Ухвала суду № 30067599, 20.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року справа №805/530/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 р. у справі № 2а/805/530/13-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011520/748/10/15-17-2/25112243 від 11.01.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

До Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Конті» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011520/748/10/15-17-2/25112243 від 11.01.2013 року. (а.с.3-7).

Постановою суду першої інстанції від 12.02.2013 року адміністративний позов позивача - ПАТ «Виробниче об'єднання «Конті» - задоволено у повному обсязі. (а.с. 154-156)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. (а.с. 158-162)

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Конті» (код ЄДРПОУ 25112243; 83015, Донецька область, м.Донецьк, бул. Шевченка, 6-Б) 22.10.1997р. зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області як юридична особа, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 03.04.2012р. у зв'язку із зміною найменування юридичної особи, взято на облік у податковому органі як платник податків та зареєстровано як платник ПДВ.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби на підставі п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПрАТ «ВО «Конті» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт перевірки № 614/15-17-2/25112243 від 20.12.2012р., яким встановлено порушення п. 200.4. ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме: завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2012р. в розмірі 3887,00 грн., у зв'язку з тим, що ПрАТ «ВО «Конті» не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення за вересень 2012р. у сумі 3887,00 грн.

За результатами вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2013р. №0000011520/748/10/15-17-2/25112243, яким відмовлено позивачеві у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3887,00 грн. за жовтень 2012 року.

Дане податкове повідомлення-рішення є предметом спору в даній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, ПрАТ «ВО «Конті» надав до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС (вх. № 9072714031 від 19.11.2012р.) декларацією з ПДВ за жовтень 2012р., в якій задекларував від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке складає 7458558,00 грн. Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, визначений у сумі 9976134,00 грн., а частина залишку від'ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), задекларована у сумі 9976134,00 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за даними декларації та додатку № 3 до неї, склала 9976134,00 грн.

За даними перевірки (згідно акту перевірки), залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду відхилень між даними платника і даними перевірки не має і складає 9976134,00 грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена у попередніх податкових періодах постачальникам товарів/послуг у сумі 9976134,00 грн. та визначена позивачем сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у сумі 3887,00 грн., податковим органом не підтверджена.

В акті зазначено, що позивачем не підтверджено факт сплати у попередньому звітному податковому періоді частини суми податку на додану вартість, заявленій у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, у розмірі 11661,00 грн., у тому числі ПДВ - 3887,00 грн., по операціях з постачальником ТОВ «Монтемікс».

При цьому податковий орган посилається на п. 3.8 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, згідно якого реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Втім із зазначеного акту перевірки судом не вбачається у зв'язку з чим (при наявності якого порушення) податківці дійшли висновку щодо неможливості встановити факт сплати саме тієї частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам цих товарів/послуг.

Даний висновок податкового органу є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.1. та 200.3. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетне відшкодування визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Підпунктом а) п. 200.4. ст. 200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1. цієї статті, має від'ємне значення, то: - бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Аналізом наданих позивачем документів, зокрема податкових накладних від 19.09.2012р. №919014 і від 21.09.2012р. №921018, встановлено, що позивачем правомірно був сформований податковий кредит в вересні 2012р. та визначена від'ємна різниця між сумою податкового зобов'язання та податковим кредитом за вересень 2012р.

Дана обставина не є спірною між сторонами.

За даними податкової декларації за жовтень 2012р. сума податкового зобов'язання склала 41177151,00 грн., сума податкового кредиту - 48635709,00 грн., різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від'ємне значення і визначене у сумі 7458558,00 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, визначений в сумі 9976134,00 грн., сума бюджетного відшкодування (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) задекларована у сумі 9976134,00 грн., частина залишку від'ємного значення фактично сплачена постачальникам товарів/послуг у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування визначена у сумі 9976134 грн. за жовтень 2012р.

Позивачем надані до суду платіжні доручення від 19.09.2012р. №54610 і від 24.09.2012р. №55026 в підтвердження факту оплати постачальнику товарів/послуг у попередньому звітному (податковому) періоді та правильності формування податкового кредиту, а також договір, рахунки, акт виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні.

Дослідження судом зазначених вище платіжних доручень, свідчить про те, що вони оформлені належним чином, прийняті банком до виконання і здійснено перерахування визначених в них сум постачальникам товарів, а саме 23322,00 грн., в тому числі ПДВ 3887,00 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неприйняття посилання відповідача на те, що з наданих позивачем виписок банку не є можливим встановити факт сплати саме цієї частини від'ємного значення та встановити факт участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів, оскільки сплачені по ним суми відповідають сумам, визначеним в податкових накладних, отриманих позивачем у вересні 2012р. і за якими був сформований податковий кредит, який вплинув на формування у позивача від'ємного значення, перенесеного в декларацію за жовтень 2012р., підтверджуються наданими позивачем первинними документами, зокрема, договором на виконання одноразових робіт від 27.08.2012р. №0791/16/12, рахунками від 18.09.2012р. № 47 і від 21.09.2012р. № 48, актом виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 21.09.2012р.

Наявність господарських правовідносин між позивачем і його контрагентом ТОВ «Монтемікс», пов'язаних з придбанням послуг, підтверджується зазначеним вище договором.

Колегія суддів зазначає, що відповідач за наявності у позивача всіх документів як первинного бухгалтерського обліку так і податкового обліку міг перевірити відповідність сплачених сум ПДВ, які вплинули на визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих ПрАТ «ВО «Конті» у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2012 року від 20.12.2012р. №614/15-17-2/25112243.

Приписами підпункту 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як вбачається із зазначеного акту перевірки (арк. акту 4; арк.. справи 16), в ході перевірки податківцями використані надані позивачем до перевірки виписки банку. Окрім інформації, зазначеній в акті перевірки, дана обставина підтверджується листом позивача від 19.11.2012р. №2659/6 про направлення в адресу відповідача реєстру платіжних доручень за жовтень 2012 року (виписок по рахунку у банку) з відміткою податкового органу (відповідача) про отримання (арк. спр. 107).

Таким чином, відповідачем, в порушення вимог пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України, в ході проведення камеральної перевірки використані документи, не передбачені діючим законодавством, а отже перевірка проведена з перевищенням наданих податковому органу повноважень і її результати не можуть бути підставою для прийняття спірного у даній справі податкового повідомлення-рішення.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/16822/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/16822/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф.Ханова

М.М. Яковенко