Ухвала суду № 30056952, 12.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року справа №2а/1270/9362/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання: Варчук О.М., за участю сторін: представників позивача Мерзлякова В.П., Кондратенко І.О., представник відповідач Савкіна О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податкової у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 р. у справі за позовом Публічного Акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

26.11.2012 року Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «Алчевськкокс») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби України (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 р. №0002728013 і №0002738013, які прийнято за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Алчевськкокс» з питань достовірності та законності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась в період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012р. №0002728013 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18954268 грн.; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012р. №0002738013 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18954268 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем неправомірно сформовано ризиковий кредит з TOB «Донецька індустріальна спілка», оскільки згідно інформації Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС у вказаного контрагента відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, і на підприємстві порушено провадження у справі про банкрутство. ПАТ «Алчевськкокс» завищено податковий кредит за січень 2012р.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Алчевськкокс» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС.

У період з 14.05.2012р. по 18.05.2012р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Алчевськкокс» з питань достовірності та законності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась в період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., за наслідками якої складено акт перевірки № 35/15-0/00190816 від 25.05.2012р.

В акті перевірки зазначені висновки податкового органу: позивачем неправомірно сформовано ризиковий кредит з TOB «Донецька індустріальна спілка», оскільки згідно інформації Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС у вказаного контрагента відсутні складські приміщення та виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, і на підприємстві порушено провадження у справі про банкрутство.

Крім того, в акті перевірки зазначений висновок про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ за податковою накладною, показники якої не відповідають показникам податкової накладної зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає права покупцю на включення сум податку до складу податкового кредиту. Тобто, ПАТ «Алчевськкокс» завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за січень 2012 року на суму ПДВ 10815грн.

Також податковим органом зроблено висновок, що позивачем завищено податковий кредит за січень 2012р. по рядку 12.4 «послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України» на 23611грн., а саме з нерезидентом - TOB «ПромТрансСнаб» (Росія).

15.06.2012р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС було складено податкові повідомлення-рішення №0002578013 від 15.06.2012 року у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 27252 691грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6813172,75грн. та податкове повідомлення рішення №0002588013 від 15.06.2012 року у частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 27252691грн.

Зазначені додаткові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Державної податкової служби у Луганській області (т.1а.с.13-24).

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою у Луганській області частково скасовано податкове повідомленні рішення № 0002578013 від 15.06.2012 року у частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 8298423 грн. та штрафної санкції у сумі 2074605,75 грн., частково скасовано податкове повідомленні рішення №0002588013 від 15.06.2012 року у частині зменшення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 8298423грн. (т.1 29-34), внаслідок чого, відповідачем були складені нові податкові повідомлення-рішення з урахуванням результатів розгляду скарги за № 0002728013 від 05.09.2012 року у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18954268грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4738567грн. (т.1 а.с.40) та № 0002738013 від 05.09.2012 року у частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18954 268грн. (т.1 а.с.42).

Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 розділу V Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПКУ).

Пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено наступне. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2010р. позивач та ТОВ «Донецька індустріальна спілка» уклали договір № ДИС/10-22-псту відповідно до якого контрагент постачає ПАТ «Алчевськкокс» вугільний концентрат. На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані первинні документи: податкові накладні, договори поставки, платіжні доручення на перерахування коштів, акти приймання - передачі вугільного концентрату, залізничні накладні, додаткові погодження, специфікації, рахунки - фактури (т.1 а.с.74-155).

Таким чином, включені суми податку на додану вартість до податкового кредиту по контрагенту TOB «ДІС» підтверджені вищевказаними первинними документами, зокрема податковими накладними, які відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Отже, колегія суддів вважає вірним є висновок суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 18919842грн., які сплачені з підстав придбання позивачем товару у контрагента - TOB «Донецька індустріальна спілка».

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України не надано права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у разі відсутності факту реєстрації продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної.

Пунктом 36.1. ст. 36 ПКУ встановлено, що податковим обов'язком визнано обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ним Кодексом, законами з питань митної справи.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано копію квитанції у текстовому форматі, яка підтверджує, що надіслана податкова накладна № 8 від 05.01.2012 року зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9000364852 від 16.01.2012 року у 20:04:43 години, та у якій не вбачається розмір загальної суми коштів (т.1 а.с.60).

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки продавцем незаконно було проведено коригування податкового зобов'язання без повідомлення про це покупця, то відповідно до вимог ст.36 Податкового кодексу України відповідальність повинен нести такий несумлінний платник податку, отже, висновок податкового органу про визнання податкової накладної № 8 від 05.01.2012року, складеної ТОВ «Технохімреагент» як не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставним.

Відповідно до п. 187.8 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду (п.198.2 ст.198 ПКУ).

Згідно із п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2011р. нерезидентом - TOB «ПромТрансСнаб» (Росія) на підставі агентського договору від 27.06.2011р. № А-003-11 (т.1 а.с.67-71) надані послуги з оплати залізничного тарифу по наданню вагонів для перевезення вантажів до ст. Комунарськ. Зазначені послуги оформлені актом від 31.08.2011 року №00000021 на суму 427 410руб. (т.1 а.с.72). На підставі даного акту виписана податкова накладна від 31.08.2011 року № 474 на суму 141 665,90грн. у тому числі ПДВ 23 610,98грн. (т.1 а.с.66).

Згідно повідомлення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС від 08.09.2011 року № 47/10/0/-3203 (т.3 а.с.188) на підставі ст. 77 Податкового кодексу України податковим органом 20.09.2011 року проводилась документальна планова перевірка ПАТ «Алчевськкокс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Термін проведення перевірки згідно зі ст. 82 Податкового кодексу України встановлено 30 робочих днів. Згідно з наказом № 504 від 28.10.2011 року термін перевірки було подовжено с 01.11.2011 року на 15 робочих днів (т.3 а.с.188 зворотній лист).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань позивачем було надано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську після закінчення планової виїзної перевірки у грудні 2011 року, а саме 13.12.2011р. (т.1 а.с.62-65).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, якщо платник податку при отриманні послуг від нерезидента на митній території України декларує зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку, то податковий кредит за такими операціями платник податку має право сформувати в податковій декларації з ПДВ, що подається за наслідками податкового періоду, в якому відбувся факт сплати податку за податковими зобов'язаннями, визначеними в уточнюючому розрахунку. Отже, ПАТ «Алчевськкокс» правомірно та обґрунтовано сформував податковий кредит з ПДВ у сумі 23611грн. у січні 2012 року за наслідками податкового періоду, в якому відбувся факт сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, визначеними в уточнюючому розрахунку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.03.2013 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податкової у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року у справі № 2а/1270/9362/2012 за позовом Публічного Акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон