Постанова № 30067515, 19.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лизенко І.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року справа №1222/1352/12

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

при секретарі судового

засідання: Левченко Г.О.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_4 - особисто

від відповідача: Божинов І.Б. - за дов. від 2 січня 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Попаснянського районного суду Луганської області

від 15 лютого 2013 року (повний текст виготовлений 20 лютого

2013 року)

по адміністративній справі № 1222/1352/12 (суддя Лизенко І.В.)

за позовом ОСОБА_4

до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання дій протиправними, зобов'язання до нарахування

та сплати допомоги по вагітності та пологах, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 15 лютого 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_4 (позивача у справі) до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними, зобов'язання донарахування та сплати допомоги по вагітності та пологах відмовлено за необґрунтованістю (арк. справи 96-99).

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати постанову суду першої інстанції суду та прийняти нову постанову по справі, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (арк. справи 105-106).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до стаття 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування які затверджені Законом України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР.

Статтею четвертою Основ передбачені види загальнообов'язкового державного соціального страхування до яких належить страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Частиною другою даної статті передбачено, що відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня2001 року № 2240-3 (надалі Закон України 2240), яким визначені правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян у тому числі на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами.

За правилами статті 9 цього Закону Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням зокрема у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Як правильно встановив суд першої інстанції з 1 січня 2011 року платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги у тому числі на отримання допомоги по вагітності та пологах (стаття 38, 39 цього Закону). За положеннями статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки, у зв'язку з вагітністю та пологами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного внеску та у відповідності до статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 лютого 2010 року № 2464-6, приймає добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, про що нею, у встановленому порядку, 1 березня 2012 укладено договір № 8 «Про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування», за умовами якого матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються у порядку, встановленому статтями 21, 34-39, 45-47, 50-53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

На підставі наказу позивача № 64 від 15 червня 2012 року, який є способом реалізації владних управлінських функцій та листка непрацездатності серії АВГ № 335706 позивачу нарахована та виплачена допомога по вагітності та пологам за 126 календарних днів у сумі 4475,52 грн.

Частиною першою статті 39 Закону України № 2240 передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

За положеннями частини першої статті 53 Закону України № 2240 при обчислені середньо заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою зокрема по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до статті 21 цього Закону.

Частиною другою статті 53 Закону України № 2240 передбачено, що Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Згідно пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, допомога по вагітності та пологах повинна складати 33862 грн. 50 коп., з розрахунку 16393, 44 грн. (сумарний дохід за березень та квітень 2012 року) : 61 к. д. = 268,75 грн. - середньоденна заробітна плата помножена на 126 днів дорівнює 33862, 50 грн. Натомість відповідачем сплачено 4475 грн. 52 коп. Різниця складає 29386 грн. 98 коп.

Відповідач обґрунтовує правомірність визначення допомоги розміром єдиного соціального внеску в розмірі 392 грн. 72 коп., який є мінімальний та обчислений з мінімальної заробітної плати у розмірі 1073 грн.

Колегія суддів вважає, що така позиція відповідача не узгоджується з положеннями норм статті 53 Закону України № 2240 та приписами Порядку. Фактична сплата внеску у більшому розмірі надає позивачеві право на обчислення допомоги по вагітності та пологах виходячи з фактично сплаченого внеску, факт та розмір сплати якого не є спірним між сторонами та підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік. Посилання відповідача на положення договору погоджені судом першої інстанції є хибними оскільки положення договору в частині розміру та призначення допомоги не регулюють спірні відносини.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 89, 94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 15 лютого 2013 року у справі № 1222/1352/12 - задовольнити.

Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 15 лютого 2013 року у справі № 1222/1352/12 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати протиправними дії Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Первомайської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відмови в перерахунку листа непрацездатності ОСОБА_4 Серія АВГ № 335706.

Зобов'язати Виконавчу дирекцію Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Первомайської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_4 допомогу по вагітності та пологах за листком непрацездатності Серія АВГ № 335706 у розмірі 29396,98 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 271 гривень 30 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 березня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена та підписана 19 березня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко