Рішення № 30070176, 14.03.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року справа № 919/142/13-г

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг"

(вул. Миру, буд. 29, кв. 28, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500)

до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2, 99038)

про стягнення 1 935,64 грн.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Колос Б.Б. - представник по довіреності № 30 від 09.01.2013,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 935,64 грн. основного боргу за договором поставки № 216-СЕВ від 20.12.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором поставки в частині своєчасного та повного здійснення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою суду від 28.01.2013 порушено провадження у справі № 919/142/13-г і позовну заяву прийнято до розгляду. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2013.

Ухвалою суду від 20.02.2013 за клопотанням представника позивача від 18.02.2013 розгляд справи був відкладений на 04.03.2013.

Ухвалою суду від 04.03.2013 за усним клопотанням представника позивача розгляд справи був відкладений на 14.03.2013.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також, представник позивача у засіданні суду надав суду письмові пояснення від 14.03.2013 у даній справі.

Відповідач у засідання суду не з'явився, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 28.01.2013, від 20.02.2013 та від 04.03.2013 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Однак, копія ухвали суду від 28.01.2013 про порушення провадження у справі, яка надсилалась на адресу відповідача, зазначену у Свідоцтві про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (арк. справи 17), була повернена на адресу суду 07.02.2013 з відміткою підприємства зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами - в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки № 216-СЕВ.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних (пункт 3.1 договору).

Положеннями пункту 5.1 договору передбачено, що поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами, вказаними у накладних.

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар за видатковими накладними № 632231210 від 23.12.2010, № 601301210 від 30.12.2010 і № 605060111 від 06.01.2011 та товарно-транспортними накладними серії 01 ААБИ: № 791564 від 23.12.2010, № 891293 від 30.12.2010 та № 891357 від 06.01.2011 на суму 7 660,21 грн., належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 5.6 договору претензії по кількості, асортименту товару приймаються в момент приймання товару; по упаковці, маркуванню, зовнішнім дефектам - на протязі 3-х робочих днів з моменту поставки; по скритим недолікам - на протязі строку придатності товару. Під час прийому товару покупець зобов'язаний провести візуальний огляд товару. Претензії заявлені з пропущенням строку вказаному у цьому договорі, не розглядатимуться, а зобов'язання по поставці товару буде вважатися таким, що виконано належним чином.

Згідно з пунктом 4.1 договору ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових рахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальність за можливі збитки покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

При здійсненні оплати поставленого товару покупець зобов'язаний у платіжному дорученні вказувати номер та дату видаткової накладної за якою товар був поставлений (пункт 4.4 договору).

Однак відповідач, на виконання умов вищезазначеного договору сплатив заборгованість лише частково у сумі 3 200,00 грн., що підтверджено меморіальними ордерами: № @2PL241009 від 21.02.2011 на суму 500,00 грн., № @2PL577362 від 21.02.2011 на суму 500,00 грн., № КП/0420103 від 13.05.2011 на суму 400,00 грн., № КП/4903303 від 19.05.2011 на суму 500,00 грн., № КП/9776603 від 20.06.2011 на суму 700,00 грн., № КП/6216703 від 15.08.2011 на суму 600,00 грн. та повернув товар за накладною на повернення товарів № 2857 від 17.03.2011 на суму 2 524,57 грн., а всього сума сплаченого та повернутого товару склала 5 724,57 грн.

Таким чином, решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 1 935,64 грн., яка у добровільному порядку Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 сплачена не була.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Відповідно до пункту 6.1 договору у разу невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктами 9.1 та 9.2 договору всі спори, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Вищевказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у статті 526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір № 216-СЕВ від 20.12.2010 є договором поставки.

Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1 935,64 грн. документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 19.03.2013.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 99038, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг" (вул. Миру, буд. 29, кв. 28, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, ідентифікаційний код 37029549, рахунок № 2600530539319 у ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, або на інші рахунки) 1 935,64 грн. основного боргу, а також 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 19.03.2013.

Суддя С. М. Альошина