Рішення № 30058035, 18.03.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/4235/12

Провадження № 2/191/51/13

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі - Яришевій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її рідний брат - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, сараю, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та грошових вкладів у Синельниківському відділенні ВАТ «Ощадбанк» на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6. Позивач є спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата. Спадкоємцем першої черги за законом має бути його син - ОСОБА_2, але вважає, що через ті обставини, які склалися за життя брата, відповідач не має права на отримання спадщини після його смерті та має бути усуненим від права на спадкування, виходячи з наступного.

Брат позивача ОСОБА_3 до 1975 року проживав у м.Синельникове разом з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5. Потім вони виїхали на постійне місце проживання до м.Чернівці. Там брат захворів після того, як був сильно побитий невідомими. В нього почалися сильні головні болі, він перестав ходити на роботу, а одного разу пішов з дому і зник. Їх мати ОСОБА_6, яка на той час ще була жива, поїхала до Чернівців, розшукала його та перевезла до себе в м.Синельникове . Вже в той час брат поводив себе некеровано, не розумів значення своїх дій. У 1979 році мама поклала його до психіатричної лікарні, де він пробув на лікуванні 8 місяців . Там йому встановили діагноз: шизофренія та дали ІІ групу інвалідності. З того часу він перебував на обліку у лікаря психіатра, потребував постійного стороннього догляду , постійно приймав ліки та ін'єкції. Приблизно у 1980 році дружина з ним розлучилася та більше не хотіла про нього нічого знати. До 1995 року за ним доглядала його та позивача мати, а після її смерті вся турбота про брата лягла на позивача. ОСОБА_3 отримував пенсію по інвалідності, але її розмір був недостатній для того, щоб забезпечувати його ліками в повній мірі, продуктами харчування та іншими речами першої необхідності. Позивач за свої кошти купувала йому ті ліки, якими його не забезпечувала лікарня (частина ліків йому надавалася безкоштовно), двічі йому робили операції , які вона теж оплачувала за свій рахунок. Коли ОСОБА_3 знаходився в лікарні та був на межі життя та смерті, позивач постійно знаходилася поруч з ним в лікарні та доглядала за ним. Необхідно було також сплачувати комунальні послуги за квартиру брата, купувати йому харчі та одяг. Двічі на день кожного дня позивач робила йому уколи, які допомагали тримати брата у більш-менш адекватному стані. Доки була жива мати позивача та ОСОБА_3, син ОСОБА_3 ОСОБА_2 інколи приїздив в м.Синельникове, але приїздив до неї як до бабусі, а не до батька. Він бачив в якому стані був його батько, знав, що ним опікується бабуся та доглядає його, але не проявляв до батька жодного співчуття та уваги, хоча вже давно був повнолітнім. Вже після смерті ОСОБА_6 у 1996 році він одного разу приїхав до батька і, коли той був вдома один, ОСОБА_2 ,погрожуючи йому сокирою, відібрав у нього всю пенсію. Невдовзі після цього він поїхав та більше не з'являвся. Тривалий час позивач намагалася розшукати відповідача для того, щоб вирішити з ним питання про допомогу щодо утримання батька з його боку, оскільки вона є пенсіонеркою , живе лише на пенсію, інших доходів не має, та й стан її здоров'я теж залишає бажати кращого. Позивачеві вдалося з'ясувати адресу відповідача в м.Чернівцях, але виявилося, що він там лише зареєстрований, а місце проживання його невідоме. Потім вона дізналася, що він разом з матір'ю виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю. Син позивача почав розшукувати його через соціальні мережі, знайшов його на сайті «Однокласники» та запитав, чому він не піклується про батька , не допомагає йому хоча б матеріально, якщо не має можливості приїхати з Ізраїлю. На що ОСОБА_2 кожний раз відповідав, що все знає та буде допомагати батькові, але на цьому його допомога закінчувалася. Він так жодного разу не з'явився до батька та не надіслав йому хоча б будь-яких коштів на утримання. Він не приїхав навіть після того, як його повідомили, що його батька паралізувало та він знаходиться в край важкому стані. Не приїхав він і на похорон батька. Всі витрати, пов'язані з похованням, позивач теж здійснила за свій рахунок. Відповідач навіть не знає, де знаходиться могила його батька. Позивач вважає, що відповідач навмисно ухилявся від надання допомоги батькові, знаючи про його проблеми зі здоров'ям та про те, що батько потребував постійного стороннього догляду. З 1996 року відповідач жодного разу не з'явився до батька, не допоміг йому матеріально, хоча є працездатним та мав можливість надавати таку допомогу.

У встановлений законом шестимісячний строк після смерті брата позивач подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини , але коли звернулася до нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину, він повідомив , що видати свідоцтво про право на спадщину він не може, оскільки до нотаріальної контори надійшла заява від сина померлого - ОСОБА_2 про прийняття ним спадщини після смерті батька. Позивач вважає, що через таку поведінку відповідача та навмисне ухиляння від утримання батька він не має права на спадкування. Просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3; визнати її спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; сарай, розташований за адресою: АДРЕСА_2, та грошові вклади у Синельниківському відділенні ВАТ «Ощадбанк» на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання ним копії позовної заяви та судової повістки.

Свідки ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили, що з 1980 року ОСОБА_3 жив у м.Синельникове. Весь цей час він хворів на психічне захворювання, через яке не міг сам про себе піклуватися та потребував постійного стороннього догляду. Доглядали його спочатку матір- ОСОБА_6, а потім , аж до його смерті - сестра ОСОБА_1 Син померлого ОСОБА_2 ніколи про батька не піклувався та не навідувався до нього. Свідок ОСОБА_8 також пояснила, що бачила, як ОСОБА_2 одного разу приїздив до батька, але батькові він не допомагав, а навпаки ображав його.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справі, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Згідно ст.ст. 1216, 1217, 1262 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3. Згідно витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно №33435095 від 12.03.2012 року та №33418574 від 07.03.2012 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та сарай з погрібом загальною площею 6,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Згідно довідки АТ «Ощадбанк» №146 від 10.02.2012 року в Синельниківському відділенні №2993 АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_3 знаходяться вклади на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, а тому у відповідності до ст..1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3

З матеріалів спадкової справи №02/2012, яка заведена приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу після смерті ОСОБА_3, вбачається, що з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_1- сестра померлого та його син ОСОБА_2.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно абз.2 ч.3 ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом повнолітні діти, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Частиною п'ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 ,,Про судову практику у справах про спадкування" правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Висновком лікарської комісії Синельниківської центральної районної лікарні, а також поясненнями свідків підтверджується, що за станом психічного здоров'я та внаслідок психічного розладу хворий ОСОБА_3 був інвалідом ІІ групи та потребував постійного стороннього догляду. Судом встановлено, що постійний догляд за хворим та піклування над ним здійснювала його сестра - позивач ОСОБА_1, яка тривалий час матеріально забезпечувала спадкодавця, опікувалась ним, оплачувала лікування та постійно здійснювала догляд, надавала іншу допомогу, забезпечувала належні умови його для життя, харчування. При цьому суд враховує поведінку іншого спадкоємця - сина померлого ОСОБА_2, який усвідомлював свій обов'язок щодо надання допомоги хворому батькові, оскільки , як було встановлено в судовому засіданні, був обізнаний про хворобу батька та про необхідність постійного догляду за ним, мав можливість надавати таку допомогу, але ніякої допомоги батькові не надавав, та навіть не приймав участі в його похованні, що розцінюється судом як свідоме невиконання відповідачем встановленого законом обов'язку щодо утримання спадкодавця.

Таким чином, з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування та визнання за нею права власності на спадкове майно є обґрунтованими, повністю доведеними в судовому засіданні та підтвердженими документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Вимоги щодо зміни черговості одержання права на спадкування та визнання позивача спадкоємцем першої черги за законом суд вважає безпідставними, оскільки у разі усунення від права на спадкування спадкоємця першої черги за законом, позивач стає єдиним спадкоємцем майна після смерті брата, а тому необхідності у задоволенні позовних вимог в цій частині суд не вбачає.

На підставі ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 767 грн. 45 коп.

Керуючись ст.ст.1220,1221,1223,1224,1258,1259,1269 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від права на спадкування за законом після батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою Дніпропетровської області Васильківського району с.Воскресенівка, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою Дніпропетровської області Васильківського району с.Воскресенівка, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності на сарай, розташований за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою Дніпропетровської області Васильківського району с.Воскресенівка, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності на грошові вклади у Синельниківському відділенні ВАТ "Ощадбанк" на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки Дніпропетровської області Васильківського району с.Воскресенівка, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, судові витрати по справі в розмірі 767 (сімсот шістдесят сім) грн.45 коп.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано апеляційну скаргу.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Ю. В. Гречко