Рішення № 30065667, 14.03.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-4080/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Матійчук Г.О. ,

при секретарі - Хлуд А. Ю.,

за участі: представників позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

представника відповідача: Целуйко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення відсотків по залишку на поточному рахунку, 3 % річних та індексу інфляції за прострочення повернення банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, неодноразово уточненим в судових засіданннях, до ПАТ АКБ «Імексбанк» (в подальшому - відповідач) про стягнення відсотків по залишку на поточному рахунку, 3 % річних та індексу інфляції за прострочення повернення банківського вкладу та просить стягнути з відповідача кошти в сумі 16 220, 68 грн., з яких: відсотки по залишку на поточному рахунку у розмірі 5 737,96 грн., розмір індексу інфляції в сумі 2 269,79 грн., 3% річних в сумі 1 675,46 грн., комісію за видачу готівки в сумі 493,15 грн. та пеню в сумі 6 044,32 грн. за прострочення списання готівки за її заявою.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 лютого 2012 року Печерським районним судом м. Києва прийнято рішення по справі № 2-5205/11 за її позовом до відповідача, яким суд стягнув з відповідача вклад за договором банківського вкладу та 3% річних за прострочення виконання зобов»язання з 22.05.2011 року по 06.02.2012 р; 10 травня 2012 року вказане рішення змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва, згідно якого було вирішено, що стягненню на користь позивача підлягають також відсотки по вкладу в розмірі 9 883,23 грн. Зазначає, що згідно ст.124 Конституції України рішення суду є обов»язковим до виконання, однак кошти за рішенням суду відповідач повернув їй лише 21.11.2012 року. Вважає, що відповідач неправомірно продовжував користуватись її коштами та неправомірно не повертав їй борг. Також вказує, що рішенням Печерського суду встановлено, що прострочення грошового зобов»язання настало з моменту її письмового звернення до відповідача, тобто з 22.04.2011 року, тому, починаючи з 22.04.11 до 21.11.12 р.(дати фактичного повернення їй коштів) відповідач прострочив грошове зобов»язання.

3% річних від простроченої суми за період з 22.04.11р. по 21.11.12р. становить 2 876,43 грн. (60 443,23 грн. х 3% х 579 днів : 365 днів); оскільки рішенням Печерського районного суду м. Києва стягнуто 3% річних за прострочене зобов»язання з 22.04.11р по 06.02.12р. в розмірі 1 200,97 грн., то вважає, що відповідач зобов»язаний їй сплатити 3% річних від простроченої суми, що становить 1 675,46 (2 876,43 грн. - 1 200,97 грн.) грн.

Розмір індексу інфляції, на думку позивача, становить 2 269,79 грн., обраховується з суми 60 443,23 грн. за наступні місяці: квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 р.; січень, лютий, березень, квітень, вересень, жовтень 2012 р. (62 713,02 грн. - 60 443,23 грн.)

Також вважає, що відповідач повинен був нарахувати та виплатити їй відсотки на залишок на поточному рахунку, тобто на 50 560,00 грн. вкладу та 9 883,23 грн., нарахованих станом на 25.08.09 р. відсотків за період з 25.08.09р. до виплати їй коштів 21.11.12р., що становить 5 737,96 грн. (50 560,00 грн. + 9 883,23 грн.) х 3% х 3 роки 60 днів: 365 днів, оскільки, на її думку, зазначеним вище рішенням Печерського районного суду встановлено, що кошти позивача були переведені 25.08.09р. на поточний рахунок позивача, отже згідно з розділом 14 Тарифів для фізичних осіб, яким відкриті депозитні рахунки на залишок на поточному рахунку на користь клієнта нараховуються відсотки в розмірі 3% річних.

Збільшивши розмір позовних вимог 14.01.13р., просить стягнути незаконно, на її думку, утриману банком комісію в сумі 493,15 грн. при виплаті їй готівки з каси банку на виконання рішення суду, згідно виконавчого листа № 2-2505/11.

Збільшивши розмір позовних вимог 21.02.13р., на пеню в сумі 6 044,32 грн. (60 443,23грн. х 0,1% х 580 днів = 35 057,07 грн.) : 60 443,23 грн. х 10%) за прострочення списання готівки за її заявою, посилається на п.4.1 договору № БР-426 РК від 17.10.06р.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтримали позовні вимоги з урахуванням уточнення, з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача Целуйко М.В., в судовому засіданні позов не визнала, пославшись на його безпідставність та необґрунтованість з підстав, зазначених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, повно та всебічно з»ясувавши всі обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2012 року по справі № 2-5205/11 позов ОСОБА_4 до ПАТ «Імексбанк» про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення виконання грошового зобов»язання задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 51 760,97 коп. (а.с.8-9), з яких 50 560 грн. - сума заборгованості за депозитним рахунком та 1 200 грн. 97 коп. - 3% річних за прострочення зобов»язання за період з 22.04.2011 року по 06.02.2012 року, у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2012 року вказане рішення змінено та стягнуто з відповідача суму нарахованих на депозитний вклад відповідно до умов договору відсотків в розмірі 9 883,23 грн., визначивши до стягнення заборгованість у розмірі 60 443 грн. 23 коп.

Згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року виправлено арифметичну помилку у рішенні суду від 10 травня 2012 року та визнано до стягнення заборгованість у розмірі 61 644 грн. 20 коп.

Згідно ст.124 Конституції України рішення суду є обов»язковим до виконання.

Як вбачається із заяви про видачу готівки, зазначені кошти позивач отримала 21.11.2012 р. (а.с.10).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов»язання в порядку ст. 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню за період з 07.02.2012 року по 20.11.2012 р. в сумі 1 430 грн. 76 коп., виходячи з наступних розрахунків: 60 443, 23 х 3% х 288 днів прострочення : 365 днів : 100% = 1 430, 76 грн.

Слід зазначити, що представники позивача не погодились уточнити розрахунки з суми заборгованості у розмірі 61 644 грн. 20 коп. та просили залишити суму заборгованості у розмірі 60 443 грн. 23 коп., з якої ними були зроблені розрахунки позовних вимог, тому й суд, не виходячи за межі заявлених позивачем вимог, брав за основу суму боргу у розмірі 60 443 грн. 23 коп.

Разом з тим, вимоги про стягнення індексу інфляції задоволенню не підлягають з наступних підстав: рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2012 року в задоволенні вимоги про стягнення суми вкладу з урахуванням індексу інфляції за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року було відмовлено, тому індекс інфляції обраховувався судом за період з березня 2012 року по листопад 2012 року, сукупний індекс інфляції становив 99,4%, тому інфляційного збільшення суми боргу не існує (рівень інфляції менше 1,0).

Позивач не зазначив індекс інфляції за липень, серпень 2011 року та травень-серпень 2012 року, що і призвело до проведення позивачем неправильних розрахунків.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача за період з 25.08.2009 року по 21.11.2012 року на залишок коштів на поточному рахунку із розрахунку 50 560,00 грн. вкладу та 9 883,23 грн. процентів в розмірі 5 737,96 грн., суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Так, рішенням Печерського райсуду м. Києва від 06.02.2012 року встановлено, що зазначені кошти були переведені банком 25.08.2009 року на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2, відкритий в філії АТ «ІМЕКСБАНК» у м. Києві на ім»я позивача, однак суд не бере до уваги твердження, що згідно розділу 14 тарифів на обслуговування банківських рахунків з використанням платіжних карток НСМЕП для фізичних осіб, на залишок коштів на поточному рахунку нараховуються проценти в розмірі 3% річних, оскільки на підтвердження зазначеного в якості доказу позивач надає копію Додатку № 2

до договору № 46837 АВ37 П від 26.02.2007 року, укладеного з ОСОБА_5 (а.с.7), а відповідно до договору банківського вкладу № 111-08/1 від 22.07.2008 р. нарахування відсотків за умовами договору тривало до закінчення строку дії договору, тобто до 24.08.2009 року.

Разом з тим вимога про стягнення на користь позивача утриманої банком комісії в сумі 493,15 грн. при виплаті їй готівки з каси банку на виконання рішення суду, згідно виконавчого листа № 2-2505/11 підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається з додатку №1 до договору банківського вкладу № 111-08/1 від 22.07.2008 р., зазначена сума стягнута банком безпідставно (а.с.5).

Вимога стягнути з відповідача пеню в сумі 6 044,32 грн. за прострочення списання готівки за її заявою відповідно до п.4.1 договору № БР-426 РК від 17.10.06р. також не підлягає задоволенню з огляду на її надуманість, необґрунтованість та недоведеність.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, то суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий бір в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 124 Конституції України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення відсотків по залишку на поточному рахунку, 3 % річних та індексу інфляції за прострочення повернення банківського вкладу задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (ідентифікаційний код 21705124) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 923 (одна тисяча дев»ятсот двадцять три) грн. 91 коп., з яких: 3% річних за прострочення поверненння банківського вкладу в сумі 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн.. 76 коп. та 493 (чотириста дев»яносто три) грн.. 15 коп. у відшкодування стягнення комісії за видачу готівки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (ідентифікаційний код 21705124) на користь держави 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. у відшкодування судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Г.О.Матійчук