Постанова № 30059143, 14.03.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 807/111/13-а

Рядок статзвітності № 9.2.1

Код 2

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судового засідання - Приходько Т.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Беззаботнов В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Ужгород про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Ужгород, якою просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0002072303 від 08.11.2012 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що за результатами перевірки - акт перевірки від 24.10.2012р. №0131/07/01/22/НОМЕР_1, проведеною в фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» ( АДРЕСА_1) в присутності позивача, встановлено, порушення п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» і п.5 Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, згідно якої фізична особа-підприємець ОСОБА_3 за робочий день 11.10.2012р. не оприбуткувала 817грн. готівкових коштів в книзі обліку доходів і витрат.

На підставі вищевказаного акту було винесено податкове повідомлення - рішення ф. «C» від 08.11.2012 року за №0002072303, відповідно до якого до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4085,00 грн.

Не погодившись із вказаним вище актом перевірки та податковим повідомленням - рішенням, позивач 16.11.2012 року оскаржила їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Закарпатській області і своїм рішенням про результати розгляду скарги від 05.12.2012 року податковий орган залишив податкове повідомлення - рішення №0002072303 від 08.11.2012 року без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Після отримання відповіді, позивач не погодившись із прийнятим рішенням ДПС у Закарпатській області, повторно 12.12.2012 року оскаржила вищевказане податкове повідомлення - рішення та рішення про результати розгляду скарги від 05.12.2012 року за №374/Ч/10-247 до Державної податкової служби України.

Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги від 26.12.2012 року за № 3610/0/141-12/36/10-2415 скаргу позивача залишила без задоволення, а рішення про результати розгляду скарги від 05.12.2012 року за №374/Ч/10-247 та податкове повідомлення - рішення від 08.11.2012 року за №0002072303 - без змін.

Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач за захистом своїх порушених прав звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Представник позивача в ході судового розгляду позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечив, та просив суд у задоволенні даного адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення винесене з дотриманням норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в ДПІ у м.Ужгород на спрощеній системі оподаткування (друга група), що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2.

Відповідно до п.п. 80.2.3 п.80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

15 жовтня 2012 року ДПС в Закарпатській області видано наказ № 336 про проведення фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на підставі ст. 20 п.п. 80.2.3 п.80.2 ст. 80 ПК України.

В період з 15 жовтня 2012 року по 25 жовтня 2012 року, працівниками податкового органу було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» ( АДРЕСА_1) в присутності позивача.

В акті перевірки від 24.10.2012 року, зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено наступне: 11.10.2012 року була проведена розрахункова операція на загальну суму 817,00 грн. і зазначені готівкові кошти в сумі 817,00 грн., не були оприбутковані у книзі обліку доходів та витрат. Під час перевірки встановлено порушення п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637. З даним актом позивач був ознайомлений 24.10.2012 року, що підтверджується її підписом на зазначеному акті та в п. 4.1. вказаного акту за № 0131/07/01/22/НОМЕР_1 від 24.10.2012 року позивач зазначила, що зауважень до акту та перевіряючих немає. На підставі вищевказаного акту перевірки в якому були зафіксовані порушення законодавства, податковим органом було винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення ф. «C» від 08.11.2012 року за №0002072303, відповідно до якого до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4085,00 грн. за порушення п.п. 2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. «б» п.1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок. Оскільки Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування обліку і звітності під час здійснення розрахункових операцій від може не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637 (далі -Положення №637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Відповідно до цієї ж норми, книга обліку доходів і витрат -документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Пунктом 296.1 статі 296 Податкового кодексу України чітко передбачено, що платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно Порядку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011, №1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення" фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі - платник податку), ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи. Пунктом 4 та пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, у Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку. Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.6 даного Порядку платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку:

6.1. У графі 1 зазначається дата запису.

6.2. У графах 2 - 7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу:

6.2.1. У графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.

6.2.2. У графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати.

6.2.3. У графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3.

6.2.4. У графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

6.2.5. У графі 6 відображається сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

6.2.6. У графі 7 відображається загальна сума доходу як сума граф 4, 5 і 6.

6.3. У графах 8 і 9 відображаються відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15 % відповідно до підпунктів 2 - 4 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу.

Тобто, для фізичних осіб платників єдиного податку застосовуються єдині правила ведення обліку грошових коштів отриманих від реалізації товарів (послуг) шляхом відображення їх у складі доходу у книзі обліку доходів і витрат.

Відповідальність за неведення або неправильне ведення книги обліку доходів і витрат передбачена статтею 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та складає попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позивачем фактично порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2011, №1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення", а саме не відображення у книзі обліку доходів і витрат одержаного доходу у вигляді грошових коштів за 11.10.2012 року у сумі 817,00 грн., а не підпункту 2.6. пункту 2 Положення про ведення касових операцій, а тому підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у податкового органу немає.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України вбачається, що обов'язок доказування правомірності свого рішення покладено на суб'єкта владних повноважень, однак зазначена норма не звільняє позивача від доказування тих обставин яких ґрунтуються її вимоги.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши за вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а тому слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору до стягнення з Державного бюджету України.

На підставі наведеного та керуючись

статтями 11,70,71,86,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Ужгород про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Ужгород №0002072303 від 08.11.2012 року.

3. Стягнути з Державного (місцевого) бюджету на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір в загальній сумі 149,11 грн.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Гебеш С. А.