Ухвала суду № 30056805, 15.03.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

Справа № 819/400/13-a

15 березня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,

за участю представника позивача Півторака В.М.,

представника відповідача Коковської І.А.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича - ліквідатора малого підприємства «Подолянка» до Головного управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 про скасування розпорядження та акту перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Шимечко Андрій Ярославович - ліквідатор малого підприємства «Подолянка» звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Тернопільській області про скасування розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 22.01.2013 року № 1/1п та акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 15.01.2013 року № 1п.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року за клопотанням представника позивача на підставі статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 29.11.2011 року у справі № 11/Б-5022/1326/2011 мале підприємство «Подолянка» (далі - МП «Подолянка») визнано банкрутом, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.02.2012 року у даній справі ліквідатором банкрута призначено Шимечка А.Я. В ході проведення ліквідаційної процедури до ліквідатора звернувся керівник МП «Подолянка» ОСОБА_1 з заявою про звільнення його з посади директора за згодою сторін у порядку пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Ліквідатором прийнято наказ № 1 від 12.04.2012 року про звільнення директора МП «Подолянка» ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України та зроблено відповідний запис у трудовій книжці.

В подальшому Головним управлінням юстиції у Тернопільській області проведено перевірку ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого Шимечка А.Я., в ході якої виявлено порушення в частині звільнення з роботи директора МП «Подолянка» ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін, а не у зв'язку з банкрутством підприємства. Результати перевірки оформлені актом № 1п від 15.01.2013 року, який позивач вважає прийнятий з перевищенням відповідачем службових повноважень. На підставі акту перевірки Головним управлінням юстиції у Тернопільській області прийняте розпорядження № 1/1п від 22.01.2013 року про усунення арбітражним керуючим Шимечком А.Я. порушення Ліцензійних умов, а саме: зобов'язано змінити формулювання причин звільнення та внести зміни у трудову книжку ОСОБА_1 01.02.2013 року позивач звернувся до Головного управління юстиції у Тернопільській області для надання роз'яснень щодо виконання такого розпорядження, на що отримав відповідь від 08.02.2013 року про необхідність звільнення директора МП «Подолянка» ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, саме такі зміни необхідно внести у трудову книжку останнього.

Позивач вважає вимоги, викладені у розпорядженні відповідача, порушенням трудового законодавства. В обґрунтування своєї правової позиції наводить положення КЗпП України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та або визнання його банкрутом», постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9.

У адміністративному позові позивач просить скасувати розпорядження Головного управління юстиції у Тернопільській області про усунення порушень Ліцензійних умов від 22.01.2013 року № 1/1п та акт позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 15.01.2013 року № 1п.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових обґрунтуваннях від 14.03.2013 року № 1774/а (а. с. 52) та пояснив, що ліквідатор Шимечко А.Я. не мав відомостей щодо директора МП «Подолянка» до моменту отримання від останнього заяви на звільнення від 12.04.2012 року, а тому не вживав заходів щодо звільнення керівника банкрута у відповідності до трудового законодавства у зв'язку з банкрутством підприємства. У ОСОБА_1 відсутні будь-які претензії та зауваження щодо його звільнення на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін, а тому, на думу представника позивача, звільнення вважається таким, що відповідає законодавству. Позивачу не було відомо про вирок суду відносно керівника МП «Подолянка» ОСОБА_1, лише 20.04.2012 року він дізнався про це з листа Теребовлянського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області. На даний час позивач не має можливості виконати розпорядження Головного управління юстиції у Тернопільській області про усунення порушень Ліцензійних умов від 22.01.2013 року № 1/1п, оскільки будуть порушені трудові права ОСОБА_1 та не буде дотримано порядку вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, що тягне застосування відповідальності, зокрема, за неподання відповідної звітності до центру зайнятості про наступне вивільнення працівників. Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.12.2011 року його засуджено за вчинення злочинів та призначено одне з покарань у вигляді позбавлення права займати керівні посади з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на один рік шість місяців. Для виконання вироку суду йому необхідно було звільнитися з посади директора МП «Подолянка». З цією метою ОСОБА_1 звернувся до ліквідатора Шимечка А.Я. При зустрічі з Шимечком А.Я. та вирішенні питання про звільнення ОСОБА_1 повідомив ліквідатора про наявність щодо себе вироку суду про обмеження його у праві займати керівні посади з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями. Крім того, ще до звільнення з посади директора МП «Подолянка» ОСОБА_1 мав зустрічі з ліквідатором, зокрема, у березні 2012 року проводилися збори комітету кредиторів по справі про банкрутство МП «Подолянка», на яких він був присутній. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 щодо вирішення позовних вимог покладається на розсуд суду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечила, про що подала до суду письмові заперечення від 28.02.2013 року № 3068/10-10-11 (а. с. 22-26) та просила в задоволенні адміністративного позову про скасування розпорядження про усунення порушень Ліцензійний умов відмовити, а в частині скасування акту позапланової перевірки - закрити провадження у справі.

Щодо вимог про скасування акту перевірки № 1п від 15.01.2013 року зазначила, що за своєю природою акт перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов - це службовий документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання, містить відомості про виявлені порушення вимог законодавства або їх відсутність та є носієм відповідної доказової бази. Дії, які вчиняються органом контролю щодо проведення перевірки та підготовки за її наслідками акту перевірки, не породжують для арбітражного керуючого настання будь-яких правових наслідків та не впливають на його права та обов'язки. Відтак, оскарження акту перевірки не можна вважати оскарженням рішення, дії чи бездіяльності органу контролю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки арбітражного керуючого у сфері публічно-правових відносин, а тому не підпадає під дію пункту першого частини другої статті 17 КАС України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, допитавши свідка, суд приходить до висновку, що провадження у цій справі в частині позовних вимог про скасування акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 15.01.2013 року № 1п слід закрити, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту наведених норм слідує, що предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлені законом умови їх реалізації. Закріплення частиною другою статті 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Нормативно-правовий акт - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Таким чином, як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише фіксує певні обставини, зокрема, факти порушення законодавства.

Згідно з пунктом 5.1 Порядку контролю за дотриманням Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3177/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2011 року за № 1197/19935 (чинного до 19.01.2013 року), акт є документом, який оформляється органом державного контролю за результатами планової (позапланової) перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов. Акт містить відомості про виявлені порушення вимог законодавства або їх відсутність та є носієм відповідної доказової інформації.

Таким чином, жодних управлінських висновків акт перевірки не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії він не приписує та відповідно не порушує права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Відтак, позовні вимоги про скасування акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 15.01.2013 року № 1п не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що провадження у цій справі в частині позовних вимог про скасування акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 15.01.2013 року № 1п підлягає закриттю.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича - ліквідатора малого підприємства «Подолянка» до Головного управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 в частині позовних вимог про скасування акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 15 січня 2013 року № 1п закрити.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 20 березня 2013 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.