмірі 240 (двісті сорок) грн. 01 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко