Вирок № 30073356, 12.03.2013, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 0614/3294/2012

провадження 1/283/49/2013

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2013 року

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Пух Н.М.

прокурора Пургіна Т.І.

розглянувши на відкритому засіданні в залі судових засідань в м. Малині кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, юриста ПП «Гарант Лекс», судимого вироком Малинського районного суду 19.09.2007 року за ч.1 ст.296, 69 КК України до 1700 грн. штрафу, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31 жовтня 2012 року близько 11-ї години в м. Малині Житомирської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом проникнення через вікно до будинку АДРЕСА_1 за місцем свого проживання, з кімнати, яку винаймає ОСОБА_2, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав ноутбук «Dell», вартістю 1550 грн., завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Підсудний в судовому засіданні повністю визнав обставини таємного заволодіння ноутбуком, показавши, що з 2008 року проживає зареєстрованим в будинку своєї тітки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 В цьому ж будинку винаймає кімнату ОСОБА_2, який є студентом Малинського лісотехнічного коледжу.

31.10.2012 року біля 11-ї години вранці ОСОБА_1 знадобилась для роботи флеш-пам'ять, яку напередодні він залишив працюючи за ноутбуком в кімнаті ОСОБА_2, та яку останній зачинив на ключ, коли вранці поїхав на навчання. З метою забрати флешку, він підійшов з двору до вікна кімнати та сильно потягнув на себе раму вікна внаслідок чого розбилось скло. Залізши до кімнати, побачив ноутбук, який вирішив здати до ломбарду, оскільки потрібні були гроші для поїздки до м. Києва. Наміру викрадати ноутбук у нього не було, проникнення до кімнати було здійснено лише для того щоб забрати свою річ. В подальшому, викрадений ноутбук заклав в ПТ «Ломбард Роял Кредит» за 950 грн.

Потерпілий підтвердив, що підсудний іноді заходить до його кімнати, він дозволяє йому працювати на ноутбуці, оскільки перебуває з ним в дружніх стосунках. 31.10.2012 року повернувшись з лісотехнікуму, виявив відсутність ноутбука. Претензій до підсудного не має.

Крім показів підсудного та потерпілих його вина в вчиненні злочину доводиться доказами зібраними по справі, а саме:

показами свідка ОСОБА_5, яка працює в ломбарді ПТ «Ломбард Роял Кредит» про те, що 31.10.2012 року приходив підсудний, який залишив в заставу ноутбук марки «Dell», за що отримав грошові кошти в сумі 950 грн.;

з протоколу огляду місця події від 31.10.2012 року вбачається, що під час огляду будинку АДРЕСА_1 в кімнаті, в якій тимчасово проживає ОСОБА_2 виявлено відсутність ноутбука марки «Dell»;

відповідно до висновку судово дактилоскопічної експертизи №114 від 14.11.2012 року сліди виявлені під час огляду місця події 31.10.2012 року належать ОСОБА_1;

копією договору з ломбарду ПТ «Ломбард Роял Кредит», згідно з умовами якого ноутбук реалізував ОСОБА_1;

відповідно до товарознавчої експертизи вартість ноутбука «Dell» станом на 31.10.2012 року становить 1550 грн.;

під час відтворення обстановки та обставин події підсудний вільно та послідовно показав на місці механізм викрадення ноутбука.

За таких обставин, суд, оцінюючи та аналізуючи всі досліджені докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у вироку доведена в повному обсязі.

Згідно до положень ч.3 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність за цією нормою настає за умови скоєння таємного викрадення чужого майна (крадіжки ), поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

Разом з тим, суд не може погодитися з кваліфікацією, визначеною досудовим слідством, оскільки приходить до висновку, що така кваліфікуюча ознака як проникнення у житло не знайшла свого підтвердження, оскільки умисел на викрадення ноутбука виник у ОСОБА_1 під час того як він перебував у кімнаті потерпілого.

У ч.3 ст.63 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Досудовим слідством не надано доказів на спростування позиції підсудного про час виникнення умислу на таємне викрадення чужого майна.

У зв'язку з цим, ця ознака підлягає виключенню з обвинувачення, а злочин - перекваліфікації з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки).

ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до вимог ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує його покарання є добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжує його покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Щодо нього є вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19.09.2007 року, змінений ухвалою апеляційного суду Житомирської області в частині призначеного покарання, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Згідно довідки відділу ДВС Малинського РУЮ №12383 від 26.11.2012 року станом на 31.10.2012 року штраф не сплачено, що свідчить про невідбуття покарання. До суду з заявою про звільнення його від відбування покарання, призначеного вироком Малинського районного суду, за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ОСОБА_1 не звертався.

Таким чином, остаточне покарання підсудному слід призначати за правилами ст.71,72 КК України. При цьому, враховується, що основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно. Відповідно до квитанції 005400381 від 26.02.2013 року підсудним в рахунок погашення заборгованості сплачено 300 грн. штрафу.

Враховуючи обставини, що пом'якшують його покарання, те, що викрадене повернуто, тим самим усунуто негативні наслідки скоєння злочину, думку потерпілого щодо міри покарання, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у межах установленої санкцією статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді громадських робіт, яке суд вважає достатнім не тільки для покарання підсудного за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Малинського районного суду Житомирської області від 19.09.2007 року остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт та 1400 (одну тисячу чотириста) грн. штрафу, із самостійним виконанням покарань.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити незмінну - підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області (р/р 31258272211843 МФО 811039 код 25574601 банк одержувача УДК в Житомирській області) за проведені експертні роботи витрати в розмірі 235,20 грн. (а.с.49).

Речові докази у справі - ноутбук марки «Dell», переданий на зберігання потерпілому - повернути ОСОБА_2 за належністю після вступу вироку в законну силу (а.с. 56).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: В. В. Ярмоленко