Постанова № 30055762, 19.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. Справа № 5017/2929/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства „Кобера - 5ББ"

на рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2012 року

по справі №5017/2929/2012

за позовом: заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до відповідачів:

- Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;

- фермерського господарства „Кобера - 5ББ";

про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 р. заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся з позовом до відповідачів: Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Тарутинська РДА) та фермерського господарства „Кобера - 5ББ" (далі - ФГ „Кобера - 5ББ") про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 15.12.2006р., укладеного між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та фермерським господарством „Кобера - 5ББ", а також про витребування з чужого незаконного володіння - фермерського господарства „Кобера - 5ББ" земельної ділянки, переданої останньому за договором оренди землі б/н від 15.12.2006р. (том І а.с.2-6).

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №5017/2929/2012.

Заявою №388вих-12 від 27.11.2012р. (вх.№36277/2012 від 29.11.2012р.) заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері було доповнено заявлені позовні вимоги додатковими вимогами: визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №333/А-2006 від 30.08.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Кобера-5ББ" на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради" та розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №198/А-2006 від 16.05.2006р. "Про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської, Красненської, Олександрівської сільських та Тарутинської селищної рад на умовах оренди", а також зобов'язати відповідачів Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області та фермерське господарство „Кобера - 5ББ" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку площею 400 га вартістю 1 318 240 грн. (том ІІ а.с. 2-6).

Зазначена заява була розцінена судом першої інстанції як заява про збільшення позовних вимог і прийнята до розгляду спільно із первісним позовом (том ІІ а.с.104).

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2012р. у справі №5017/2929/2012 (суддя Цісельський О.В.) позовні вимоги задоволено частково:

-визнано незаконним та скасовано перший підпункт пункту 1 розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №198/А-2006 від 16.05.2006р. "Про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської, Красненської, Олександрівської сільських та Тарутинської селищної рад на умовах оренди";

-визнано незаконним та скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №333/А-2006 від 30.08.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Кобера-5ББ" на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради";

-визнано недійсним договір оренди землі б/н від 15.12.2006р. - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 400 га, укладений Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з фермерським господарством "Кобера-5ББ";

-зобов'язано фермерське господарство "Кобера-5ББ" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку площею 400 га;

-в іншій частині позову - відмовлено.

Із змісту мотивувальної частини зазначеного рішення вбачається, що місцевим господарським судом відмовлено в частині заявленого військовим прокурором позову в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району в зв'язку з недоведеністю в чому саме полягає порушення прав останньої відповідачами.

Судове рішення в частині задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України мотивовано тим, що незважаючи на відсутність державного акту на право постійного користування спірними землями вони відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та закріплені за відповідними військовими формуваннями на праві постійного користування, а тому Тарутинська районна державна адміністрація при винесенні оспорюваних розпоряджень та укладенні із фермерським господарством «Кобера-5ББ» договору оренди землі перевищила межі наданих їй повноважень та незаконно розпорядилась землями оборони. При прийнятті рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що окрім пункту 1 розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №333/А-2006 від 30.08.2006р. інші пункти стосуються господарюючих суб'єктів, які не є відповідачами у даній справі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фермерське господарство „Кобера - 5ББ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2012 року у справі №5017/2929/2012 скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2013р. дану апеляційну скаргу прийнято до провадження, її розгляд призначено на 26.02.2013р.

В судовому засіданні 26.02.2013р. оголошувалась перерва до 10 год. 19.03.2013р. В засіданні суду 19.03.2013 р. представники сторін участі не брали, хоча всі були належним чином сповіщені про час та місце його проведення (том ІІІ а.с.64-68).

Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та позивачі проти задоволення апеляційної скарги висловили заперечення, інший відповідач - Тарутинська районна державна адміністрація - доводи апеляційної скарги підтримав (том ІІІ а.с.31-36, 37-41).

Заслухавши в судовому засіданні 26.02.2013 р. пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.12.2006р. між Тарутинською районною державною адміністрацію Одеської області („орендодавець") та фермерським господарством "Кобера-5ББ" („орендар") укладено договір оренди землі (далі - договір від 15.12.2006р.), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради загальною площею 400 га ріллі на строком на 49 років (том І а.с. 18-20).

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками відповідачів та зареєстрований в Тарутинському районному відділі ОРФ ДП «Центр ДЗК», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 21.12.2006 р. за №1.

Вважаючи, що зазначений договір суперечить чинному законодавству України та порушує права й охоронювані законом інтереси позивачів, прокурор звернувся з позовом про визнання цього договору недійсним та про витребування земельної ділянки, яка є об'єктом оренди, з незаконного володіння ФГ «Кобера-5ББ».

Як зазначалося вище, заявою від 27.11.2012р. заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері було доповнено заявлені позовні вимоги додатковими вимогами:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №333/А-2006 від 30.08.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Кобера-5ББ" на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради";

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №198/А-2006 від 16.05.2006р. "Про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської, Красненської, Олександрівської сільських та Тарутинської селищної рад на умовах оренди";

-зобов'язати відповідачів: Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області та фермерське господарство „Кобера - 5ББ" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку площею 400 га вартістю 1 318 240 грн. (том ІІ а.с. 2-6).

Зазначена заява була розцінена судом першої інстанції як заява про збільшення позовних вимог і прийнята до розгляду спільно із первісним позовом (том ІІ а.с.104).

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає таку оцінку заяви прокурора помилковою, оскільки збільшено може бути лише вимоги майнового характеру.

Саме таку правову позицію щодо застосування норм процесуального права викладено в пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

При розгляді заяви заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 27.11.2012р. «про уточнення позовних вимог» місцевий господарський суд повинен був врахувати, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права прокурора, позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (пункт 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

В даному випадку заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері заявою від 27.11.2012р. подано ще один позов немайнового характеру: про визнання недійсними, скасування двох актів органу державної влади індивідуальної дії та про зобов'язання одного з відповідачів вчинити певні дії. Відтак, місцевий господарський суд повинен був повернути вказану заяву від 27.11.2012р. як таку, що подана з порушенням норм чинного законодавства, і розглянути лише вимоги, викладені в позовній заяві.

Оцінивши всі обставини і докази, які мають значення для справи, судова колегія вважає, що господарський суд Одеської області передчасно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 15.12.2006 р. враховуючи таке.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 Земельного кодексу України. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, в т.ч. для сільськогосподарського використання.

Згідно роз'яснень, наданих в пункті 2.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №16 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними.

Судовою колегією встановлено, що на момент розгляду апеляційної скарги розпорядження Тарутинської райдержадміністрації №333/А-2006 від 15.12.2006 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ „Кобера-5ББ" земельної ділянки на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради», на підставі якого укладено спірний договір оренди, є чинним, в зв'язку з чим підстави для визнання договору оренди від 15.12.2006 р. недійсним відсутні.

Враховуючи те, що позовні вимоги про визнання вказаного договору оренди недійсним є необґрунтованими, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про витребування земельної ділянки, що є об'єктом цього договору оренди.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2012р. у справі №5017/2929/2012 скасувати. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 20.03.2013 р.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Бойко Л.І.

Суддя Величко Т.А.