Ухвала суду № 30058852, 19.03.2013, Апеляційний суд Сумської області

Копія

Справа №1806/13260/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовченко О.В.Номер провадження 22-ц/788/714/13 Суддя-доповідач - Маслов В. О. Категорія - 26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Лузан Л. В., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м. Суми цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 січня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Суми про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 січня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на його користь 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовувані норми цивільного законодавства, позивач не надав суду доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди, позивачка погоджувалась на такі умови праці, судом безпідставно не було застосовано строки давності, передбачені трудовим законодавством.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4, який вважав рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, з 18 липня 1975 року по 25 червня 2010 року ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», правонаступником якого є ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», працюючи кранівницею. Вказана обставина підтверджується копією трудової книжки, яка є на а.с.5-9.

Згідно акту №45 розслідування хронічного професійного захворювання від 04 липня 2011 року, затвердженого головним державним санітарним лікарем м. Суми, за формою П-4 у ОСОБА_3 було виявлено професійне захворювання, причиною якого стала тривала робота в шкідливих умовах праці, недосконалість технологій, неефективності використання засобів індивідуального захисту (а.с.10).

Відповідно до довідки Сумської спеціалізованої МСЕК серії 10ААА №021151 від 19 вересня 2011 року, копія якої є на а.с.11, встановлено ступінь втрати працездатності ОСОБА_3 55% та третю групу інвалідності.

Встановивши, що ОСОБА_3 отримала професійне захворювання через те, що ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» не було створено належних умов праці на її робочому місці, внаслідок чого позивачка зазнала моральної шкоди, місцевий суд обґрунтовано частково задовольнив позов та стягнув на її користь суму такої шкоди, яка відповідає обсягу заподіяних моральних страждань, їх характеру та тривалості, а також істотності вимушених змін у зв'язку з професійним захворюванням. Колегія суддів знаходить, що таке рішення місцевого суду відповідає вимогам ст.1167, 1168 ЦК України та ст.153, 237-1 КЗпП України.

Не зважаючи на те, що на час звернення позивача до суду положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати моральну шкоду втратили чинність, таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, за правилами статті 237-1 КЗпП України повинен відшкодовувати роботодавець при встановленні судом тих юридично важливих обставин, які визначені законом. Цією нормою обов'язок по відшкодуванню заподіяної працівнику шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган. Відповідальність роботодавця, за наявності вини, за завдання каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівникові під час виконання ним трудових обов'язків настає відповідно до норм КЗпП України та ЦК України. Тому безпідставними є твердження апелянта про те, що законодавчо не врегульовано порядок відшкодування моральної шкоди, заподіяної у трудових правовідносинах, та про те, що це унеможливлює безпосереднє застосування ст.237-1 КЗпП України до спірних правовідносин.

Вказівка апелянта на те, що позивачка була ознайомлена зі шкідливими умовами праці та знала про можливі шкідливі наслідки для свого здоров'я висновків суду не спростовують, оскільки не спростовують факту наявності вини роботодавця в неналежному забезпеченні безпечних та нешкідливих умов праці та не є підставою для позбавлення позивачки права на отримання відшкодування.

Доводи ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» про недотримання позивачем строків звернення до суду за захистом порушеного права колегією суддів також не можуть бути взяті до уваги, оскільки норми ст.237-1 КЗпП України не містять порядку відшкодування моральної шкоди, а такий порядок визначено положеннями Цивільного кодексу України і відповідно до п.3 ч.1 ст.268 цього Кодексу на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, позовна давність не поширюється.

Таким чином, суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, у відповідності зі ст.212 ЦПК України дав оцінку зібраним доказам і вирішив спір згідно з законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 січня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно:

Суддя В.О. Маслов