Постанова № 30057509, 04.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 р. Справа №805/334/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Івановій К.Б.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 - згідно довіреності;

відповідача - Машкіна С.В. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до прокурора Великоновосілківського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08.01.2013 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність прокурора Великоновосілківського Донецької області Поліщука Андрія Валерійовича; визнати порушення конституційних прав ОСОБА_3 на отримання обґрунтованої відповіді в строк згідно законодавства України та порушує право збирати інформацію письмово або в інший спосіб - на свій вибір прокурором Великоновосілківського району Донецької області ОСОБА_4; визнати порушення присяги працівника прокуратури бездіяльністю прокурора Великоновосілківського району Донецької області ОСОБА_4 та вчинком що порочить прокуратуру України та зобов'язати відповідача надати позивачеві у строк встановлений судом обґрунтовану відповідь з повною, всебічною і достовірною офіційною інформацією з усіх питань що порушені в запиті від 23.08.2012 року та подати звіт суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 23.08.2012 року позивач звернувся письмовим запитом на особистому прийомі до відповідача з метою отримати обґрунтовані відповіді з повною, вірогідною та точною офіційною інформацією щодо наступних питань:

«1. Чи є порушенням процесуальних строків проведення перевірки правоохоронним органом, а саме Великоновосілківського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області за моїми заявами про злочин починаючи з 2008 року?

2. Якщо так, тоді хто в цьому винний та як був покараний?

3. Якою, конкретно нормою кримінального кодексу України передбачено відповідальність за блокування вхідних дверей будівлі?

4. Прізвище, ім'я та по-батькові всіх 6 осіб, які з 18.10.2011 року по 22.10.2011 року перебували та чергували в будівлі де розміщений офіс ТОВ «КСП «Родіна»?

5. Чи може ксерокопія документу (рішення зборів учасників товариства, рішення третейського суду, та прокуратури чи правоохоронного органу, накладної тощо) бути прийнято, як вірогідний та належний офіційний документ в межах кримінального законодавства?

6. Коли я зможу отримати всі процесуальні рішення правоохоронного органу, за яким Ви здійснюєте нагляд. що були ними прийняті починаючи з квітня 2012 року та чому мені їх не надсилають в строк передбачений законодавством і хто в цьому конкретно винний, його прізвище, ім'я та по-батькові, посада?»

Станом на 08.01.2013 року позивачем не було отримано відповіді на порушені в запиті питання, що, на думку позивача, є порушенням конституційних прав позивача, як-то на отримання обґрунтованої відповіді в строк згідно законодавства, що гарантовано ст.40 Конституції України, а також протиправною бездіяльністю відповідача порушене право збирати інформацію письмово або в інший спосіб - на свій вибір, що гарантовано ст.34 Конституції України.

Таким чином, як зазначив позивач, з вищенаведеного вбачається порушення відповідачем ч.2 ст.19 Конституції України, ст.4 Закону України «Про прокуратуру» і ст.ст.20 Законів України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», що призвело до порушення відповідачем присяги працівника прокуратури і є вчинком що порочить прокуратуру України, оскільки згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» така бездіяльність є корупційним порушенням та ігнорування ним вимоги щодо прозорості інформації.

Як встановлено судом, 23.08.2012 року позивач, перебуваючи на особистому прийомі у відповідача, звернувся із письмовим запитом про надання інформації до прокурора Великоновосілківського району Донецької області.

За приписами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Норми ст. 69 цього ж Кодексу визначають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Як було встановлено у судовому засіданні, і що не заперечувалося представником відповідача, 23.08.2012 року позивач - ОСОБА_3 перебував на особистому прийомі у прокурора Великоновосілківського району Донецької області - ОСОБА_4, після чого позивач звернувся до останнього із письмовим запитом в порядку забезпечення доступу до публічної інформації.

У цей же день, згідно наданої представником відповідача засвідченої копії аркушу книги вхідної кореспонденції прокуратури Великоновосілківського району Донецької області (а.с. 29), вищевказаний запит було зареєстровано.

Як вбачається з наданої представником відповідача засвідченої копії аркушу книги вихідної кореспонденції прокуратури Великоновосілківського району Донецької області, переліку простої кореспонденції та копії відповіді за № 160/12 (а.с. 26, 28, 30), 21.09.2012 року відповідачем було скеровано відповідь на запит від 23.08.2012 року.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Закон України "Про доступ до публічної інформації" (надалі - Закон 2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ч. 1 вказаного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону 2939, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Отже, стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності прокурора Великоновосілківського Донецької області Поліщука Андрія Валерійовича, насамперед, суд вважає доречним визначити термін - «бездіяльність».

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону 2939, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону 2939, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 23 Закону 2939, запитувач має право оскаржити несвоєчасне надання інформації.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону 2939, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, несвоєчасне надання інформації.

Щодо посилань представника відповідача на те, що підготування відповіді на вказаний запит відібрало багато часу, а тому у строк визначений ч. 1 ст. 20 Закону 2939, не представилося можливим надати витребувану позивачем інформацію, суд вважає доречним звернути увагу на приписи ч. 4 ст. 20 даного Закону, де, зокрема, зазначено: у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Беручи до уваги вищевикладене, суд також не приймає доводи представника відповідача на той факт, що відповідь було надано позивачеві відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» (у місячний термін) та звертає увагу на наступне.

З метою забезпечення належного виконання вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", керуючись статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", наказом Генеральної Прокуратури України № 53 від 10.05.2011 року було затверджено Інструкцію про порядок забезпечення доступу до публічної інформації у Генеральній прокуратурі України.

Згідно п. 4 даної Інструкції, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України було наказано визначити порядок забезпечення доступу до публічної інформації прокуратур обласного та районного рівнів з урахуванням положень зазначеної Інструкції.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції, приймання та реєстрація запитів на інформацію провадиться у робочі дні відділом забезпечення доступу до публічної інформації шляхом отримання поштою, на визначені номери телефонів, факсів, адресу електронної пошти Генеральної прокуратури, а також прийому запитувачів інформації у спеціально визначеному приміщенні.

З метою виконання вищевказаної Інструкції Генеральної Прокуратури України, наказом № 27окв від 26 травня 2011 року прокурором Донецької області було затверджено Інструкцію про порядок забезпечення доступу до публічної інформації в органах прокуратури Донецької області.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, враховуючий той факт, що відповідь № 160/12 від 21.09.2012 року на інформаційний запит позивача від 23.08.2012 року не була надана у строк, передбачений ч. 1 ст. 20 Закону України, від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації", суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання порушення конституційних прав ОСОБА_3 на отримання обґрунтованої відповіді в строк згідно законодавства України, що порушує право збирати інформацію письмово або в інший спосіб - на свій вибір прокурором Великоновосілківського району Донецької області ОСОБА_4 та визнання порушення присяги працівника прокуратури бездіяльністю прокурора Великоновосілківського району Донецької області ОСОБА_4 та вчинком що порочить прокуратуру України, на переконання суду, вони не були доведені представником позивача у судовому засіданні, а тому не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати позивачеві у строк встановлений судом обґрунтовану відповідь з повною, всебічною і достовірною офіційною інформацією з усіх питань що порушені в запиті від 23.08.2012 року та подати звіт суду, суд вважає їх необґрунтованими, через наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд зауважує, що право на судовий захист передбачає не лише ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, а й реальне виконання цього рішення.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивачеві 21.09.2012 року було надіслано відповідь на запит від 23.08.2012 року, а під час судового засідання представником позивача було ретельно вивчено вищезазначену відповідь.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до прокурора Великоновосілківського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність прокурора Великоновосілківського району Донецької області ОСОБА_4 щодо несвоєчасного надання відповіді на запит ОСОБА_3 від 23.08.2012 року.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (85500, АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 8 (вісім) грн. 60 (шістдесят) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 04 березня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.